Гузар-Левицька Ольга (1860 р., м. Завалів, Тернопільщина — 1933 р., м. Винники) — українська громадська діячка в Галичині,
перекладач драм українською мовою, дружина письменника Володимира Левицького. У Винниках родина Левицьких проживала з жовтня 1896 р. (у віллі кінця XIX ст., будинок зберігся дотепер - вул. Галицька, 11). Авторка творів,
опублікованих у 1887 р. в альманасі «Перший вінок», які
високо оцінив Іван Франко. Брала участь у національному русі,
складала багаті жертви на церкви, товариства бідних. У «Просвіті» створила стипендійний
фонд свого імені (виділила готівкою 600 крон). Ольга Гузар була рідною
сестрою о. прелата
Євгена Гузара і нотаря з Галича Лева Гузара (діда кардинала Любомира Гузара). Лев Гузар разом
сином, усусом Ярославом (батьком кардинала Любомира) в листопаді 1918 р. в Галичі встановили
владу ЗУНР. Другий брат о. Євген (тесть отамана УГА Я. Воєвідки і свекор
відомої в Чернівцях діячки ОУН Ольги Гузар (Павлюх) був досить відомою особою в
Львові, про нього, як свого катехита схвально відгукувався Євген Коновалець. У неї був ще брат Володимир.
Як і її чоловік Володимир Левицький,
Ольга входила до найближчих знайомих Івана Франка. Так, Новикова О. у статті
«До питання розвитку жіночого руху в соціально політичних поглядах І.Я.Франка»
// Франківські читання: Зб. ст. (150 річчю від дня народження Івана Франка
присвячується). – Черкаси: Вид во Черк. нац. ун ту ім. Б.Хмельницького, 2007
зазначає: «До гурту знайомих поета належали найсвідоміші та найосвіченіші жінки
того часу: Олеся Бажанська, Софія Окунська, З. і К.Бурачинські, Євгенія
Бохенська -Танчаковська, Ольга Гузар-Левицька та ін…» Перші власні твори Ольги
Гузар-Левицької «На чужині» та «Правдива пригода» були опубліковані в альманаху
«Перший вінок» у 1887 році.
Листувалася з В. Барвінським,
відомим на той час українським публіцистом, істориком, соціологом, літературним
критиком, перекладачем, і її листи до нього були надруковані у журналі «Правда»
ще у 1878 році, а його до неї – вже після смерті Барвінського (Матеріали до
історії українсько-руського життя і письменства (Листи Володимира Барвінського
до панни Ольги Гузарівни (тепер пані Левицької) // Правда. – 1892).
Батько – о. Дмитро Гузар був парохом у м. Завалів (похований з дружиною
Кароліною на місцевому цвинтарі). Отця Дмитра дуже любили
місцеві мешканці. В місцевій церкві навіть збереглася чаша, яку йому подарували
на 50-ліття священства (чашу досі вживають для причастя). У селі й нині місцеві
краєзнавці можуть розповісти, як у 1883 р. до Завалова, до
священика Дмитра Гузара приїхав сам Іван Франко. Розповідають, він приїхав
якраз на Великдень. Був в церкві, співав з усіма парафіянами «Христос
Воскрес», а потім ділив свячене яйце з отцем Гузаром.
Мати – Кароліна (померла
29 травня 1881 р.).
Похована на 60 полі Личаківського цвинтаря у Львові (разом зі своїм чоловіком).
Діти: Олена
Левицька (Ганінчак), пом. 1941 р.; Юрій Левицький, пом. 1931 р.; Ярослав
Левицький (14 квітня 1897 – 28 січня 1961 р.).
За матеріалами: Чистух В. «Завалівські
приятелі Каменяра» // Вільне життя
плюс. — 2016. — № 73 (15809) (16 вер.). — С. 6.
(Тернопільський альманах).
Наталія ФЕЩУК. «Чернівецькі
Гузарі. I.». https://zbruc.eu/node/55035
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій.
Історія
Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. —
Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар