Андрій Байцар: Афішні тумби у Львові були невіддільною частиною міського ландшафту. Львів, якого уже немає

Рекламні тумби, відомі також як колони Літфаса (або тумбами Літфаса, від нім. Litfaßsäule) або колони Морріса (від фр. colonne Morris), прийшли до Львова з німецьких та французьких міст і стали невід'ємною частиною вуличного інтер'єру. У міському побуті та тогочасній пресі їх найчастіше називали просто афішними тумбами (пол. słupy ogłoszeniowe / słupy afiszowe).

Поодинокі афішні тумби ще можна було побачити у Львові у 1990-их роках. На теперішній час збереглася лише одна тумба біля колишнього підземного туалету на вул. князя Романа.

Тумби встановлювали у місцях найбільшого скупчення пішоходів: на центральних площах (площа Ринок, площа Галицька, площа Марійська — тепер Міцкевича), вздовж престижних міських променадів, поблизу трамвайних зупинок та вокзалів.

Головні факти про ці споруди:

• У Берліні такі циліндричні конструкції у 1854 році придумав берлінський видавець Ернст Літфасс (Ernst Theodor Litfaß) та почав встановлювати їх, щоб клеїти на них рекламні плакати, які друкував у своїй друкарні. Тумби стали вкрай вдалою альтернативою парканів і стін будівель, на яких в ті часи безладно розклеювали оголошення, плакати та афіші. Тому в Німеччині їх називають в його честь «колони Літфаса» (Litfaßsäule).

• У Франції така тумба носить ім'я паризького друкаря Габріеля Морріса (Gabriel Morris), з ініціативи якого у 1863 році було встановлено такі тумби на вулицях Парижу. Основним призначенням рекламних колон вважалося розміщення концертних та театральних афіш, але Морріс отримав дозвіл міської влади на установку цих тумб тільки за умови, що всередині них будуть зберігати свої мітли та інші інструменти міські двірники. Ці тумби отримали назву - Колони Морріса (colonne Morris).

Старовинні афішні тумби Морріса настільки гармонійно вписалися в образ Парижа, що до сих пір прикрашають собою Єлисейські поля і центр Парижа, а також являються візитною карткою багатьох вулиць і перехресть французької столиці.

• Спочатку тумби виготовляли з дерева або складали з цегли. Наприкінці XIX — на початку XX століття вони набули витонченого «віденського» сецесійного стилю. Їх виготовляли з литого чавуну чи металу, часто увінчували декоративними кованими дашками, карнизами, а іноді й художніми ліхтарями. Окрім комерційної реклами, на них масово клеїли театральні й кіноафіші, розклади концертів, урядові та міські оголошення.