Перша московська карта з назвою "УКРАЇНА". 1705 р. Пітер Пікарт та Адріан Шхонебек.

Назви «Мала Русь» та «Україна» з'явилися на московських картах у 1699 р. та 1705 р.

З початком XVI століття назва «Україна» стає другою чи то запасною, чи то поширеною на тій території, яку ми Україною вважаємо сьогодні. Але вона була другою і запасною і не покривала всієї цієї території і так не називалося жодне адміністративне утворення. Бо була Русь, були русини, були козаки, яких в Європі тривалий час вважали окремим народом, але в XVII столітті сказали, що це просто військова частина руського народу. Але руський народ – це не означає російський, оскільки тодішні європейські дипломати, які їхали до Москви, дехто з них пишався, що володіє і руською, і московитською мовами. Тобто, Русь була все ж таки західнішою, ніж Росія, принаймні в уявленні європейців (Кирило Галушко. Назва і простір: формування території України. 2016).

Пітер Пікарт  (Picart Pieter; 1668—1737) та Адріан Шхонебек (Adriaan Schoonebeek або Schoonebeck; 1661–1705) — голландські гравери та картографи.

1705 р. видали в Москві карту «Королевства Польского и Великого княжества Литовского чертеж / По указу его державнейшего царского величества грыдоровал на Москве Питер Пикарт; [Картуш грав. А. Шхонебек]». Масштаб: прибл. 1:3 200 000. Карта складена значно раніше, мабуть, в середині XVII ст., адже Київ на карті ще в складі Речі Посполитої (за умовами Андрусівського договору Київ ввійшов в склад Московії в 1667 р.).

На карті Західна Україна (Львівське та Холмське воєводства) – Червона Русь (Червен Руссіа); Брацлавське та Київське воєводства (Правобережжя та Лівобережжя) – Ꙋкраіна  (Україна); Південна Україна – Частина Малої Тартарії; теперішня Росія – Московська держава (Московское государство).

Назва «Україна» на карті написана великими літерами, як держава. Паралельно цьому напису – напис ЧЕРВЕННА РУССІА (Червона Русь). Отже, назва Червона Русь на карті міститься двічі й стосується як Західної України, так і всієї України.

Пітер Пікарт  більшу частину свого життя працював в Росії. Навчався мистецтва гравіювання в Голландії в майстерні Адріана Шхонебека. Був найнятий на роботу в Росію Петром I в Амстердамі в 1698 р. під час Великого посольства. 1702 р. переїхав до Москви, де був прийнятий на роботу в Збройну палату помічником А. Шхонебека. З 1705 р. керував Гравіювальною майстернею Збройної палати. Через 3 роки Пікарт був переведений на роботу в гравіювальну майстерню при Московському друкованому Дворі. З 1714 по 1727 р. працював в Санкт-Петербурзької друкарні. Після скасування Санкт-Петербурзької друкарні (1727) Пікарту була призначена пенсія від Синоду.

Ще одна московитська карта  1811 р. де міститься назва "УКРАЇНА".

1811 р. «Историческая карта России со времен изгнания татар, или с 1462 по 1811 год». Розпочата в 1809 р., закінчена в 1811 р. Рукописна, розмір аркуша 71 x 52 см. На карті колірними фонами виділені території та підписані етноси, що проживають на них і що були приєднані до Московії (Росії) в різні історичні періоди (до 1811 р.). На карті – напис «Украйна» охоплює Слобожанщину (Харківщина та частина Сумщини); Малоросія – Правобережна Україна.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с.