Видатні винниківчани: Ольга Левицька (Гузар)

Гузар-Левицька Ольга (1860 р., м. Завалів, Тернопільщина — 1933 р., м. Винники) — українська громадська діячка в Галичині, перекладач драм українською мовою, дружина письменника Володимира Левицького. У Винниках родина Левицьких проживала з жовтня 1896 р. (у віллі кінця XIX ст., будинок зберігся дотепер - вул. Галицька, 11). Авторка творів, опублікованих у 1887 р. в альманасі «Перший вінок», які високо оцінив Іван Франко. Брала участь у національному русі, складала багаті жертви на церкви, товариства бідних. У «Просвіті» створила стипендійний фонд свого імені (виділила готівкою 600 крон). Ольга Гузар була рідною сестрою о. прелата Євгена Гузара і нотаря з Галича Лева Гузара (діда кардинала Любомира Гузара). Лев Гузар разом сином, усусом Ярославом (батьком кардинала Любомира) в листопаді 1918 р. в Галичі встановили владу ЗУНР. Другий брат о. Євген (тесть отамана УГА Я. Воєвідки і свекор відомої в Чернівцях діячки ОУН Ольги Гузар (Павлюх) був досить відомою особою в Львові, про нього, як свого катехита схвально відгукувався Євген Коновалець. У неї був ще брат Володимир.

Як і її чоловік Володимир Левицький, Ольга входила до найближчих знайомих Івана Франка. Так, Новикова О. у статті «До питання розвитку жіночого руху в соціально політичних поглядах І.Я.Франка» // Франківські читання: Зб. ст. (150 річчю від дня народження Івана Франка присвячується). – Черкаси: Вид во Черк. нац. ун ту ім. Б.Хмельницького, 2007 зазначає: «До гурту знайомих поета належали найсвідоміші та найосвіченіші жінки того часу: Олеся Бажанська, Софія Окунська, З. і К.Бурачинські, Євгенія Бохенська -Танчаковська, Ольга Гузар-Левицька та ін…» Перші власні твори Ольги Гузар-Левицької «На чужині» та «Правдива пригода» були опубліковані в альманаху «Перший вінок» у 1887 році.

Листувалася з В. Барвінським, відомим на той час українським публіцистом, істориком, соціологом, літературним критиком, перекладачем, і її листи до нього були надруковані у журналі «Правда» ще у 1878 році, а його до неї – вже після смерті Барвінського (Матеріали до історії українсько-руського життя і письменства (Листи Володимира Барвінського до панни Ольги Гузарівни (тепер пані Левицької) // Правда. – 1892).

Батько – о. Дмитро Гузар був парохом у м. Завалів (похований з дружиною Кароліною на місцевому цвинтарі). Отця Дмитра дуже любили місцеві мешканці. В місцевій церкві навіть збереглася чаша, яку йому подарували на 50-ліття священства (чашу досі вживають для причастя). У селі й нині місцеві краєзнавці можуть розповісти, як у 1883 р. до Завалова, до священика Дмитра Гузара приїхав сам Іван Франко. Розповідають, він приїхав якраз на Великдень. Був в церкві, співав з усіма парафіянами «Христос Воскрес», а потім ділив свячене яйце з отцем  Гузаром.

Мати – Кароліна (померла 29 травня 1881 р.).

Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.

Діти: Олена Левицька (Ганінчак), пом. 1941 р.; Юрій Левицький, пом. 1931 р.; Ярослав Левицький (14 квітня 1897 – 28 січня 1961 р.).

За матеріалами: Чистух В. «Завалівські приятелі Каменяра» // Вільне життя плюс. — 2016. — № 73 (15809) (16 вер.). — С. 6. (Тернопільський альманах). Наталія ФЕЩУК. «Чернівецькі Гузарі. I.». https://zbruc.eu/node/55035