ЧЕТВЕРТИННІ ВІДКЛАДИ.
Породи четвертинного віку майже суцільним чохлом покривають більш давні накопичення. Серед них простежуються широкий спектр вікових і генетичних комплексів порід.
До ранньоплейстоценових відкладів належать льодовиковий комплекс утворень, який представлено водно-льодовиковими та льодовиковими нагромадженнями. Породи цього комплексу поширені головно в межах Білогоро-Мальчицької прохідної долини і представлені сірими грубо- і різнозернистими невідсортованими пісками потужністю від 3-4 до 10-12 м. Льодовиковий комплекс поширений на західній периферії Львівського плато та у Білогоро-Мальчицькій долині. Він складений зеленувато-сірими та коричневими глинами і суглинками різної консистенції, рідше - різнозернистими пісками. Характерною ознакою будови цього комплексу є наявність великої кількості вкраплень грубоуламкового матеріалу та гляціодислокацій. Уламки представлені пісковиками, хемогенними вапняками та кварцитами різного ступня обкатаності та звітрілості. Їхня потужність змінюється від 3-5 до 8-10 м.
Середньочетвертинні відклади представлені еолово-делювіальними лесоподібними супісками з прошарками пісків та дрібнозернистими пісками. Лесоподібні супіски залягають, зазвичай, під досить потужною (8-10 м) товщею лесів верхнього плейстоцену і поширені здебільшого у межах Малехівського та Винниківського лесових пасом. Піщані відміни цього стратиграфічно-генетичного комплексу поширені на південно-західних схилах Розточчя, а також на північних і північно-західних схилах Львівського плато і виходять безпосередньо на поверхню. Часто піски вміщують малопотужні прошарки та лінзи супісків.
Пізньочетвертинні відклади складені досить строкатою за генезисом і літологічним складом товщею порід. Найпоширенішими серед них є леси та лесоподібні суглинки. Лесова товща - це циклічно збудована пачка, яка налічує лесові горизонти і горизонти викопних ґрунтів та ґрунтових комплексів. Найповніші лесові розрізи простежуються на пасмах Малого Полісся. Тут виокремлюються два лесових горизонти (верхній і нижній) і два викопних ґрунти (дубнівський і горохівський). Верхній горизонт лесів складений твердими, макропористими, переважно пухкими, просадочними, карбонатними супісками палевого кольору. Потужність шару коливається від 3-5 до 6-8 м.
Часто в товщі супісків трапляються структурні морозно-мерзлотні деформації типу псевдоморфоз по полігонально-жильних льодах. На Львівському плато, завдяки високому заляганню рівня ґрунтових вод, ці супіски переважно пластичні сильноозалізнені жовтувато-сірого кольору. Нижній лесовий горизонт складений напівтвердими і тугопластичними коричнювато-сірими суглинками, щільними, сильно озалізненими з добре вираженою посткріогенною текстурою і слідами соліфлюкційних зміщень.
Дубнівський викопний ґрунт (гомогенно-ґлейовий) складений важкими, щільними, масивними суглинками голубувато-сірого кольору.
Горохівський викопний ґрунт складається з добре вираженого темно-сірого з коричнюватим відтінком гумусового та іржаво-бурого і помаранчевого забарвлення ілювіального горизонту. Гумусовий горизонт складений напівтвердими, гумусованими, масивної текстури суглинками з неповносітчастою посткріогенною текстурою у верхній частині пласту.
Ілювіальний горизонт ґрунту складений напівтвердими суглинками помаранчевого кольору з білястою присипкою у верхній частині, майже суцільно просякнутий гідрооксидами заліза, з поодинокими кротовинами, виповненими залягаючими вище гумусованими суглинками. Цей ґрунт формувався у теплих достатньо вологих кліматичних умовах, близьких до сучасних.
Алювіальний комплекс відкладів верхнього плейстоцену поширений на першій надзаплавній терасі р. Полтви. Він складений несортованими різнозернистими пісками руслової фації та супісками і суглинками, часто заторфованими, з прошарками торфу заплавної та старичної фацій.
Значні за площею території складені нерозчленованими четвертинними елювіально-делювіальними, делювіально-пролювіальними та елювіальними відкладами. Вони характеризуються строкатим літологічним складом. Переважно це шаруваті піщані, або глинисті породи зі значною кількістю уламкового матеріалу.
Просторово елювіально-делювіальні відклади приурочені до схилів різної крутості та вершинних поверхонь. Делювіально-пролювіальні - фіксуються біля підніжжя схилів, у днищах верхів’їв ярів та їхніх гирлах, утворюючи часто конуси виносу. Елювіальні - трапляються на вирівняних ділянках рельєфу, де на поверхню виходять корінні породи.
Голоценові відклади налічують широкий спектр генетичних типів порід: алювіальний, алювіально-болотний, озерно-болотний, елювіально-делювіальний, пролювіальний, техногенний.
Алювіальні та алювіально-болотні накопичення приурочені до заплавних терас річок і потоків. У фаціальному плані їх поділяють на руслові, заплавні і старичні. Руслові складені різнозернистими пісками. Заплавні і старичні - глинястими породами зі значною кількістю органічних решток, а також торфами і мулом. У долинах Білогірського і Ряснянського потоків товщина шару торфу сягає 3-7 м.
Породи озерно-болотної генези простежуються виключно у межах різного типу поверхневих форм карсту (карстових блюдцях, западинах, долинах тощо). За літологічним складом вони аналогічні описаним раніше. Їхня потужність часто сягає 3-5 м.
Елювіально-делювіальні та пролювіальні відклади поширені у тих самих геоморфологічних умовах, що й описані вище більш давні їхні аналоги. Літологічно вони залежать від складу материнських порід, що руйнуються і представлені невідсортованими та слабковідсортованими сумішами глинястих і піщаних накопичень, уламків корінних порід, а також суглинками і супісками з грубоуламковим матеріалом.
Техногенні нагромадження - це своєрідний генетичний тип природно-антропогенних утворень, формування яких тісно пов’язане з господарською діяльністю людини. Часто їх називають культурним шаром, оскільки він вміщує матеріальні залишки життя і діяльності людей. На території Львова цей генетичний тип відкладів займає значні за площею території. У центральній її частині, де господарська діяльність людини триває понад 750 років, техногенні породи суцільним шаром товщиною від 2 до 9 м вкривають більш давні відклади. Це складні за внутрішньою будовою нашарування стихійно накопиченого господарсько-побутового, будівельного сміття та відходів різного виду кустарного виробництва і природних порід. За літологічним складом - це великоуламкові, піщані, глинясті та біогенні породи з різною кількістю (від 3-5 до 50-70%) органічних решток. Вони мають бурувато-сіре та темно-сіре і чорне забарвлення й характеризуються вкрай високим ступенем просторової неоднорідності.
На околицях міста техногенні ґрунти трапляються на ділянках виконання вертикально-планувальних робіт, насипів автомобільних доріг, залізниць і місцях локалізації давніх кар’єрів з видобутку будівельних матеріалів. Вони складені переважно природними ґрунтами (супісками, суглинками, глинами, пісками, мергелями тощо) різного ступня злежаності, переміщеними в процесі господарської діяльності.
Використано матеріали «ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ПОСЛУГИ З ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ РОЗРОБОК У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ і ТЕХНІЧНИХ НАУК (73.10.1)» (А. Мельник, П. Волошин, В. Шушняк, Г. Савка та ін.; 2011).
Немає коментарів:
Дописати коментар