Географія Криму: хазари

Хазари - це напівкочовий тюркський народ, що з’явився у Південно-Східній Європі після відходу гунів (V ст.) і проіснував до XI ст. На початку VII ст. вони створили свою державу - Хазарський каганат, на чолі якого стояв управитель - каган. Столиця його - Ітиль - була на нижній Волзі.

До кінця VII ст. вплив хазар поширився по всьому Північному Причорномор’ї, в тому числі в Криму. Наприкінці VIII ст. вони захопили майже весь півострів, крім Херсона. Під протекторат кагана потрапила майже вся кримська Готія. У Сугдеї був намісник хазарського кагана - тудун, а також доволі великий хазарський гарнізон. До речі, багато зі слов’янських народів до створення Київської Русі сплачувало данину хазарам. Також хазари неодноразово воювали з київськими князями.

На Південному березі хазари оволоділи низкою візантійських поселень і фортець - Алустоном, Ламбатом, Партенітом, Алупкою та Горзувітою. Фрурію у Горзувіті було зруйновано та спалено, після чого фортеця запустіла. Однак могутнє царство хазар усе ще було не настільки сильним, щоб подолати візантійський вплив на південному заході Таврики. Херсонес і кілька фортець на Південному березі залишались візантійськими. В гірських районах, захоплених хазарами, постійно тліли антихазарські настрої, неодноразово переростаючи у повстання. В історичних документах згадують одне з них у VIII ст., керівником якого був Іоанн Готський — єпископ Готії.

Дві величезні держави того часу — Візантійська імперія і Хазарський каганат — були зацікавлені у визначеному політичному балансі, тому відкритих військових сутичок практично не траплялося, хоча дуже часто візантійські і хазарські фортеці на Південному березі стояли одна проти іншої. На початку VIII ст. серед хазар (Північний Дагестан) поселилися євреї з Ірану та Візантії. Під їхнім впливом частина хазар перейшла на іудаїзм, однак тільки на початку IX ст. каган Обадія проголосив іудейську віру без талмуда державною релігією. Близько 735 р. на Хазарський каганат напали араби з халіфату і які примушували провідну верству перейти на іслам. Зі свого боку Візантія намагалась насадити в Хазарії християнство, місійну подорож серед хазар відбув у 860- 861 рр. Кирило-Константин. За допомогою візантійських місіонерів у Хазарському каганаті створили митрополію і сім єпархій. На території Хазарського каганату мирно співіснували іудаїзм (провідна верства), іслам і християнство, а також язичництво, поширене серед слов’янських племен. Хазари відіграли визначну роль у поширенні християнства на Україні ще до хрещення Володимиром.

Унаслідок походів Святослава 965 р. і його сина Володимира 981 988 рр., після створення Тмутараканського князівства, Хазарія вже не оговталася і поступово втрачала свої землі на берегах Чорного та Азовського морів. Син Володимира Святославича Мстислав за допомогою флоту, надісланого візантійським імператором Василем в Азовське море 1016 р., розгромив хазарське військо і взяв у полон хазарського воєначальника Георгія Цуло, який підтримав антивізантійський заколот у Херсонесі. Хазарія втратила весь Крим. Залишки хазар наприкінці X ст. зосередилися в кримських містах, а 1079 р. захопили в Тмутаракані князя Олега Святославича, що воював з великим київським князем Всеволодом. Хазари вбили брата Олега, а самого князя віддали в Константинополь. Олег Святославич 1083 р. повернувся в Тмутаракань і знищив усіх хазар. З цього моменту хазар більше не згадують у джерелах.

Однак чимало хазар, що прийняли іудаїзм, залишилось у Криму. Існує версія, що караїми - це нащадки хазар. У будь-якому випадку, нащадків могутнього народу ще тривалий час відзначали в середньовічних джерелах, а італійці навіть у XVI ст. називали півострів Хазарією.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.