Трагедія УПЦ у США, яка пішла після смерті Патріарха Мстислава під владу греків - навіть українські могили в Бавнд Бруці теперішні владики готові продати з молотка! Головні «актори»: глава УПЦ в США архієпископ Антоній Щерба та архієпископ Памфільський Даниїл Зелінський! Вартість землі під центром становить, за різними оцінками, від 20 до 70 мільйонів доларів!!!
Українська Православна Церква у США колись створювалася людьми, які служили не грошам, а Богові та своєму народові. Її будували емігранти, патріоти, люди, які зберегли віру, гідність і пам’ять про свою Батьківщину навіть далеко від України. Одним із символів тієї епохи був Патріарх Мстислав — людина, чиє ім’я викликало повагу як серед українців, так і серед американців.
Але сьогодні частина церковної верхівки, видно, давно втратила розуміння свого покликання.
Замість служіння — жага влади, грошей і розкішного життя.
Замість відповідальності перед громадою — кулуарні рішення та закритість.
Замість чесності — спроби вирішувати долю української культурної спадщини за спиною людей, які десятиліттями її створювали та підтримували.
Саме завдяки довірі української громади та абсолютній повазі американського суспільства до священників ці люди отримали величезний вплив. Американцям навіть у голову не може прийти, що хтось, прикриваючись сутаною та авторитетом церкви, може діяти у власних корисливих інтересах, ігноруючи думку громади й традиції, на яких усе це будувалося.
Але, видно, саме це сьогодні і відбувається навколо продажу Українського Культурного Центру в Нью-Джерсі.
18 вересня 2025 року у Franklin Township відбулося слухання щодо зонування території, де розташований Український культурний центр. Сотні українців активно взяли участь у процесі, і через велику кількість їхніх запитань слухання не дійшло навіть до завершення першого етапу. Засідання перенесено на 6 листопада. На слуханні були присутні глава УПЦ в США архієпископ Антоній Щерба та архієпископ Памфільський Даниїл Зелінський. Церковне керівництво поспішно покинуло засідання, уникаючи діалогу з громадою, яка вимагала пояснень. Тих, хто йшов, проводжали криками «Ганьба!».
Доцарювалися "владики".
1."Після смерті Його Святості Мстислава у 1993 році, у грудні 1994 року, після невдалої спроби стати Патріярхом Київським, архиєпископ Антоній разом з Митрополитом Костянтином таємно увійшли в угоду з престолом у Стамбулі, зрадили свою Українську Православну Автокефальну Церкву, і на початку 1995 року були переведені в ієрархію Константинопольського Церкви, базованої у Туреччині, зрадивши свою Матірну Церкву у Києві.
2. Їм були надані єпископські титули тої церкви: архиєпискор Антоній став АНТОНІЄМ ГІЕРОПОЛІССЬКИМ і надалі не визнавався єпископом Української Автокефальної церкви.
3. Патріярх розташованої у Туреччині Константинопольського церкви тепер заявляє, що УПЦ США Є адміністративною частиною Константинопольського Церкви і єпископи УПЦ США в даний час знаходяться під безпосереднім контролем Вселенського Патріярха.
4. В 1995 році Патріярх Константинопольський чітко запевнив московську патріархію маловідомим офіційним документом (протокол 937), що долучення ієрархів УПЦ США до Константинопольського церкви НАЗАВЖДИ заборонить колишнім священнослужителям УПЦ США пропагувати будь- яку самостійність (автокефалію) для будь-якої Української Православної Церкви.
5. Протягом 13ти років архиєпископ Антоній чинив різноманітні дії, включно з судовими позовами, проти парафій, які висловлювали сумнів у коректності угоди архиєпископа Антонія та інших ієрархів з Константинополем. Вони звертали увагу на негативні наслідки, до яких приведе ця угода, для Української Православної Церкви та для української державності.
6. Парафії не погоджувалися належати до Константинополя і підкреслювали, що своїми діями архиєпископ Антоній відмовився від своїх позицій в юрисдикції УПЦ США, що він НЕ МАВ ПОВНОВАЖЕНЬ підпорядковувати УПЦ США іноземному пануванню, цілковито порушуючи її Конституцію, а також, що вони активно вводили в оману віруючих.
7. Всі суди і позови проти парафіян архиєпископ Антоній програв, а суд відхилив скарги Антонія на конституційних підставах. Апеляційний відділ Верховного Суду Нью Джерсі дуже чітко визнав права парафії на власне майно та адміністрацію, і контроль над всім залишився у руках парафіян.
8. Наслідки цієї багаторічної тяганини: парафії можуть успішно захищати свої права на своє власне майно та управління і залишатися вірними і відданими Материнській Церкві в Україні.
9. Цей наслідок набере більш важливого значення у світлі останніх подій в Константинопольський церкві, яка сьогодні претендує на визнання УПЦ США в якості свого адміністративного підрозділу.
10. У листопаді 2009 року Вселенський Патріярхат зажадав від всіх його єпископів, щоб вони переписали частину свого єпархіального нерухомого майна на Патріярха Константинопольського.
Крім того, Константинопольський Патріярхат проводить реорганізацію своїх північно- американських церковних адміністрацій, і існують докази того, що управління УПЦ США буде передано посереднику єпископу, призначеному Церквою із престолом у Туреччині, скасовуючи роль собору УПЦ США що цілковито суперечить Конституції УПЦ США.
Якщо це станеться, це перетворить духовну невірність колишніх ієрархів УПЦ США в ганебну, безсердечну зраду української діяспори".
Тепер, у 2025 році наші українські парафії в Австралії і Новій Зеландії "спокійно" переходять у юрисдикцію чужого патріярхату. Того ніколи б не сталося, якби ми й до нині були незалежною Українською Православною Автокефальною Церквою у діяспорі.
За матеріалами ФБ Halyna Jasinski.
З історії.
У неділю, 10 жовтня 1965 року ,відбулося
урочисте освячено Церкви-пам'ятника святого апостола Андрія в Саут-Баунд-Бруці
- кафедрального собору Української Автокефальної Православної Церкви у вигнані
і Української Православної Церкви у США.
Того дня освячення очолив митрополит Іоан (Теодорович) у співслужінні митрополита Мстислава (Скрипник) і десятків священиків.
На освячення Церкви-памʼятника приїхали 10 тисяч українців з різних куточків Сполучених Штатів Америки і різних країн поселення.
Після освячення відбулося урочисте вручення церковних хоругов тим парафіям, які найбільше пожертвували на будівництво Храму - памʼятника у Саут-Баунд-Брук.
Це - архітектурна домінанта українського меморіального комплексу - цвинтаря святого Андрія в містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, який називають Українським Єрусалимом у США, або Пантеоном.
Церква-пам'ятник збудована на знак вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні і тих, хто віддав своє життя за волю України.
Будівництво Церкви-пам'ятника почалося у 1955 році на пожертви православних українців з ініціативи митрополита Мстислава (Скрипника) і митрополита Івана (Теодоровича).
Автор проєкту - архітектор з Канади Юрій Кодак. Іконостас та мозаїки над вхідними дверима ззовні виконав художник Петро Холодний (молодший), мозаїку св.Ольги - Михайло Михалевич. За десять років роботи були завершені і в жовтні 1965 року Церкву - памʼятник освятили.
У крипті Храму-памʼятника розташований Мавзолей святого Воскресіння, в центрі якого - склеп першого Патріарха Київського і всієї України Мстислава (Скрипника) та присвячений йому невеликий музей. Довкола центральної частини розташовано ще 276 склепів для поховання українців Америки, які зробили значний внесок у життя церкви й української громади.
Немає коментарів:
Дописати коментар