У
Винниках ДИТСАДОК
(Українська захоронка) був створений 2 жовтня 1923 р.
«Українська
Захоронка» (до 1912 р.
— Руська Захоронка) — українське доброчинне товариство, котре
займалося соціальною опікою над українськими дітьми-сиротами, матеріальною
допомогою, педагогічним наглядом та національно-патріотичним вихованням.
1900
р. на з'їзді жінок у Львові за ініціативою Наталі Кобринської та Марії
Грушевської було засноване і зареєстроване органами державної влади товариство
«Руська охоронка» (з 1901 р. назва — «Українська захоронка»). Взявши за основу
статут, опублікований у першому випуску «Нашої долі», товариство затверджує
його в 1900 р. і отримує можливість «закладати по цілій Галичині охоронки для
дітей, що не ходять до школи, наглядати й дбати про їх умисловий розвій та
давати відповідні віку знання».
1919—1931
рр. — остаточно визначилися провідні культурно-освітні організації Західної
України. Значну роль у розвитку дошкільної справи відігравали громадські
організації — товариство «Просвіта», Українське педагогічне товариство (з 1926
р. — УПТ «Рідна школа»), Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю,
«Союз українок». Крім уже відомих типів дитячих закладів, товариства
відкривають дитячі клуби «Дитяче коло», «Клуб початкової праці». В них
проводились заняття за інтересами дітей: читання, малювання, фізичні вправи,
розповіді, праця; організовувались мандрівки, екскурсії. Керували клубами
фахівці.
1923—1924
рр. — українські захоронки переходять у підпорядкування Українського
педагогічного товариства, в якому була створена комісія дошкільного виховання.
Вихованці винниківської захоронки. 1920-і рр.
Луців Р. Матеріали до історії шкільництва у
Винниках кін. XVIII ст. – 1939 р.) // Науковий збірник
Історико-краєзнавчого музею Винник. – 2009. – Вип. 2. – С. 178—207.
Немає коментарів:
Дописати коментар