Гурти "Чишки-Вульки", "Картофлі", "Брати Бобіки", "ДРИҐ". 1970-і рр. - поч. 2000-их рр.

Українські музики. Гурти  "Чишки-Вульки" та "ДРИҐ". 1970-і рр. -  поч. 2000-их рр. Ви були справжніми й дійсно народними. Сто літ ВАМ хлопці! Ми вас любили й любимо (і світла пам'ять тим хто вже не з нами). Це феномен. Такого не буде... Залужець Володимир, Ярослав Забурко, Степан Шевчук, Зеник Грисьо, Ігор Батрух (Батя), Богдан Шевчук, Ярослав Дмитерко, Богдан Гинда, Роман Картофель, Микола Андросюк (Микольцьо), Андрій Береза (ВІА «Ватра» та засновник гурту «Дриг»), Богдан Чериба та ін.

Брати Бобіки - група 1970-х - поч. 1980-их років. Грали в клубі на танцях і весіллях. Мирон Бобік - гітара соло, Влодик Бобік - бас-гітара, Богдан Семенюк ("Слон"), Богдан Семенюк - гітара, Кобак - ударні.  

1977 р.  Зліва на право: Залужець Володимир, Степан Шевчук, Ярослав Забурко, Зеник Грисьо, Ігор Батрух (Батя), Богдан Шевчук (у с. Виннички). З архіву Зеника Грися.

1980 р. Гурт "Чишки-Вульки".  З архіву Ярослава Забурка

1984 р.

1980 р. Гурт "Чишки-Вульки". Весілля Зеника Музики (в с. Чишки)

1980 р. Гурт "Чишки-Вульки".  З архіву Зеника Грися

 

1985 р. Оновлений склад кантори: Микольцьо (М. Андросюк), С. Дмитерко, З. Грисьо, Богдан Гинда, Я. Забурко. Село Чижиків. З архіву Зеника Грися

 

1986 р.Тернопільська обл., Борщівський рн., с. Глубічок. Ю.Голота, З.Грисьо, І. Щерба (барабани), Я.Забурко, Б. Гинда. З архіву Зеника Грися

21 травня 1988 р.  Гурт "ДРИҐ". Кривчиці. (з архіву Зеновія Грися)

 

1980-і рр.

Поч. 1990-х рр. Гурт "ДРИҐ ".  Винниківський стадіон. День Незалежності. З архіву Зеника Грися.

Чишки біля Винник. 1918 р.

 

З історії ВИННИКІВСЬКОГО ПИВА. Броварня Крупицького.

 

Броварня Крупицького знаходилася на теперішній вул. Шевченка (навпроти пам’ятника Т. Шевченку). 

Ще в сиву давнину у 1425 р. у Львові створили Гільдію пивоварів – перше професійне об’єднання майстрів. Вони мали свій статут та герб із зображенням, що символізувало три супутні конфесії – пивоваріння, солодовню і медоварню, а вже з 1533 р. пивоварництво регламентувалось королівським указом. У 1670-х Львовом прокотилося декілька пивних воєн, у яких «офіційні» пивовари вели боротьбу з нелегалами, котрі працювали довкола міста й виготовляли підпільний, значно гіршої якості продукт. Утім, невеличкі хороші пивоварні працювали і в прилеглих містечках – Винниках, Жовкві. У 1797 р. при Винниківській тютюновій фабриці була броварня на 40 бочок та ґуральня (винокурня) з трьома котлами. Продукцію постачали у заїжджий двір при дорозі до Бродів та у корчмах, які були при королівській фабриці тютюну.

У 1870-х роках жвавий рух панував на Винниківському шляху, особливо у день відпусту (15 серпня) у тамтешньому костелі. Піші та кінні поспішали до Винник, де окрім сакральної мети подорожі, додатковою принадою містечка було пиво. Темне пиво у Винниках варила броварня Крупицького. А на зворотному шляху, в урочищі Ялівець, при шляху на землях, що належали громаді Лисинич, мандрівники відвідували ресторан. Ресторан, прозваний «Лісничівкою» (Jägerhaus), знаходився біля броварні у великому дерев’яному павільйоні де, окрім пива, подавали різноманітні закуски й чудових смажених курчат. По полудні у залі грала музика. У вході до ресторану був напис: «Вхід на залу босо суворо заборонений!».

Отже, слава винниківського пива поступово занепадає, бо її затьмарила нова броварня Ґрунда. Чиста вода з навколишніх джерел сприяла якості вареного там напою. В цих роках пиво «від Ґрунда» називали навіть Лисиницьким  «праздроєм», порівнюючи його з відомою маркою чеського пива. 

Станом на кінець XVIII ст. в Чишках згадується “новий бровар”, отже до того мав бути старий.

Світлина В. Квурта (2020 р., квітень). Стіни колишньої броварні