Карти російсько-турецької війни 1735-1739 рр. масово
друкувалися в Європі за даними, що їх надавала Російська Академія наук.
У 1730 р. та 1742 р. «Covens & Mortier» видала атлас з мапами Гійома Деліля у гравіруванні Ромейна де Гоге (Гооге) — (Romeyn de Hooghe, 1645—1708) під назвою «Atlas nouveau, contenant toutes les parties du monde: où sont exactement remarquées les empires, monarchies, royaumes, états, républiques &c» («Новий Атлас, що містить усі частини світу: де саме знаходяться імперії, монархії, королівства, держави, республіки та інші країни» .
1742 р. Карта “Theatre de la Guerre Dans La Petite Tartarie La Crimee La Mer Noire &c. Dressee, Jean Covens & Corneille Mortier” (Театр війни, Мала Тартарія, Крим, Чорне море). Карта присвячена подіям і системним змінам політичного ландшафту Європи після чергової російсько-турецької війни 1735-1739 рр. і заключенням Белградської мирної угоди в 1739 р. Згідно угоди за Російською імперією визнавалися Азов і Запоріжжя (землі між Південним Бугом і Сіверським Дінцем, які їй було заборонено заселяти); Російській імперії заборонялося тримати флот у Чорному й Азовському морях; передбачалося ведення торгівлі між Османською імперією і Російською імперією лише османськими суднами; Північне узбережжя Чорного моря, життєво важливе для Російської імперії, лишилось за Османською імперією.
Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як “Ukraine ou Pays des Cosaqyes” (Україна або Земля (країна) Козаків). Південна Україна показана як територія де проживають Cossaques Zeporoski (Козаки Запорозькі). Міститься на карті й напис «Cosaques Donski ou Czercasses» (Донські Козаки або Черкеси). На південь від земель Козаків Запорозьких – Мала Тартарія (Petite Tartarie Moscovite).
Історична довідка.
Російсько-турецька війна 1735—1739 років (також Російсько-османська війна 1735—1739 років) — воєнний конфлікт, який був наслідком російсько-османських розбіжностей, що загострилися через російсько-польську війну 1733—1735 рр. та набіги кримських татар. Вона стала продовженням боротьби Російської імперії за вихід до Чорного моря.
Белградська мирна угода 1739 року — договір, що завершив російсько-турецьку війну 1735-1739 років. Угоду було підписано 18 (29) вересня 1739 року в Белграді.
Наслідки:
· за Російською імперією визнавалися Азов і Запоріжжя (землі між Південним Бугом і Сіверським Дінцем, які їй було заборонено заселяти);
· Російській імперії заборонялося тримати флот у Чорному й Азовському морях;
· передбачалося ведення торгівлі між Османською імперією і Російською імперією лише османськими суднами;
· Північне узбережжя Чорного моря, життєво важливе для Російської імперії, лишилось за Османською імперією.
Белградський мирний договір був анульований 1774 року Кючук-Кайнарджійським договором.
Гійом Деліль (Guillaume Delisle; 1675-1726), французький географ, картограф та астроном. Був учнем астронома Жана-Домініка Кассіні, який навчив його точного визначення положення за допомогою спостереження точок на небі. Перші карти видав у 1700 р. (світу, Америки, Африки, та Азії). З 1702 року був пов'язаний з Французькою Академією Наук. 15 березня 1702 р. він став учнем астронома Жана-Домініка Кассіні (Jean-Dominique Cassini) в Королівській академії наук.
З 1716 р. – ад’юнкт (позаштатний помічник астронома), з 1 червня 1718 р. був її членом (асоційований астроном).
Він викладав географію молодому Людовіку XV і в 1718 році отримав титул «Premier Géographe du Roi» (Головного Королівського географа), створений з цієї нагоди. Одже, став першим вченим який отримав це звання.
У той час, коли Деліль проводив свої картографічні дослідження, престиж картографа і авторитетність його карт залежали від правдивості джерел, тобто докладних відомостей, що надавалися дослідниками і мандрівниками європейським географам і картографам. За дорученням Петра I склав карту Каспійського моря, на якій вперше дав його справжні положення і конфігурацію.
У 1700-1714 рр. видав всесвітній атлас на основі нових матеріалів, критично переглянувши картографічні уявлення того часу; повністю переробив карту Африки; вперше дав більш вірні пропорції Середземного моря, усунувши помилку в довготі, яка збереглася на географічних картах ще з часів К. Птолемея. Багато топонімів, які він дав, досі використовуються. Серед іншого він є автором карти Західного моря, де вперше з’являється топонім «Гудзонова затока». Його Карта Луїзіани та течії Міссісіпі (1718) є першою детальною картою цього регіону.
Батько – Клод Деліль (викладач географії та історії), брати: Жозеф Ніколя Деліль (академік в Парижі та Петербурзі, увійшов в історію тим, що таємно надсилав до Франції копії російських карт, до яких мав доступ в Академії наук); Симон – історик; Луї – астроном (помер 1741 р. на Камчатці).
Деліль завжди наносив на свої мапи градусну сітку. За декретом французького уряду 1634 р. французькі мапи приймали за нульовий меридіан острів Ферро (Ферро – крайній західний острів групи Канарських островів, в період 1634–1884 рр. меридіан острова Ферро (17°39’51”) на захід від Гринвіча приймався за початковий).
Пошуки Деліля щодо точності та інтелектуальної чесності призвели його до судової суперечки в 1700 році з Жаном-Батистом Ноленом (1657—1708), колегою-картографом. 8 березня 1700 року Деліль звинуватив Нолена (спочатку не називаючи його імені) у копіюванні картографічної інформації з рукописного глобуса, який він зробив для канцлера Бушера, який знаходився в кабінеті сина останнього. Цей глобус містив інформацію, яку Деліль навмисно не друкував, як-от «Море Заходу», тому що, за словами самого Деліля, він не хотів зробити її доступною для конкурентів Франції. Деліль писав про Західне море. Він подав на Нолена до суду, щоб довести його плагіат. Зрештою Деліль переконав присяжних вчених, що Нолен знав лише старі методи картографії та, мабуть, викрав інформацію з власного рукопису Деліля. Карти Нолена були конфісковані, і він був змушений сплатити судові витрати по справі.
Висока наукова якість роботи, виконаної родиною Деліль, контрастувала з майстернею Сансона. Тоді як Сансон свідомо публікував застарілі факти та помилки, Деліль працював над тим, щоб представити сучасні знання.
Картографічна видавнича фірма «Mortier» (1685 р. — 1721 р.).
Одним з головних напрямків видавничої фірми було друкування карт. Заснував цей бізнес П’єр (Пітер) Мортьє.
П’єр (Пітер) Мортьє (Mortier Pieter, Pierre; 1661—1711), амстердамський видавець французького походження. Він був сином політичного біженця з Франції, став картографом і гравером.
1681-1685 pp. жив і працював у Парижі. Потім повернувся до Амстердама, де працював видавцем та книготорговцем з 1685 до 1711 року.
15 вересня 1690 р. отримав привілей від штатів Голландії та Західної Фрисландії видавати карти та атласи французьких картографів в Амстердамі для голландського ринку. Це стосувалося перш за все карт Сансона, які він друкує та виправляє докладаючи великих зусиль. Пізніше карти Сансона перевидавалися фірмою «Covens & Mortier». На всіх перевиданнях вказувалися адреса (сигнатура) видавців.
1692 р. Георг Колле і П'єр Мортьє перевидали в Амстердамі атлас (99 карт) Сансона-Жайо під назвою «Atlas Royal a l’Usage de Monseigneur le Duc de Bourgogne…» (Королівський атлас), атлас мав також, як і у французькому виданні, посвяту герцогу Бургундському; 1696 р. – зі 111 картами. У 1707/1708 рр. П'єр Мортьє видав атлас зі 168 картами. Пізніші видання Мортьє розширили атлас ще більше – 1708 р. – 200 карт; близько 1721 р. – 300 карт; близько 1735 р. – 400 карт
У 1693 р. П'єр Мортьє в Амстердамі видав найдорожчий та найвишуканіший атлас XVII ст. — Морський атлас «De Fransche Neptunus, of nieuwe atlas van de zeekaarten, opgenomen en gegraveerd door uitdrukkelyke order des konings, tot het gebruik van zyne zeemachten» (Французький Нептун, або Новий атлас морських карт, складений та відгравірований за терміновим розпорядженням Короля для використання своїми військово-морськими силами).
У 1706 р. П'єр Мортьє успадкував гравіювальні дошки де Вітів.
Після смерті П’єра в 1711 р., його вдова Амелія Гравенсанде (Amelia Gravensande; 1666–1719) продовжувала бізнес чоловіка, поки не виріс їх син Корнель Мортье (Cornelis Mortier; 1699-1783). Корнель почав співпрацювати зі своїм зведеним братом Йоханесом Ковенсом (Covens Johannes; 1697-1774).
З їх прізвищ і походить назва видавничого будинку “Covens & Mortier” (20 листопада 1721 р.). Після смерті Й. Ковенса I (1774) його бізнес продовжив син Йоханес Ковенс II (1722—1794).
1778 р. назву фірми змінено на “J.Covens & Zoon.”. Після смерті Йоханеса Ковенса II видавничим домом керував його син Корнель Ковенс (Cornelis Covens; 1764—1825). Він взяв до себе, у свій видавничий бізнес, Мортьє П’єра IV, правнука Мортьє П’єра I. Ім'я було з 1794 р. по 1866 р.“Mortier, Covens & Zoon Під керівництвом спадкоємців Й. Ковенса і К. Мортьє фірма проіснувала до 1866 р.
Близько 1725 р. з’явилося перевидання «Atlas Major» Фредеріка де Вітта. Чудовий великий атлас (76 карт), розфарбований вручну.
У 1730 році Пітер ван дер Аа продав свої гравюри «Covens & Mortier».
У 1730 та 1742 «Covens & Mortier» видала атлас з картами Ніколи Сансона та Гійома Деліля у гравіруванні Ромейна де Гоге (Гооге; Romeyn de Hooghe, 1645—1708) під назвою «Atlas nouveau, contenant toutes les parties du monde: où sont exactement remarquées les empires, monarchies, royaumes, états, républiques &c» (Новий Атлас, що містить усі частини світу: де саме знаходяться імперії, монархії, королівства, держави, республіки та інші країни).
1733 р. «Covens & Mortier» видала атлас «Atlas Novus - Atlas-Nouveau Contenant toutes les parties du Monde &c».
У 1730, 1733, 1742 рр. і т. д., в Амстердамі, фірма перевидавала мапу 1706 р. французького географа та картографа Гійома Деліля (Guillaume Delisle; 1675-1726) “Carte de Moscovie». Карта видавалася як цілою так і частинами під назвами: “Partie Meridionale de Moscovie” та “Carte de Moscovie”. На цих картах присутні написи Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) козаків), «Cosaques Zaporoski» (Козаки Запорозькі).
Приблизно в 1740 р. з'явилася серія кишенькових атласів різних країн, які були дуже зручні для мандрівників.
1740, 1742, 1744 рр. і т. д., в Амстердамі, “Covens & Mortier” видавала ще одну карту Г. Деліля «Theatre de la Guerre Dans La Petite Tartarie La Crimee La Mer Noire». Карта присвячена подіям і системним змінам політичного ландшафту Європи та Росії середини XVIII ст. Вона продовжує традиції, започатковані Бопланом і Сансоном. На карті ще присутні домінантні позначення Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) Козаків), «Cosaques Zaporoski» (Козаки Запорозькі), Дике поле.
Протягом свого існування фірмою було видано безліч різних мап, атласів, портоланів. Зокрема уточнені і перевидані атласи і мапи Нікола Сансона, Йоганна Янсоніуса, Фредеріка де Віта, Гійома Деліля, Пітера ван дер Аа та ін.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар