неділя, 21 травня 2017 р.

Винниківчанин Юрій Ференчук - учасник Кенгірського повстання (до 63 річниці повстання)

Ференчук Юрій Дмитрович (псевдо «Хрущ»; 14 червня 1923 р., м. Винники — 4 жовтня 2014 р., м. Берегомет) — член ОУН, воїн УПА, політв'язень, учасник Кенгірського повстання, краєзнавець.
Народився Юрій в інтелігентній родині Дмитра Ференчука (6 листопада 1883 р. — 27 липня 1958 р.) та Марії Шиманської. Батько був капітаном австрійської армії, потім сотником УСС, четарем УГА, брав участь у боях з поляками на краківському напрямку, мати була вчителькою.

На початку 1925 р. батьки переїхали на Буковину в село Верхні Луківці, що на Вижничині. Коли маленькому Юркові було три роки, а Сузанні — один рік, їх покидає рідна мати. Виростали напівсиротами біля вуйка Михайла (рідного брата батька). У Верхніх Луківцях Юрко закінчив сім класів румунської школи на відмінно.
Юрій Ференчук 15 травня 1940 р. вступає до ОУН і став керівником ланки. Через рік, 29 червня 1941 р., НКВС арештовує його та відправляє до Чернівецької в'язниці, але засудити не встигає. Чудом врятувався. Пішки, 15  травня 1944 р., він повертається до свого села Верхніх Луківців, і одразу вступає у невеличку боївку «Лугового» (Василя Шумки), яка згодом перетворилася на «Буковинську українську самооборонну армію» (БУСА). Цього ж року в липні Юрій Ференчук переходить в УПА з колишніми шістдесятьма вояками БУСА. Молодий повстанець перебував спочатку в сотні «Криги» (Олекси Додяка), а потім — сотні «Боєвіра» (Романа Дубика). У чоті «Левка» (Олега Томашевського) молодий повстанець Юрко був стрільцем.
Наприкінці грудня 1944 р. під час бою з чекістами, Юрій Ференчук був поранений. Перебуваючи на нелегальному становищі, зазнавши переслідувань чекістів і сексотів, переховуючись у горах Карпатах.
29 червня 1948 р. його було засуджено на 25 років таборів і 5 — спецпоселення. Юрія Ференчука перевозять у Кенгір, де він бере активну участь у Кенгірському повстанні.
Історична довідка. Кенгір — селище за кілька кілометрів на північ від Джезказгана на р. Каракінгір (сучасний мікрорайон м. Жезказган у Казахстані). Кенгірське повстання — повстання політичних в'язнів Степового табору в табірному відділенні (ЛО) Кенгір 16 травня — 26 червня 1954 р. У повстанні брало участь близько 8 000 в'язнів, більшість з них — засуджені за політичними статтями українці (також росіяни, балтійці, євреї та інші); всього в Степлагу було українців 46% — 9 596 осіб, серед яких було багато колишніх членів ОУН і бійців УПА та балтійських «лісових братів».
Звільнили через десять років, не давали влаштуватися на роботу. Згодом став працювати в тарному, а потім і в меблевому цехах Берегометського лісокомбінату. 1967 р. органи КДБ сфальсифікували справу проти Юрія Ференчука, викликали на допити, влаштували над ним товариський суд. Однак з 500 членів колективу лише троє виступили із звинуваченнями на його адресу.
Доробок.
Написані Юрієм Ференчуком картини зберігаються у Вижницькому музеї. Зібрана колекція близько двох тисяч ескізів писанок аквареллю (його двадцятилітня праця). Він ходив селами, фотографував писанкарок та записував їхні короткі життєписи і назви їхніх писанок. Багато історичного і етнографічного матеріалу ним передано до Чернівецького краєзнавчого музею.
Книги:
*Кров Кенгіра / Ю. Д. Ференчук. — Чернівці: Букрек, 2004. — 125 с.
*Буковинські Карпати у вогні повстання: Спогади і свідчення про бойові дії УПА в гірських районах Чернівецької області / Ю. Д. Ференчук. — Чернівці: Прут, 2001. — 123 с.
*Буковинці у вогні повстання 1944–1952 рр. / Ю. Д. Ференчук.— 2. вид., уточнене і доп.— Вижниця: Черемош, 2006. — 292 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар