Показ дописів із міткою пам'ятник Шевченку. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою пам'ятник Шевченку. Показати всі дописи

пʼятниця, 1 квітня 2022 р.

субота, 12 грудня 2020 р.

Архітектор Олександр Лушпинський й Винники (Львівщина)

Олександр Лушпинський (1878 р. – 1944 р., за іншими джерелами – 1943 р., Львів) – архітектор, рисувальник, художник і проєктант ужиткового мистецтва, один із провідних майстрів української сецесії у Львові. Вчився в Івана Левинського (львівського архітектора та власника однієї з найвідоміших будівельних фірм Львова) на архітектурному відділенні Львівської політехніки, яку закінчив у 1904 р. Після цього до 1914 р. працював проєктантом в архітектурному бюро Левинського у Львові. У фірмі І. Левинського О. Лушпинський працював 1904–1919 рр. Брав активну участь у пошуках українського стилю в архітектурі, на зразок інших національних стилів, що виникали в тогочасній Європі. Стиль будівель О. Лушпинського з елементами народних стилів часто характеризують як «Гуцульська сецесія», архітектор вивчав народне дерев’яне будівництво, гуцульські й бойківські будівлі. Також цікавився історичними стилями (візантійським, романським тощо).

Серед архітектурних споруд Винник, спроєктованих О. Лушпинським:

*Архітектурна частина пам'ятника Тарасові Шевченку (1913 р.). 

*Стінна дзвіниця Воскресенської церкви з оригінальним балкон і кованими ґратками в центральному арковому прорізі для дзвону (1925 р.).

 

Помітний слід Олександр Онуфрійович залишив у царині скульптури. В 1911 році у селі Бурдяківцях на Борщівщині він спроєктував перший пам’ятник Кобзареві у Тернопільському краї. Після того) він став автором пам’ятника поету й у Винниках.

Перший в Україні скульптурний пам’ятник Тарасові Шевченку був відкритий у Винниках 28 вересня 1913 року. У 1913 році пам’ятник встановили там з ініціативи товариства «Просвіта». Проєкт робив Олександр Лушпинський. Скульптурну композицію виконали з білого каменю-пісковика: погруддя на високому постаменті, два бічні фестони обрамлені в півколі. Доля винниківського Кобзаря виявилася непростою. Уже за п’ять років, у розпал українсько-польської війни 1918-19 років року він був понівечений поляками. Спочатку місцеві польські підлітки молотками і зубилами відбили скульптурі ніс та вуха, згодом знищення пам’ятника довершили уже регулярні польські військовики. Лише за шість років українська громада Винник домоглася права відновити пам’ятник. Нову його версію, уже без шапки, виготовив скульптор Андрій Коверко. Цікаво, що і перше і теперішнє погруддя практично ідентичні, але Шевченко, спроектований Лушпинським був у шапці, а нинішній — без.

1913 р.

 

неділя, 28 червня 2020 р.

Винники. 1930-ті рр. Молодь біля пам'ятника Т. Шевченку

28 вересня 1913 р. у Винниках встановили перший на українських землях скульптурний пам'ятник великому Кобзареві.
Цілий і неушкоджений простояв цей пам'ятник аж до листопада 1918 р., доки не був понівечений польськими підлітками (молотками і зубилами були відбиті ніс та вуха).
На жаль, під час подій українсько-польської війни в січні 1919 р. над пам'ятником Т. Шевченку було вчинено ще один варварський акт вандалізму. Польські вояки під командуванням полковника Токаржевського на головному вокзалі у Львові потайки проникли до вагонів санітарного поїзда і так дісталися на залізничну станцію у Винники, де відразу вступили в бій з січовиками. Прориваючись до міста, окупанти інсценізували розстріл пам'ятника Шевченку.
В квітні 1919 р., коли поляки знову захопили Винники, долотами вони відбили все обличчя на пам’ятнику.
1921 р. жителі Винник, в умовах жорстокого панування Польщі, вирішили широко відзначити шістдесятиріччя з дня смерті Т. Г. Шевченка. На прохання ювілейного комітету уряд дозволив це свято. Проте львівський староста побоюючись, щоб святкування не викликало селянських чи робітничих заворушень, секретним листом дав наказ повітовим комендантам поліції пильно стежити за ходом цього свята і своєчасно інформувати про все у Львів.
Міщани Винник вирішили відновити перший пам'ятник. У 1924 р. було створено комітет по відновленню пам’ятника (очолив Тома Магаляс). За зібрані серед українського населення гроші, скульптор Андрій Коверко виготовив новий пам'ятник Т. Г. Шевченкові.
29 березня 1925 р. - відкриття відновленого пам'ятника.

1930-ті рр. Винниківчани біля пам'ятника Т. Шевченку

пʼятниця, 29 травня 2020 р.

Винники. 1936 р.15-ліття (1920-1935 рр.) театрального аматорського гуртка "Просвіти"

1936 р. 15-ліття (1920-1935 рр.) театрального аматорського гуртка "Просвіти" (з архіву Богдана Іванишина)

Винниківчани біля пам'ятника Т. Шевченку. 1930-і рр.


1930-ті рр. Винниківчани біля пам'ятника Т. Шевченку (з архіву Богдана Іванишина)