Українці (русини, рутени). Зображення в книгах, на картах та літографіях (XVI-XIX ст.)

З Вікіпедії: «У 1590 р. вперше у вітчизняній історіографії ввів до політичного словника назву «український народ» — руський шляхтич, доктор теології, церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський, виповнивши її етнополітичним змістом. Етнонім «українці» вперше фіксується наприкінці XVI ст. у документах, присвячених козацькому повстанню Наливайка. У першій половині XVII ст. «українцями» називали послів на сеймах Речі Посполитої від Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. В козацьку добу «українцями» позначали мешканців козацьких політій — Гетьманщини, Слобожанщини і Запоріжжя. З другої половини XVII ст. етнонім «українці», а особливо «народ український» вже широко використовувався гетьманами України і козацькою старшиною Війська Запорозького. З початку ХІХ ст., аби підкреслити свою окремішність від росіян (великоросів), харківська українська інтелігенція стала використовувати назву «українці» як загальний етнонім замість старої назви «русини». Ця нова самоназва остаточно затвердилася у Наддніпрянській Україні після національно-визвольного руху 1917—1920 років та радянської українізації. Теж саме відбулося на Галичині й Буковині у 1918—1940 роках завдяки діяльності українських націоналістичних організацій».

Русини 1563 р. (Піетро Бертеллі).

1598 р.  Зображення русина (українця) з книги Чезаре Вечелло «Давня і сучасна одежа з усього світу» (Венеція, 1598):

 "Русь має кордони з московитами, лівонцями та литовцями. Провінції ці між собою часто воюють... Русини носять високі шапки, з прикрасою зверху, Їх довга одежа має застібки на грудях аж до пояса, піврукави і дуже високий комір. В бою вони здебільшого користуються луком та шаблею"

Українці 1841 р. (Jan Nepomucen Lewicki; 1795—1871).

Українка та московити (гравюра з німецького атласу 1863 р.) 

1863 р. видавництво «F. A. Brockhaus» (Ф. А. Брокгауз), згодом — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG», засновником якого був Фрідріх Арнольд Брокгауз (Friedrich Arnold Brockhaus; 1772—1823) німецький видавець та видавець енциклопедії «Брокгауз», видає атлас «Illustrirter Handatlas fur Freunde der Erdkunde und Zum Gebrauch Beim Unterricht im verein mit Heinrich Leutemann Herausgegeben von Ehrenfried Leeder und Theodor Schade. Zweiundzwanzig Blatter in Stahlstich mit erlauterndem Terte. Leipzig: F.A. Brockhaus. 1863». Автори карт: Еренфрід Ледер (Ehrenfried Leeder; 1820-1884) та Генріх Лютеманн (Heinrich Leutemann; 1824-1905). Масштаб 1:19 000 000. В атласі міститься карта «Russland». На карті представлені 12 чудових гравюр, що описують природу, побут і типи народів які населяють Європейську Росію.

 

1836 р. Русини з різних історико-етнографічних регіонів. 1,2 — русини галицькі, 3 — русин карпатський, 4,5 — русини подільські.

 1844 р. Брюсель. Українська жінка. Ілюстрація з альбому «Побут, звичаї та костюми усіх народів світу, згідно автентичних документів і останніх подорожей» (виданий Огюстом Валеном) 

1861 р.  Русини з околиць Холму (пол. Rusini z okolic Chelma), літографія

1862 р. Г.-Т. Паулі. Українці. "Этнографическое описание народов России". СПб.

 

1863 р. РУСИНИ. Літографія Валерія Радиковського з книги «Opowiadanie o ubiorach, zwyczajach i obyczajach ludu polskiego. Kraków Józef Bensdorff 1863»

1871 р. Русини з Підляшшя. Ян Левицький (Jan Nepomucen Lewicki;1795—1871)