Видатні винниківчани: Григорій Нудьга — український письменник та фольклорист

 

Нудьга Григорій Антонович (21 січня 1913 р., с. Артюхівка Сумська обл. — 14 березня  1994 р., Львів) — український письменник, фольклорист,  літературознавець, історик української літератури. Також критик і культуролог. Автор спогадів «Тарасова ялинка» та уклав антологію «Пісні та романси українських поетів». В'язень сталінських концтаборів ГУЛАГ.

10 травня 1945 р., напередодні захисту кандидатської дисертації, заарештований у Києві. Засуджений військовим трибуналом на 10 років позбавлення волі та на п'ять років обмеження громадянських прав з конфіскацією майна  — за стандартним звинуваченням в «антирадянській агітації». Був звільнений восени 1951 р. У жовтні 1951 р. повернувся до Львова, але був позбавлений права працювати за спеціальністю і проживати в містах. На початку 1952 р. пощастило прописатись у Винниках, і влаштуватися обліковцем на Винниківську швейну фабрику. Страшенно бідував, спав на соломі у комірчині, накривався ще табірною одежею.

Уже після смерті Сталіна з Нудьги зняли судимість, видали паспорт. І навіть дозволили працювати в журналі «Жовтень», в якому три роки завідував відділом критики; працював у одній кімнаті з Дмитром Павличком та Григорієм Тютюнником, про якого пізніше написав теплий спомин. 1956 р. захистив нарешті дисертацію, а в травні 1957 р. директор Інституту суспільних наук АН УРСР зарахував Григорія Антоновича на посаду молодшого наукового співробітника.

Перелік праць Григорія Нудьги справді вражає - від досліджень існування письма на Русі ще до прийняття кириличної азбуки та про перший культурно-етнографічний опис України у книзі польського письменника Я. Ласіцького до головного наукового доробку "Українська пісня в світі".

На основі величезного фактичного матеріалу, зібраного з усього світу, Григорій Нудьга переконливо довів, що пісня і дума – найзначніший і найоригінальніший вклад українського народу у світову культуру. Совєцька влада робила все для того, щоб монографія про українську пісню у світі не побачила світ. Здана до видавництва ще у 1972 році книга пройшла 31(!) рецензію і була видана у 1989 році в скороченому вигляді (із 1250 сторінок викреслили 700), невеликим накладом. Однак навіть в такому скаліченому вигляді книга справляла враження. Олесь Гончар тоді писав до Григорія Нудьги: "Своїм унікальної цінності дослідженням Ви звершили творчий подвиг".

Нудьга займався, на перший погляд, дуже вузькою темою – українською піснею. Він нарахував понад чотириста тисяч українських народних пісень. Його цікавило авторство народної пісні чи її літературне походження, проникнення української пісні в культури інших народів.

Джерела

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.