УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Ескі-Юрт

Ескі-Юрт (крим. Eski Yurt) - стародавнє селище часів Золотої Орди, сьогодні - західний мікрорайон Бахчисарая. Топонім Ескі-Юрт у перекладі означає «старе поселення» або «стара ставка», тобто це місто старіше, ніж ханська столиця Бахчисарай, яку заснували в XVI ст. Від перших вулиць і будинків Ескі-Юрта не залишилося й сліду, зате на околиці селища довго зберігалося велике кладовище золотоординської епохи, що називали Кирк-Азізлер, або просто Азіз. Одне з найбільших і найдавніших мусульманських цвинтарів в усьому Криму, воно свідчило про багатство і значне заселення Ескі-Юрта в епоху Золотої Орди. Поворот у його долі настав, очевидно, після виникнення незалежного Кримського ханства, коли за 2 км від Ескі-Юрта виникла нова ханська столиця, що швидко затьмарила його колишню славу.

Недалеко від селища був розташований Азіз Малік-Аштера, де і стояло суфійське текіє. За повір’ями, тут похований Малік-Аштер — легендарний герой епохи халіфату. Вважали, що молитва на могилі Малік-Аштера здатна зцілювати хворих (наприклад, тих, хто постраждав від укусу отруйних тварин). Згідно з місцевими переказами, його поховання відкрив хан Мехмед II Ґерей (за іншою версією - шейх нак- шбендійського суфійського тарикату). Як свідчить легенда, хан виявив у землі плиту з давніми написами, коли планував побудувати для себе мавзолей. На ній було написано про те, що тут покоїться Малік-Аштер. Тоді він передумав будувати власну гробницю і замість того облаштував могилу славетного подвижника - Азіза, спорудивши поруч з нею прикрашене мармуром текіє.

Померлим ставили пам’ятники, а найбільш знатним і заможним споруджували мавзолеї - дюрбе. Пізніше побудували текіє (монастир) дервішів (мандрівних ченців); у XX ст. частину надгробків перенесли на ханське кладовище при палаці, мечеть закрили, а від монастиря вціліла лише надвірна кафедра проповідника — мімбер. Порівняно добре збереглися чотири дюрбе Азіза. Наголосимо, що іншого подібного «заповідника мавзолеїв» у Криму немає.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.

П.-С. Паллас. Ескі-Юрт (1793 р.)

Країна Козаків, Окраїна, Московія, Золота Орда, Булгарія на французькій карті 1711 р.Нікола де Фер

Нікола де Фер (Nicolas de Fer; 1646-1720), французький картограф і видавець карт, син паризького книгаря і продавця карт Антуана де Фера (Antoine de Fer). Один з найпродуктивніших картографів XVII ст. Автор численних планів міст та карт театрів воєнних дій. 1690 р. отримав титул “Великий Дофін географії” Співпрацював з А. Ю. Жейо (A, H. Jaillot), створюючи спільні збірні атласи. Нікола де Фер видав понад 600 окремих карт і був призначений географом короля. Одна із праць по території України – «План Мукачівської фортеці».

1711 р. Карта – «CARTE POUR L’INTELLIGENCE DES AFFAIRES PRESENTE, DES TURCS, DES TARTARES, DES HONGROIS, DES POLONOIS, DES SUEDOIS, ET DES MOSCOVITES AUX ENVIRONS DE LA MER NOIRE ET DE LA MER BALTIQUE. DRESSÉE SUR DE NOUVEAUX MEMOIRES PAR N. DE FER, GEOGRAPHE DE SA MAJESTÉ CATOLIQUE » (Карта сучасного стану стосунків турків, татарів, угорців, поляків, шведів та московитів на узбережжі Чорного і Балтійського морів, укладена географом його католицької величноті Н. де Фером за новими даними).

Через землі Поділля та Нижньої Волині проходить назва Pays des Cosaque (Країна Козаків). На схід від Воронежчини позначена Окраїна (OGRAINA).

Російська імперія названа – Moscovie Méridionale. На північний схід від Астрахані – Золота Орда (Solitaia Ordes), на південний схід від Казані – Королівство Булгарія (Royaume de Bulgar).

ЗОЛОТА ОРДА, улус Джучі – держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи (включно з укр. землями), Центральної Азії та Зх. Сибіру.

Волзька Болгарія, Волзька Булгарія — держава, яка існувала у VII–XIII сторіччі навколо злиття Волги і Ками. Сьогодні, республіки Татарстан, і Чувашія, а також деякі деякі інші області Російської Федерації розташовуються на землях колишньої Волзької Булгарії.

На картуші зображені герби країн, що представлені на карті: Швеції, Бранденбургу, Московії, Туреччини, Польщі, Тартарії (герб з совою), Данії, Угорщини і якоїсь неназваної Імперії. Судячи з вигляду, мається на увазі Священна Римська Імперія Німецької нації.