Перепис населення 1900 р. – у Винниках
проживало 3 881 особа (з них – 266 євреїв).
Перепису 1900 р.
присвячено видання “Gemeindelexicon von Galizien. Bearbeitet auf grund der ergebnisse der volkszählung
vom 31. Dezember 1900. – Wien, 1907. – 1024 s.”. Чи не єдиний в Україні примірник цього видання зберігається у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. У
ньому наведено конкретні дані про національний склад населення кожного села,
міста та містечка коронного краю.
1904 р. у Винниках проживало 1 920 греко-католиків.
Згідно з переписом 1910 р.
римо-католиків (поляків) у Галичині
було 47%. У Західній Галичині поляки переважали (89%),
а Східна була краєм з мішаним населенням:
українська більшість (62%) жила
разом з польською та єврейською меншинами (відповідно 25% та 12%). З 890 тис.
поляків Східної Галичини у 1910 р. 68%
були селянами, 16% працювали у промисловості, 8,5% займалися торгівлею
та транспортними перевезеннями, 7,5% працювали у сфері послуг та адміністрації.
Поляки не лише домінували в
адміністративному й економічному житті Галичини, а й перетворили її міста на
центри польської культури. Так у Львові, який у 1910 р. був ще відносно
невеликим містом з населенням 207 тис. осіб, понад 80 % населення було поляками
або євреями.
На поч. XX ст. Винники
інтенсивно розвивалися. Під час перепису населення 1910 р. майже всіх трудових
мігрантів було записано римо-католиками. Населення Винник за 1900–1910 рр.
зросло на 21%; кількість римо-католиків за цей період там збільшилася на 47,8
%, тоді як українців – на 3,8 %. Річ у тім, що на тютюновій фабриці існували
обмеження у прийнятті на роботу греко-католиків (тобто українців). Крім того,
у 1900–1910 рр. простежувалося зменшення кількості греко-католиків у
навколишніх селах, де більшість населення становили римо-католики. Питома вага
поляків збільшилася у Винничках, Зимній Воді, Холодновідці, Зубрі, Сокільниках.
1900 р. – римо-католики
складають 37% від усього населення; греко-католики (українці) – 53%. 1910 р. –
римо-католики складають 45%; греко-католики (українці) теж 45%. Отже,
римо-католиків в % відношенні від загальної кількості населення збільшилося на
8%, відповідно греко-католиків (українців) зменшилося на 8% (див. табл.).
1914 р. у Винниках проживало 5 000 мешканців (з них – 2 150 українців, 2 300 поляків, 350 євреїв, 200
німців) (за: Orlowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. Wydanie drugie rozszrone. Lwow-Warszawa: Zjednoczone zaklady kartogr. i wydawnicze tow. naucz.szkol sredn. i wyz.s.a., 1925).
Австрійські
переписи населення, як пізніше польські, суттєво применшували кількість
українців. Упорядники статистичних видань, які за національністю були поляками, вже на
етапі підготовки матеріалів до друку мали можливість фальсифікації даних.
Австрійські матеріали про чисельність
представників різних конфесій Галичини були, на фоні співвідношення різних
національностей, більш вірогідними. Саме тому в
радянській та сучасній українській історіографії заведено ототожнювати
римо-католицьке населення Галичини з поляками, а греко-католицьке – з
українцями, враховуючи при цьому окремі цифри на користь українців.
З усіх австрійських переписів населення найменш
вірогідними є переписи 1880 р. і особливо 1910 р.
Отже, на
початку XX ст. (з 1914 р.) польська громада почала домінувати у Винниках над
українською.
Цікаво!
ВідповістиВидалити