Андрій Байцар: Короткі нариси з життя православних Українців Центральної Європи та Балкан

З життя православних УКРАЇНЦІВ Румунії.

Характерною рисою є вживання Юліанського календаря (Румунська православна церква користується новоюліанським). Попри довгі роки румунізації на території Південної Мармарощини досі зберігається українська мова і в місті Мармарош-Сигіт діє український ліцей, а більшість сучасних українців Румунії живе саме у Південній Мармарощині — 31 234 особи за переписом 2011 р., або 60,4 % від загальної кількості українців Румунії.

Більшість українського населення в Румунії була православна, греко-католики переважали на Мармарощині і в Банаті. Після ліквідації Греко-Католицької Церкви в Румунії в 1948 році вірні перейшли на православ'я.

За приблизними оцінками на території сучасної Румунії у повоєнні роки проживало не менше 150 тис. українців. Але впродовж 60-х, 80-х років минулого століття тоталітарний комуністичний режим посилив асиміляційний тиск, зокрема, масово закривались українські школи, класи, згорталася інша національно-культурна інфраструктура, особливо в Південній Буковині. Отже, загальна кількість українців в Румунії за офіційними даними на 1992 р. становила 66,8 тис. осіб, у 2011 році – 51,7 тис. осіб. Основним районом розселення українців є Мараморощина (площа ареалу становить 0,7 тис. км²), де проживало за матеріалами перепису близько 31 тис. українців (60,4% від усієї кількості українців Румунії). Українці Мараморощини за основними етнографічними ознаками найбільше споріднені з гуцулами Рахівського району Закарпатської області, відзначаючись порівняно вищою етнонаціональною самосвідомістю від інших груп українського населення. Іншим районом компактного розселення автохтонного українського населення є повіт Сучава (історична Південна Буковина). За даними останнього румунського перепису 2011 р. тут проживало лише понад 6 тис. українців.

У 1990 році у Румунії відновлено Православний український вікаріат, резиденція якого знаходиться у м.Сігеут-Мармацієй (Мармарош-Сигіт). Вікаріат підпорядковується безпосередньо патріарху Румунському і наділений автономією. Патріарх призначає керівників вікаріатсва та протопопів (благочинних).

Вікаріат поширює свою юрисдикцію на українські парафії на Мараморощині, Кришані, Трансільванії та Банаті. Вікаріат має 32 парафіяльні церкви та 3 монастирі.Чисельність вірян близько 52 тис.

Банат – історична область на Південному Сході Європи, між Дунаєм, Тисою, Мурешулом і Трансільванськими Альпами, де компактно проживають українці, зокрема бойки та незначна частина гуцулів на території Румунії. Вони переселились туди на початку ХХ століття (1907-1918 рр.) з Мараморощини (сучасних Міжгірського, Хустського, Тячівського, Рахівського та частини Іршавського районів Закарпатської області).

Велика громада українців є в Руській Поляні (біля 10 000). Більшість володіють як русинською (українською), так і румунською мовами. Старші люди не знають румунської, а деякі молоді люди не говорять місцевим гуцульським говором.

Вишня Рівня, Верхня Рівня, Рона-де-Сус (Rona de Sus) — село у повіті Марамуреш. Адміністративний центр комуни Вишня Рівня. Українців - 3 745осіб.

Богослужіння провадиться київським ізводом церковнослов'янської мови, українською та частково румунською мовою. У с. Русково є український монастир, настоятель о. Ігнат, служать українською мовою.