Перші карти з назвою "Україна" та "Козаки". 1572 р. та 1580 р.

В Арх. Фр. Міністерства Зак. Справ зберігається карта України, зроблена в 1572 році з наказу короля Карла IX для його брата Генриха, кн. Анжуйського. На сій карті територія по обидва боки Дніпра має надпис: «Ukraine» (Україна), захоплюючи і нинішню Харківщину, яка колись звалася Слобідською Україною. Та частина, де нині Кременчук, Єлисаветград, Катеринослав, і нижче має надпис: «Cosaques» (Козаки). З сию картою, по давности вжитку географами назви «Україна», конкурує карта Мотіеля. В Націон. Бібліотеці (Париж) в паперах французького купця Мотіеля є географчіна карта басейну Чорного Моря, зроблена невідомим автором. Мотіель їздив з Франції суходолом в Туреччину через Україну. Виїхав він з дому в 1580 році, а вернувся в 1582 р., пробувши в подорожі 2 роки з лишком. Ясно, що карту, якою він користався в тій подорожі, було зроблено раніше 1580 року.  На сій карті територія по обидва боки Дніпра має на собі надпис: «Uckrania» (Україна). На тій території показані міста Овруч, Житомир, Київ, Каменець-Под., Полтава, Чигрин [Сергій Шелухін. Назва України: з картами. 1921].

  Цікава неточність. На жаль, в книзі Сергія Шелухіна інформація про  карту (1580 р.) невірна. Автор карти, що опублікована С. Шелухіним -  Обрі де ла Моттре (Aubry de la Mottraye; 1674?-1743). Рік першого (англійського) видання цієї карти 1724.  У 1724 році ла Моттре англійською мовою видав в Лондоні два томи своїх «Подорожей Європою, Азією та частиною Африки». Третій том він видав дев'ять років. Через 3 роки книга була перевидана в Гаазі з доповненнями (французькою), що містять опис подорожі до Криму і на Північний Кавказ. Біографи характеризують його як «правдивого оповідача, але дуже поверхового спостерігача».

Отже, при друку використали помилкову карту 1724 року, а не карту видання 1580 року. 

 Максим Майоров (2019 р.) так пояснює цей картографічний казус: «...Автор (С. Шелухін) наводить фрагмент старої карти, яку він знайшов з "паперами Мотіеля" у Французькій національній бібліотеці. За його інформацією, французький купець Мотіель користувався цією картою під час подорожі в Османську імперію у 1580-1582 роках.

 І ось ці відомості ніяк не вписувалися в класичне уявлення про появу назви "Україна" на картах. Про француза Мотіеля та його подорожі – жодних незалежних (від Шелухина) джерел. "Карта Мотіеля" також вибивалася зі стилістики відомих картографічних видань кінця ХVI століття...

 Насправді "карта Мотіеля" була створена орієнтовно в 1720-х – 1730-х роках для твору Орбі де Ла Мотре – француза-гугенота, агента шведського короля Карла ХІІ, який подорожував північними околицями Османської імперії та її васалів у часи, коли Карл сидів у Бендерах після Полтави. Якщо вірити Вікіпедії, карта Ла Мотре дійсно зберігається у Bibliothèque Nationale de France.

 Ім’я Ла Мотре можна прочитати на правій (східній) частині аркушу карти, яка не потрапила в книгу Шелухина. Можливо, не потрапила навмисно, хоча й виключати того, що A. De la Motraye помилково прочитано як Motiel – не стану. Всі питання щодо датування і контексту створення карти знімаються, якщо уважно поглянути на копію цілого аркушу у хорошій роздільній якості. Тут ми бачимо Полтаву, позначку битви і шлях через Дніпро до Бендер. Якщо придивитися, на фрагменті карти з книги Шелухина все аналогічно, тільки якість копії гірша.

 Отже навмисна чи випадкова містифікація розвінчана. Пальму першості зберігає так звана "Карта Радзивіла" Великого князівства Литовського (1613), укладена Томашем Маковським. Там вперше бачимо напис "Україна", а точніше: "Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur" ("Східна Волинь, яку звали також Вкраїною та Низом")».

ВПЕРШЕ НА ОФІЦІЙНОМУ РІВНІ НАЗВА УКРАЇНА БУЛА ВЖИТА КОРОЛЕМ СТЕФАНОМ БАТОРІЄМ у 1578 р.

Вже від часів королювання Стефана Баторія наша старовинна назва почала активно використовуватися для позначення «країв Руських», тобто Руського, Підляшського, Волинського, Подільського, Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств, де компактно проживав «руський народ». Власне, про це і свідчить опублікований універсал 28 вересня 1578 року до «жителів воєводств Руських», де говориться про Україну як «рицарський край» Речі Посполитої [Т. Чухліб, 2021. FB].

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. (у співавторстві). Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. 367 с.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.).Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

Карта1723 р.