суботу, 29 вересня 2018 р.

Назва "Підляшшя" на європейських картах (XVII-XIX ст.)

Підляшшя (пол. Podlasie) — українська етнічна область, що займає територію між Холмщиною на півдні, річкою Нарвою на півночі, Мазовією (Польща) на заході та Волинню і Поліссям на сході. Разом з Холмщиною, Посянням та Лемківщиною входить сьогодні до складу Польщі.

Існує дві версії походження слова Підляшшя. Перша виводить назву від слова «лях» (земля, що розміщена біля ляхів), друга від польського «ляс» (земля що розміщена під лісом). Обидві версії однаково популярні серед науковців та етнографів. Назва "Підляшшя" з'явилася в польських документах наприкінці 15 – на поч. 16 ст. Вважають, що Підляшшя як історико-географічний регіон склалося на поч. 16 ст., коли у складі Великого князівства Литовського було створено Підляське воєводство, до якого увійшли Берестейська, Більська та Дорогичинська землі.

В 9-10 ст. територія Підляшшя була заселена, в основному, східнослов'янськими племенами — древлянами, бужанами і дреговичами. З 10 ст. входило до складу Київської держави та становило західну частину Берестейської землі (з 12 ст.- Дорогичинської землі). Після приєднання в 1238 князем Данилом Романовичем Галицьким Дорогичинської землі, Підляшшя перебувало у складі Галицько-Волинського королівства. Найбільшими містами Підляшшя в той період були Дорогичин, Більськ, Мельник та інші. 1253 р. в Дорогичині коронувався Данило Галицький.

Підляське воєводство (лат. Palatinatus Podlachiae, пол. Województwo podlaskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця  Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1513–1795 роках. Створене на основі земель Підляшшя, що входило до складу литовського Троцького воєводства. 1566 року розділене на власне Підляське та Берестейське воєводства. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Головне місто — Дорогочин. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства була поділена між Білостоцьким департаментом королівства Пруссія та Новою Галичиною Австрійської монархії.

1613 р. Карта Радзивілла (Карта Великого князівства Литовського) займає важливе місце в українській історичній картографії та одночасно є перше картографічне джерело у XVII ст., де використана назва «Україна». В тій частині карти, що охоплює українські землі, позначені: Підляшшя (Podlachia), Полісся (Polesia), Західна Волинь (Wolynia citerior), Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом (Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), Червона Русь (Rufsia rubra), Покуття (Роkutiœ Pars), Поділля (Podolia), частина Сіверськоґо князівства (Severiensis Pars).

1636 р. Вільгельм Гондіус  (Gviliemvs Hondivs; біля 1598—1652 або 1658)  фламандський картограф, гравер і художник. Карта "MAGNI DVCATVS LITHVANIÆ".Мапа видана в Амстердамі. На карті виділено українські історико-географічні землі: Podlachia (Підляшшя), Russia  Rubra (Червона Русь), Volhynia (Волинь), Podolia (Поділля), Pocutiae (Покуття) та ін.

1678 р. Джованні Джакомо де Россі (Giovanni Giacomo De Rossi; 1627-1691 рр.) італійський видавець та картограф. Жив і працював у Римі. Видавництво карт розпочав з гравером Дж. Відманом (G. Widman).

Карта «STATI DELLA CORONA DI POLONIA DIUISA NELLE SUE PRINCIPALI PROVINCIE, E PALATINATI DA GVGLIELMO SANSONE GEOGRAFO DEL RÈ CHRIST. E DI NUOUO DATA IN LUCE DA GIO; GIACOMO ROSSI, IN ROMA, ALLA PACE, L’ANNO 1678 ([Карта] коронних польських земель з поділом на головні землі й воєводства за Ґійомом Сансоном, географом короля всіх християн, яка з’явилася на світ завдяки Джакомо Россі у Римі, Алля Паце, року 1678). Масштаб 1:2 700 000, мова італійська. Карта є переопрацюванням карти Н. Сансона «Estate de la couronne de Pologne», (Париж, 1655).

Серед багатьох українських етнічних земель показано й Покуття (Pochutia) та Підляшшя (Polachia), що займає Більське воєводство (Palatinato di Bielsk).

1711 р. Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann; 1664-1724) німецький географ і картограф, фундатор німецької школи видання атласів, засновник картографічного видавництва “Ioh. Baptisto Homanno” (1702 р.) видав мапу “Poloniarum Magnique Ducatus Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogitiae, Kioviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensci, Severiae” (Велике князівство Литовське, королівство Польщі, Русь, Пруссія, Мазовія, Жемайтія, Київщина, Поділля, Підляшшя, Лівонія, Смоленщина, Сіверщина). Мапа видана у Нюрнберзі. Від Галичини до Слобожанщини – написи Russia  Rubra (Червона Русь)  та Ukraina (Україна) (проведені паралельно). На карті виділено українські історико-географічні землі: Podlachiae (Підляшшя), Volhynia (Волинь), Podolia (Поділля), Pocutia (Покуття) та ін.

 1750 р. Тобіас Йоганн Маєр (Майер) (Tobias Mayer; 1723—1762) німецький астроном та картораф. Карта – «Mappa Geographica Regni Poloniae». Карта публікувалася в різних атласах (вісім версій). Напис UКRAINА (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від Покуття до Дніпра. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Червона Русь – територія від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Бєлгорода (тепер Росія). Позначено українські історико-географічні землі: Podlahia (Підляшшя), Pokutia (Покуття), Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Polesia  (Полісся).

1781 р. Джованні Антоніо Рицци Занноні (Giovanni Antonio Bartolomeo Rizzi Zannoni) (народився 1736 р. в Падуї, помер 1814 р. в Неаполі) — італійський географ та картограф. Карта «Li Palatinati di Nowogrodek, Podlachia e Brzesk Littew».

1837 р. Ян Мартін Баншемер (Jan Marcin Bansemer; 18021840)  і Петро Фалькенхаген-Залеський (Piotr Falkenhagen-Zaleski; 1809-1883) польські картографи, представники Великої Еміграції. Карти – «POLAND and the Neighboring Countries according to the Languages of the Inhabitants» (ПОЛЬЩА та сусідні країни відповідно до мов жителів) та «POLAND  and the Neighboring Countries according to the Religion of the Majority» (ПОЛЬЩА та сусідні країни відповідно до Релігії). Карти опубліковані в «Atlas: containing ten maps of Poland, exhibiting the political changes that country has experienced during the last sixty years, from 1772 to the present time ...: preceded by a geographical, historical, political, chronological, statistical, literary, and commercial table: compiled from the works of Malte-Brun ... and other eminent writers», Лондон. Південна Київщина (Правобережна) позначена як Ukraine (Україна). На картах виділено українські етнічні землі: Podlachie (Підляшшя), Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся


Мапа Холмщини та Підляшшя в Середні віки Мирона Кордуби. Опублікована карта в «Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. – Краків: Українське видавництво, 1941. – с. 140».


 1613 р. Карта Радзивіла   
1636 р. Вільгельм Гондіус
1678 р. (1688). Джованні Джакомо де Россі 
1750 р. Тобіас Йоганн Маєр

1837 р. Ян Мартін Баншемер

Немає коментарів:

Дописати коментар