Тартарія (Татарія; лат. Tartaria, фр. Tartarie, англ. Tartary, нім. Tartarei) – географічний термін, який використовували в західноєвропейській літературі й картографії щодо великих областей від Каспію до Тихого океану і до кордонів Китаю та Індії. Використання терміна простежується з XII і аж до XIX ст. Вперше термін «Тартарія» з'являється близько 1173 р. в подорожніх нотатках наваррського мандрівника Веніаміна Тудельського, який писав про «тибетську провінцію Тартарію ... осторонь Туркестану і Тангутів, на півночі Могулистана».
1705 р. Ніколаас Вітсен. Карта «Tartaria, sive magni Chami Imperium ex credendis amplissimi viri / ex credendis amplissimi viri dni. Nicolai Witsen ; Aliorumq. probandorum, et hodiè vigentium Geographorum Archetypis congestum, auctum, et in lucem editum a Carolo Allard». Велика Тартарія (Tartaria Magna) простягнулася від Тихого океану до Волги, включаючи всю Моголію, Киргизію й Туркестан. На карті містяться напис – Siberiа (Сибір) – від р. Тобол до р. Лєна.
Немає коментарів:
Дописати коментар