понеділок, 1 травня 2017 р.

Українські землі на картах німецького картографа Ніколауса Германуса (15-16 ст.)

У середньовіччі територія України відображалась на багатьох картах Європи, які виготовлялися для різноманітних видань "Геогра­фії" Птолемея. Карта давньогрецького вченого Клавдія Птолемея складається зі зведеної карти всього відомого на той час світу і 26 більш докладних карт: 10 регіональних карт Європи, 4 карти Африки, 12 карт Азії, що додавалися до трактату «Керівництво з географії» Птолемея. Трактат було написано близько 150 р. н. е. На картах перелічено близько 8000 міст і місцевостей із зазначенням їх географічних координат. Оригінали карт втрачено, проте сам трактат було виявлено на межі XIII і XIV ст. До епохи Великих географічних відкриттів Птолемей служив для європейців основним джерелом географічних відомостей. На основі його описів картографам епохи Відродження вдалося реконструювати і втрачену карту світу.
Довгий час знаменитий трактат Клавдія Птолемея «Географія» вважався втраченим. У XIII ст. птолемеївську «Географію» виявив візантійський граматик, математик і теолог Максим Плануд (Maximus Planudes, Μάξιμος Πλανούδης; 1260–1305). Максим Плануд переклав «Географію» Птолемея на латинь. Карти, які ілюстрували текст географічного опису світу, були відсутні і не знайдені досі.
Біля 1400 р. в Італію з Константинополя потрапив переклад на латинську мову «Географії» Птолемея, і з часом він опинився в бібліотеці Ватикану.
Одним із перших європейських дослідників «Географії» Птолемея  був італійський гуманіст Джакопо д'Анджело (Jacopo d'Angelo; 1360–1410), який в 1406 р. переклав її на латинську мову. У всіх виданнях «Географії» починаючи з 1475 р. і аж до венеціанського видання 1511 р. використовується переклад Джакопо д'Анджело. Лише в римському виданні 1478 р текст був звірений з грецьким оригіналом його видавцем, італійським гуманістом Доміціо Кальдеріні (Domizio Calderini; 1446, Торрі-дель-Бенако – 1478, Рим), який вніс в текст деякі поправки. Доміціо Кальдеріні навчався у Вероні, Венеції та Римі. Був папським секретарем Сікста IV.
Данський географ та картограф Клавдій Клауссон Шварт (Claudius Clavus; 1388 р. - після 1467 р.), який прийняв латинізоване ім'я Клавдій Клавус (іноді Клавдій Нігер) під час свого перебування в Італії з 1424  р. по 1427 р., з ініціативи  французького кардинала Гійома Філастра (помер у 1428 р.) в 1427 р. підготував «Географію» Птолемея. Він  створив 27 карт для Птолемеївської «Географії». Збереглися лише дві карти Північних країн, на які вперше наніс Гренландію. У картах, на обрисах суші, були вперше нанесені на рамці градуси широти і довготи, і, таким чином, започатковано наукову картографію та землеопис. Копію першої карти Клавуса знайшли в 1835 р. у  кодексі 441 муніципальної бібліотеки Нансі, переплетену разом з «Географією» Птолемея, що належала Філастру. Карта Клавуса дуже вплинула на картографію XV ст. Її не раз використовували для складання нових карт, копіювали, переробляли по ній карти Птолемея. Проте в другій половині століття вона зазнала суттєвих змін в руках картографа Ніколауса Германуса.
Уперше «Географія» К. Птолемея (87–150 рр.) без карт з’явилася друком 1475 р. у Віченці. Друге видання з 26-а античними картами вийшло у світ 1477 р. у Болоньї. В цьому виданні, на Восьмій карті Європи (Octava Europe Tabula), вперше були зображені українські землі. Масштаб мапи приблизно 1:5 700 000. Карта підготовлена способом мідериту з доопрацюваннями Ніколауса Германуса (Nicolaus Germanus; 1420-1490). Тираж 500 примірників. На карті написи:  "Sarmaciа", «Sarmacie in Europe».
У наступному, римському виданні (1478 р.), теж поміщена «Восьма карта Європи» (Octava Europe Tabula), де зустрічається написи: «Sarmatia Europae» (Європейська Сарматія) та ін.
В українській науковій літературі побутувала помилкова думка, що першою надрукованою картою на територію України була «Восьма  карта Європи» (Octava Europe Tabula) в Ульмському виданні 1482 р., яке здійснив Лінгарт Голлє. Це було пяте  видання «Географії» і яке вперше видано поза межами Італії – в Ульмі. Видання крім тексту містило 32 дереворитні карти, які відредагував Ніколаус Германус.
Карта Європейської Сарматії (Octava Europe Tabula) входила до всіх видань цієї “Географії” аж до 1730 р. включно.
Список основних друкованих видань праці Клавдія Птолемея:
Віченца  1475 р. — перше друковане видання (без карт);
Болонья: 1477 р. — перше видання з картами (26 карт);
Рим: 1478 (27 карт),  1490 (27 карт), 1507 (33 карти), 1508 (34 карти);
Флоренція: 1482 (31 карта);
Ульм: 1482 (32 карти), 1486 (32 карти);
Венеція: 1482, 1511 (28 карт), 1540, 1548, 1558, 1561, 1562, 1564, 1574, 1578, 1588, 1596 (64 карти), 1597-8 (64 карти), 1598-9 (69 карт);
Краків: 1512, 1519;
Страсбург: 1513 (47 карт), 1520 (47 карт), 1522 (50 карт), 1525 (50 карт);
Нюрнберг: 1514 (без карт), видавець Йоган Вернер;
Відень: 1518; 
Базель: 1533 (без карт), 1540, 1542, 1545, 1551, 1552;
Інгольштадт: 1533;
Ліон: 1535, 1541, 1546;
Париж: 1546, 1828;
Кельн: 1584, 1597 (64 карти), 1608 (64 карти);
Дюссельдорф 1602 (34 карти);
Астердам 1605 (28 карт), 1704 (28 карт);  1730 (28 карт);
Арнем 1617 (64 карти);
Лейден 1618-19 (47 карт);
Франекер 1695 (28 карт), 1698 (28 карт).
Ніколаус Германус (німецький картограф, гравер, ілюстратор, друкар), який працював у Флоренції, у 1466 р. виконав креслення, в трапецієподібній проекції, карт Клавдія Птолемея, користуючись латинським перекладом його «Географії» Джакопо д'Анджело (1406 р.). Він запропонував нові правила позначення гір, річок, озер та кордонів. Ще однією особливістю його роботи було те, що числові значення широти і довготи він підписував не на паралелях і меридіанах, а в проміжках між ними. Міста позначалися золотистими кружками, а ті міста, для яких були астрономічні координати, оточувалися чорними крапками. Манускрипт досі зберігається в бібліотеці д'Есте в Модені. Ця версія, від якої збереглося кілька рукописних копій, послужила основою для карт у виданні атласу в Болоньї у 1477 р.
1467 р. Н. Германус ще раз переробив зміст «Географії». Він заново виготовив карту світу в новій проекції, додавши Скандинавію та інші країни Півночі; так само як і на оригінальній карті Клавдія Клавуса (1427 р.), Гренландія розташована на захід від Скандинавії. Крім того, Н. Германус додав нові карти — Іспанії та Італії.
В 1468 р. він виготовив свій третій варіант «Географії», «пересунувши» на цей раз Гренландію на північ від Скандинавії, а Ісландію на північ до тієї ж широти, приблизно так, як вважав за потрібне Гійом Філастр. До атласу додалися ще дві карти — Галія і Палестина. З карт цієї версії «Географії» (третього варіанту Н. Германуса) друкувалися карти Ульмських видань 1482 і 1486 рр. Його вплив можна помітити в багатьох надрукованих пізніше картах і атласах, таких, як Римські видання Птолемея 1507 р. та 1508 р., Стасбурзьке 1513 р. та ін.
1467 р.

1474 р. Клавдій Птолемей. Ніколаус Германус
1477 р. Клавдій Птолемей. Ніколаус Германус. «Octava Europe Tabula» (Восьма карта Европи). Болонья. 
1477 р. Клавдій Птолемей. Ніколаус Германус.  
1482 р. Клавдій Птолемей. Ніколаус Германус. м. Ульм 
1482 р. Клавдій Птолемей. Ніколаус Германус."Восьма карта Европи" (Octava Europe tabula continet Sarmatiam) 

Немає коментарів:

Дописати коментар