Спогади юних літ. Винники. Знімаю КАПЕЛЮХА. Як мій дідо (Соболь Олег, 1915 р. н., Улазів, Надсяння) йшов на Винники (а це в центр, так ми говоримо).
- О! Пане Юрко. і підносить капелюх. Давно не бачив.
- Пане Соболь я вас теж. Як там діти і внуки.
- Дякувати Богу!!!
- О! Пані Ганко! Підносить капелюх. Як ся маєте.
- Та дякувати Богу добре.
-Вітання Юркові.
Через 100 метрів.
- Слава Богу пане Врецьона.
- Слава навіки пане Соболь.
- Там десь вчора наші бешкетники билися.
- Так. Мій прийшов замурзаний, а ваш теж я бачив...
- Побилися і помиряться, бо колєги.
-Так... Вітання пані Ганці
- І вам добра....
-О! Знов знімає капелюха. Пані Соня. Як там Стефко
- Та трохи хворий.
- Бог дасть виздоровіє!!!
І такий "марафон" в 1 км тривав годину!!!
Дідо Олег (другий зліва) в Німеччині. 1943 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар