Винниківщина в складі Львівського повіту (Австро-Угорщина). 1854-1918 рр.

 

Львівський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини й Лодомерії у складі Австро-Угорщини (до 1867 р. назва держави — Австрійська імперія). Повіт існував у період з 1854 р. до 1918 р. Львівський політичний повіт складався з судових повітів: Львів, Винники та Щирець. Отже, Винники з навколишніми селами входили в склад Винниківського судового повіту.

Адміністративним органом, що управляв повітом було Львівське староство, яке з 1902 року знаходилось у Львові на вул. 3 травня (сучасна вул. Січових Стрільців) в будинку № 8 [Barański F. Przewodnik po Lwowie. Lwów: H. Altenberg, 1904. — S. 143.].

У 1883 році села Черкаси та Горбачі передані з Рудківського повіту до Львівського. 1884 року повіт складався зі 130 самоврядних громад (гмін) і 105 фільварків, поділявся на 122 кадастральні гміни [Powiat Lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. Т. V. — S. 548. (пол.)].

Статус міст у Львівському повіті мали Новий Яричів і Щирець, містечок — Кукезів і Наварія.

Львівський політичний повіт складався з трьох судових повітів: Львівського, Винниківського та Щирецького.

Старостою повіту та радником намісника щонайменше до 1916 р. був Антоній Шидловський [Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 28. (пол.)].

Львівський повіт як адміністративна одиниця зберігався в наступних державних утвореннях — ЗУНР, Польщі й СРСР до його ліквідації 17 січня 1940 р.

На 1880 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 47728 осіб, польською — 42116, німецькою — 8388, іншими — 56.

Після надання краю автономії у 1867 р. влада була передана полякам, які повели політику спольщення і до Першої світової війни змінили національний склад населення повіту:

 На 1890 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 50,35%, польською — 43,68%, німецькою — 5,93%.

 На 1900 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 47,64%, польською — 46,39%, німецькою — 5,94%.

На 1910 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 36,61%, польською — 61,56%, німецькою — 1,8% [Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 (нім.)].

       1867 р. — 1918 р. — Винниківський судовий повіт.

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 

  1903-1910 рр.

Мовна ситуація  в повіті за переписом 1900 р. (синій – українська (русинська), червоний – польськомовна більшість,  жовтий – німецька)