1904 р. Розселення українців. "Етнографічна карта Європейської Росії"

1904 р. "Етнографічна карта Європейської Росії" (Этнографическая карта Европейской России). Карта містилася у «Великій енциклопедії» (Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания). Карта була складена в масштабі 1 : 15 000 000. У легенді серед слов’янських народів позначено  великорусів (росіян), малорусів (українців),  білорусів, поляків і болгар. Стародубщина, частина Воронежчини, Таганрогщина, Кубань (тепер в складі Росії) – заселені українцями. ВОРОНЕЖЧИНА – історичний географічний край Подоння у північно-східній частині Слобожанщини в межах Російської Федерації, де, переважно в південних районах, компактно проживають українці, котрі кількома міграційними хвилями 17 та 18 століть заселяли, обороняли від ординців і освоювали ці терени Дикого Поля. 1857 у Воронежчині  мешкало 1,3 млн осіб, половина з яких були українцями. За переписом 1897 – їх уже 36,2 %, або 854 093 особи. В окремих повітах українці становили більшість (в Острогозькому – 90 %, Богучарському – 80 %, Бірюченському – 70 %).

Джерела

Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания. Т. 16. – СПб., 1904.