З історії Криму. Іслам у Криму

     У домонгольський період (VII XIII ст.) іслам у Причорномор’ї поширювався здебільшого внаслідок поступової ісламізації різних тюркських племен і народів. Першими мусульманство прийняли правителі Хазарії, що у VIII ст. запровадила свій протекторат над значною частиною Криму. Проте хазари головно залишались язичниками, а їхня знать і кагани, після тривалих вагань між ісламом, християнством та іудаїзмом, вибрали іудаїзм. Уже на початку IX ст., коли каган Обадій перейшов в іудейську віру, Хазарський каганат остаточно випав з ареалу ранньої мусульманської цивілізації. Новий імпульс тюрко-мусульманська культура Криму отримала в X XI ст. від половецько-кипчацьких кочових племен, що рухались від берегів Волги та Уралу у східноєвропейські, причорноморські степи, захоплюючи й північну частину півострова. В ХІІ-ХІІІ ст. у середовищі перших мусульман Криму створено першу пам’ятку кримськотатарської мови - словник «Кодекс Куманікус».

Розвиток ісламу в Криму пов’язаний з приходом монголо-татар 1223 р. Татари, що прийшли в Крим, були язичниками. Проте вже в другій пол. XIII ст. іслам у Криму почав поширюватися. У XIV ст., за часів хана Узбека (1312-1342), іслам набув статусу державної релігії Кримського ханства. Звернемо особливу увагу на обставини, що дають змогу зрозуміти значення ісламського чинника у кримськотатарській історії та культурі. Насамперед це доволі раннє (принаймні для європейського контексту) проникнення ісламу. По-друге, це наявність двох шляхів мусульманського впливу: з півдня і з півночі - із сельджуцької Туреччини і з Великого степу з його кочовими ордами та державними структурами, уламками стародавнього Тюркського каганату. По-третє - це традиційне співіснування у Криму різних релігій. Іслам у Криму ніколи не насаджували силою. Правителі Кримського ханства (Золотоординського улусу), а згодом і переважна маса населення прийняли його добровільно й не заважали своїм сусідам сповідувати християнську, іудейську чи будь-яку іншу віру, поклонятися вогню або язичницьким божествам.

Спочатку нова релігія поширювалася серед знаті і лише потім проникла в широкі верстви населення кочівників-скотарів. Іслам у Криму був сунітського спрямування і проник сюди із Малої Азії від турків-сельджуків.

Мусульманським центром у Криму в той час став Солхат. Уже в другій половині XIII ст. тут збудували перші мечеті. Одна з них, споруджена 1288 р., сьогодні є найстарішою мечеттю Криму.

У 1314 р. тут побудовано мечеть Узбека, а потім добудовано медресе (мусульманське духовне училище) та кілька мечетей і монастирів.

У Солхаті проживали духовні судді - кадії, учені-богослови, мулли, шейхи, тобто вищі релігійні ієрархи.

     Поступово адміністративний центр зі Старого Криму перенесли до Кирк-Єра, а потім до Бахчисарая. Услід за ними туди перемістили і релігійний центр, збудували мечеті, а також найбільше в той період духовне мусульманське училище - Зинджирли-медресе. 

    Зинджирли-медресе збудував 1500 р. кримський хан Менґлі І Ґерей. Медресе мало надати престижу вченості новій резиденції ханів - на противагу медресе хана Узбека в покинутому ними Солхаті. Це - найстаріша збережена будівля навчального закладу в Україні, єдине вціліле медресе Криму (околиці Бахчисарая, поряд із мавзолеєм Хаджі Ґерея).

До кінця XV ст. практично все тюркське населення півострова стало мусульманським. Цьому сприяло і те, що Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії, де іслам відігравав важливу роль у всіх сферах життя. Відставати від метрополії було неможливо. У всіх кримських містах з XV до XVIII ст. будували численні мечеті. Серед них - мечеті Кебір Джамі у Сімферополі, Джума Джамі у Євпаторії, Тохтали Джамі, Хан Джамі у Бахчисараї, Аджи-бей у Судаку, Муфтій Джамі у Феодосії та багато інших. Тільки у Бахчисараї налічували 32 мечеті.

У Євпаторії збудували мусульманський монастир (Текіє дервішів) - єдиний з тих, що зберігся у Криму. Унікальну пам’ятку кримськотатарської архітектури датують XVI XVIII ст. Конкретних даних щодо часу спорудження монастиря не збереглося. Деякі історики вважають, що Текіє дервішів - одна з перших на території Криму культових споруд Османів. «Текіє дервіш» означає притулок дервішів (у перекладі з перської дервіш означає жебрак). Дервішество бере початок з Індії. Текіє монастир мандрівних мусульманських ченців.

На цей період у Криму запроваджують змішане духовно-адміністративне управління. Муфтій, глава духовного управління, перебував за державним рангом відразу після хана. Далі йшли кадії — духовні судді, що розглядали й цивільні справи.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.  

Зинджирли-медресе збудував 1500 р. кримський хан Менґлі І Ґерей.

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Ескі-Юрт

Ескі-Юрт (крим. Eski Yurt) - стародавнє селище часів Золотої Орди, сьогодні - західний мікрорайон Бахчисарая. Топонім Ескі-Юрт у перекладі означає «старе поселення» або «стара ставка», тобто це місто старіше, ніж ханська столиця Бахчисарай, яку заснували в XVI ст. Від перших вулиць і будинків Ескі-Юрта не залишилося й сліду, зате на околиці селища довго зберігалося велике кладовище золотоординської епохи, що називали Кирк-Азізлер, або просто Азіз. Одне з найбільших і найдавніших мусульманських цвинтарів в усьому Криму, воно свідчило про багатство і значне заселення Ескі-Юрта в епоху Золотої Орди. Поворот у його долі настав, очевидно, після виникнення незалежного Кримського ханства, коли за 2 км від Ескі-Юрта виникла нова ханська столиця, що швидко затьмарила його колишню славу.

Недалеко від селища був розташований Азіз Малік-Аштера, де і стояло суфійське текіє. За повір’ями, тут похований Малік-Аштер — легендарний герой епохи халіфату. Вважали, що молитва на могилі Малік-Аштера здатна зцілювати хворих (наприклад, тих, хто постраждав від укусу отруйних тварин). Згідно з місцевими переказами, його поховання відкрив хан Мехмед II Ґерей (за іншою версією - шейх нак- шбендійського суфійського тарикату). Як свідчить легенда, хан виявив у землі плиту з давніми написами, коли планував побудувати для себе мавзолей. На ній було написано про те, що тут покоїться Малік-Аштер. Тоді він передумав будувати власну гробницю і замість того облаштував могилу славетного подвижника - Азіза, спорудивши поруч з нею прикрашене мармуром текіє.

Померлим ставили пам’ятники, а найбільш знатним і заможним споруджували мавзолеї - дюрбе. Пізніше побудували текіє (монастир) дервішів (мандрівних ченців); у XX ст. частину надгробків перенесли на ханське кладовище при палаці, мечеть закрили, а від монастиря вціліла лише надвірна кафедра проповідника — мімбер. Порівняно добре збереглися чотири дюрбе Азіза. Наголосимо, що іншого подібного «заповідника мавзолеїв» у Криму немає.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.

П.-С. Паллас. Ескі-Юрт (1793 р.)

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Печерне місто Чуфут-Кале

Печерне місто Чуфут-Кале  - середньовічне місто-фортеця (VІ-ХІХ ст.) на плато Бурунчак, за 3 км на схід від Бахчисарая, тепер у руїнах. За часів панування половців (XI ст.) місто отримало назву Кирк-Єр (Сорок замків). Фортецю 1299 р. захопила та пограбувала армія ординського еміра Ногая. Заселяли його в той час переважно алани. У 1449-1469 рр. саме Кирк-Єр був першою столицею Кримського ханства (Хаджі Ґерай переніс столицю Криму з міста Кирим у місто Кирк-Єр). У добу Кримського ханства Кирк-Єр був місцем ув’язнення військовополонених начальників. У східній частині був монетний двір, де карбували кримські монети. Срібна монета Хаджі Ґерея, карбована в Кирк-Єрі (1454) була з тамгою, що її Хаджі Ґерей впровадив як нову державну символіку. 

Через політичні зміни 1469 р. ханську резиденцію перенесли в Салачик (Старосілля).

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.

2006 р.

2012 р.

Український Крим. Дюрбе Бахчисарая

Ханський цвинтар в Бахчисараї.  Журнал "Нива", 1870 р.

Дюрбе Мухамед-Шах-бея-Бен-Юде-Султан. Розміщене неподалік від теперішнього залізничного вокзалу на вул. Фрунзе, 10/1 (ця частина міста відома під назвою Азіз) - своєрідний заповідник, осередок мавзолеїв. Найдавніший з них — мавзолей Бен-Юде-Султан, спорудження якого вчені датують кінцем XIV початком XV ст. Пам’ятник добре видно з дороги - зліва вздовж шляху в нове місто. Він виглядає як куб зі зрізаними верхніми кутами. Увінчано будівлю напівсферичною банею. Над дверима зберігся напис: «Цю гробницю наказав побудувати Мухамед-Шах-бей, син Мухамед-бея, для своєї матері Бен-Юде-Султан, дочки Аджаган-бея». На жаль, цей вельми цікавий пам’ятник, що формою нагадує деякі арабські мавзолеї Каїра, руйнується: наполовину зруйнована баня, практично розвалився і портик.

•          Дюрбе Ахмед-бея (Кубоподібне дюрбе).

Розташоване за 20 м на схід від мімбера, в огорожі міського ринку (Ахмед-бей помер 1577 р., про що повідомляли на надмогильній стелі, знайденій 1921 р. поблизу входу у мавзолей, хоча, можливо, вона і не стосувалась дюрбе). Отож, дату побудови, як і назву споруди, очевидно, треба вважати умовними. Наскільки можна стверджувати, це дуже і дуже стара споруда - цілком можливо, що її звели тут ще в ординські часи. Дюрбе, що будували в часи Кримського ханства, були багатогранними. А квадратний план для старої кримськотатарської архітектури є показником значної давності будівлі. Подібні споруди (мечеті) є в Східному Криму, і там їх датують XIII і поч. XVI ст. Квадратна в плані будова, зі стороною 7,15 м, має форму куба з косо зрізаними зверху зовнішніми кутами, які переходять з чотирикутника на восьмикутник, що тримає баню. Подібне дюрбе збереглося також в с. Айвове Бахчисарайського району.

•          Дюрбе Мехмед-бея (Малий восьмигранник)

- розташований у пров. Первомайський, неподалік від Великого восьмигранника дюрбе Мехмеда II Ґерая, за півсотні кроків на північ від мімбара серед приватної забудови. Мавзолей збудовано у ХА-ХАІ ст. Це порівняно невелика восьмигранна скромно впорядкована споруда з дверима та трьома вікнами, зараз закладеними. Грані будови поставлені на цоколь, ребра її прикрашені колонками, стіни увінчані карнизом, баня зовні являє собою восьмигранну піраміду з напівзруйнованими гранями. Всередині споруди — сферична баня на півциркульних арках, неглибоко врізаних у площини граней. Деяка лапідарність дюрбе - простота плану, скромність оздоблення, скупість деталей — наводять дослідників на думку, що Малий восьмигранник був, можливо, типовою спорудою для середньовічного та більш пізнього часу, як, між іншим, і Кубоподібне дюрбе. Зовні Малий восьмигранник має вигляд невеличкої за розміром, скромної споруди з банею та нагадує юрту. Під час його будівництва використано великі суцільні плити. У цьому дюрбе похований Мехмед-бей, який жив у Криму в XVI ст. і похований в Азизі. Це все, що нам відомо про людину, чий прах зберігає цей мавзолей. Мавзолей Мухамед-бея входить до переліку пам’яток архітектури національного значення.

•          Дюрбе Мехмеда II Ґерея (Великий восьмигранник)

- ханська сімейна усипальня, в якій, згідно з письмовими джерелами, були поховані три кримських хана: Мехмед II Ґерей (помер 1584 р.), Саадет II Ґерей (помер 1588 р.), Мехмед III Ґерей (помер 1629 р.), а також Мурад та Сафа Ґереї (брат і син Мехмеда II). Усі троє в різний час боролися за свою ханську гідність, всі троє знайшли трагічну загибель за межами Криму і всі троє повернулися на Батьківщину лише мертвими, щоб бути відданими землі тут, в Азізі. Розміщене дюрбе на вул. Нахімова / вул. Будьонного. Великий восьмигранник зведено наприкінці XVI - на початку XVII ст., в кращих традиціях османського зодчества, запозичених Кримом зі Стамбула. В основу плану споруди покладено надзвичайно правильний восьмигранник з входом з північно- східного боку. Стіни мавзолею складені з каменю-вапняку, який добре обтесано та майстерно оброблено зубаткою; шви на стінах ретельно підігнані, кладка виконана ідеально рівно, деталі змодельовані дуже делікатно, конструктивність та логічність кожної частини повністю гармоніюють з загальною композицією. Все це свідчить про високу майстерність творців цієї монументальної споруди.

•          Дюрбе Хаджі Ґерея (1502) розміщене у Салачику (Старопілля).

Мавзолей першого незалежного кримського хана Хаджі Ґерея, збудований його сином, Менглі Ґереєм, що його теж тут поховано. У підземеллі мавзолею (дюрбе) вчені виявили 18 трун з останками перших кримських ханів та їхніх родичів. Уперше за 500 років знайдено нерозграбоване родове поховання вищої знаті півострова кінця XV-початку XVI ст.

•          Дюрбе (Ескі-Дюрбе) - напівзруйнований мавзолей

XV ст. Розташований мавзолей неподалік від Ханського палацу, поблизу школи (300 м на схід від Ханського палацу на вул. Зої Космодем’янської). Ескі-Дюрбе («старий мавзолей») — одна з найцікавіших споруд середньовічного Бахчисарая. Дослідники вважають, що її побудовано значно раніше, ніж Ханський палац. За формами мавзолей є кубом, який перекрито сферичною банею. Це єдине з усіх 10 дюрбе, що збереглися донині, побудоване не з білого вапняку, а з жовтого місцевого каменю.

•          Дюрбе Діляри-бікеч (крим. Dilâra bikeç dürbesi) — усипальниця XVIII ст. біля Південних воріт бахчисарайського Ханського палацу.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.