Андрій Байцар: РУСЬ ЧЕРВОНА або ПОЛЬСЬКА, ПОЛЬСЬКА, БІЛА або ЛИТОВСЬКА, ЛИТОВСЬКА – НАЗВИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ІНОЗЕМЦЯМИ. КАРТИ XVII-XIX ст.

Русь Польська

Русь Польська – українські та частково білоруські землі в складі Речі Посполитої (до її поділів в 1772 р., 1793 р., 1795 р.).

Термін Русь Польська починає з’являтися на європейських картах з 1680 р.

1680 р. Ніколас Вісшер молодший видав у Амстердамі карту “Nouvelle Carte geographique du Grand Royaume de Moscovie representant la Partie Meridionale &c. Kupferstichkarte von Visscher” (Нова географічна карта півдня Великого Московського князівства [створена] Вісшером). Карта друкувалася в атласах фірми Вісшерів (Atlas Minor), пізніше - у збірних атласах інших великих картографічних фірм, зокрема у «Atlas Novus» (1712 р.) Й. Б. Гоманна.

Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (на карті назване Руссю Польською (Russie Polonoise), Волинню (Volhynia), Київським (Palatinat de Kiovie) та Брацлавським воєводствами, Чернігівським (Duché et Palatinat de Czernigove) та Новгород-Сіверським (Duché de Severie) князівствами, Ногайською Тартарією (Tartares Nagàis). Запоріжжя та Слобожанщина названі Україною Країною Козаків (Ukraine Pays de Cosaques).

1700 р. Нікола де Фер. Карта “Carte des Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique” (Карта Швеції, Данії та Польщі). Видавництво Париж. Масштаб – 1:4 200 000, формат 35 × 43 см. Оригінальна мапа складалася з двох частин. Волинь (VOLHONIA) разом з Поділлям (Podolie) названа Ukraine (Україною) та Pais des Cosaqyes (Країною (землею) Козаків). Землі Волині (Volhonie) тягнуться від Західного Бугу на лівобережжя Дніпра та до Причорномор`я. Написи на карті: Русь Червона Польська (Russie Rouge Polonoise), Русь Біла або Литовська, Московське Царство або Велике князівство Московське і т. д.

Жан-Батист Нолен II (Jean Baptiste Nolin II, 1686-1762), французький гравер, картограф і видавець займався сімейним бізнесом протягом багатьох років, і підготував знаменитий Загальний Атлас (Globe Celeste da Atlas General), виданий посмертно 1783 р. Син Жана-Батиста Нолена (Jean-Baptiste Nolin; 1657-1708) французького видавця, гравера та картографа..

Цитую за К. Галушко: “Цікавим також є означення України на карті «Королівства Польського» французького картографа Жана-Батиста Нулена (1742). На ній ми бачимо три Русі. Одна – «Русь польська або червона» (суч. Україна), друга – південно-східна Білорусь (решта Білорусі – «Литва»), третя – «Московія або Велика Русь». «Україна» на карті – це Поділля і Наддніпрянщина. Фігурує також прикметник «Мала» (Petite), але незрозуміло, до чого він відноситься, адже «Мала Польща» вже показана у районі Кракова та Любліна, імовірно – це Мала Русь. Розлогий поземельний коментар до карти пояснює вжиті назви:

«Русь Польська, яка також має назву Мала Русь, поділяється на Русь Литовську і Русь Червону. Далі ми говоримо (уточнюємо), що Русь Литовська належить державі Литовській.

Русь Червона є частиною держави Польської і поділяється на Русь окрему (Russie particuliere) та Україну (Ukraine).

Русь Окрема – це воєводства (palatinates) Хелма, Белза і Русі.

Україна – це землі козаків, що охоплюють провінції Волинь і Поділля або козаків польських, козаків московських і козаків турецьких.

Провінція Волинь, яка поділяється на Верхню та Нижню Волинь, містить воєводства Луцьке і Київське; з додачею великої частини, що належить московитам.

Провінція Поділля, яка поділяється на Верхнє та Нижнє Поділля, містить воєводства Кам’янецьке і Брацлавське; з додачею великої частини Кам’янця у турків з 1672”.

1749 р. Жіль Робер де Вогонді та Дідьє Робер де Вогонді. Карта «Partie orientale de la Russie Polonoise, où se trouvent la Basse Volhynie et la Basse Podolie» (Східна частина Польської Русі, де розташована Нижня Волинь і Нижнє Поділля). Пд. Україна - землі Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski).

1760 р. Жан Батист Бургіньон д’Анвіль .На карті «Troisieme partie de la carte d’Europe, contenant le midi de la Russie, la Pologne, et la Hongrie, la Turquie y compris celle d’Asie presqu"entiere» (Карта Європи) міститься напис KRAYN ou UКRAINE (Країна або Україна). Напис охоплює Київське воєводство (Річ Посполита) та Київську і Бєлгородську губернії (Росія).

Західна Україна позначена як Русь (Russie), а Росія – Grande Russie (Велика Росія). Волинь та Полісся на карті – Русь Польська (Russie Poloneise), Південна Україна – Буджак або Бессарабія, Новосербія та Дике Поле. На карті позначені також Podolіe (Поділля), Volynie (Волинь), Покуття та ін. українські землі.

1766 р. Луї Бріон де ля Тур у своєму атласі «Atlas Generale, Civil et Ecclesiastique, Methodique et Elementaire pour l'etude de la geographie et de l'historie» помістив карту «ETATS DE POLOGNE ET DE LITHUANIE...AVEC ROYAUME DE PRUSSE, ET LE DUCHE DE CURLANDE…» (Країни Польщі й Литви з Королівством Пруссії та Курляндським князівством…). Напис на карті UКRANЕ (Україна) міститься північніше Києва й охоплює Правобережжя та Лівобережжя. Правобережна Україна яка на цей період була в складі Польщі позначена як Русь Польська (RUSSIE POLONOISE).

В цьому ж атласі поміщена карта «Turquie Européenne avec les états qui en sont tributaires...» (Туреччина Європейська) де українські землі позначено як “Ukraine Рais des Cosaques” (Україна земля (країна) Козаків).

1787 р. Моріль Муаті. Карта “Carte Nouvelle de la Pologne Avant son demenbrement dirigee par Mr. Philippe…” (Карта Польщі). Карта опублікована в “Cosmographie universelle, physique et astronomique” (Париж). Лівобережна Наддніпрянщина позначена як Ukraine (Україна); Галичина – Русь Польська (Russie Polonoise).

Русь Литовська

Русь Литовська – землі Русі (українські та білоруські) під контролем Великого князівства Литовського.

Поняття «Русь Литовська» виникло в XIV ст. У сучасній історіографії на відміну від історичних джерел пізнього Середньовіччя та Раннього Нового часу термін «Русь Литовська» належати до всієї території історичної Русі, що перебувала під владою литовських князів. Термін «литовсько-руський» зустрічається щодо історичних постатей, які були підданими великих князів литовських, але які були у культурному чи етнічному плані русинами.

Питання, яка частина Великого князівства Литовського зараховувалася до Русі в епоху його існування, є неоднозначним. Так, згідно з Матвієм Любавським, Руссю «в особливому, приватному сенсі» у Великому князівстві Литовському називалися «волості, розташовані по середньому Дніпру та його притокам: Сожу, Березіні та нижній Прип'яті»[Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского статута. — М., 1892. — С. 12-15.].

Погляди М. Любавського повністю розділяв і польський історик Станіслав Кутшеба [Kutrzeba S. Historia Polski w zarysie. Wyd. 2. — T. 2: Litwa. — Lwów; Warszawa, 1921. — S. 5-7.].

Однак інший польський історик Оскар Халецький у спеціальній праці, присвяченій складовим частинам Великого князівства Литовського, показав, що під «литовською Руссю» правомірно розуміти всі руські землі у складі Великого князівства Литовського [Halecki O. Litwa, Ruś i Żmudź jako części składowe Wielkiego Księstwa Litewskiego // RAU. — T. 59. (Ser. 2. T. 34). — Kraków, 1916. — S. 14-17.]/

Згідно з висновками білоруських істориків Михайла Спіридонова та В'ячеслава Носевича, за часів Великого князівства Литовського кордон між «Руссю» та «Литвою» не збігався з етнічним та адміністративним кордонами. Під Руссю розуміли лише частину історичної території Київської Русі. Верхнє Понімання, Побужжя і басейн Прип'яті, також населені руським православним населенням, називали відповідно «Литвою», «Подляшшям» та «Поліссям»[Насевіч В., Спірыдонаў М. «Русь» у складзе Вялікага княства Літоўскага ў XVI ст. // З глыбі вякоў. Гісторыка-культуралагічны зборнік. — Т. 1. — Мн., 1996. — С. 13-14.]. Цю думку в цілому поділяє й інший білоруський історик — Алесь Білий, який також показав, що починаючи з 1580-х років (після Люблінської унії та урізанням Великого князівства Литовського) за Литовською Руссю закріплюється хоронім «Біла Русь» [Белы А. Хроніка Белай Русі: Нарыс гісторыі адной геаграфічнай назвы. — Мн., 2000. — С. 158.].

1705 р. Нікола де Фер. Карта «Les Estats de la Couronne de Pologne». На карті (південь України) напис – Pays des Cosaques (Країна (земля) Козаків). Виділено на мапі українські історико-географічні землі: Russie Rouge (Чорна Червона) – Правобережжя та Лівобережжя, Russie Partienliere (Західна Україна), Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь) та ін. Білоруські землі – Русь Литовська (Russie Lithuanique).

1740 р. Йоганн Георг Шрайбер. Карта “REISE CHARTE DURCH DAS KÖNIGREICH POLEN MIT ALLEN DARZU GEHÖRIGEN LÆNDERN” (Карта шляхів Королівства Польща з усіма його землями). До Литовської Русі (Litthauissch Reussen) відносить Новгород-Сіверське (Novogrodeck) та Чернігівське (Czernihochovien) князівства, Мстиславське (Mcislau), Мінське (Minsckie), Вітебське (Witebskie), Полоцьке (Polozkie), Смоленське (Smolensko) воєводства та Самоґітію (Samogiethen).