Показ дописів із міткою Костел Винники. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Костел Винники. Показати всі дописи

неділя, 5 лютого 2023 р.

середа, 17 лютого 2021 р.

Пам'ятники м. Винники. Пам’ятник Папі Івану Павлу ІІ

 

27 жовтня 2019 р. освячено пам’ятник Папі Івану Павлу ІІ (на площі перед Санктуарієм Матері Божої Винниківської). Чин освячення провів Архієпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький. Фундатор – пан Станіслав Зозуля з Польщі, який за власні кошти жертвує пам`ятники святого Йоана Павла для багатьох парафій в Польщі та поза її кордоном.

Світлина Миколи Тинкалюка

субота, 11 січня 2020 р.

З історії Винник: площа Степана Бандери


31 жовтня 2013 р.  сесія ВМР присвоїла назву  площі  (біля костелу) імені Степана Бандери (подія приурочена до 71-ї річниці УПА і 95-ї річниці ЗУНР).
27 жовтня 2019 р. на площі освятили пам’ятник Папі Івану Павлу ІІ. Чин освячення провів Архієпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький.
Місцева римо-католицька громада, разом з Мокшицький, вважають, що вони освятили площу на честь Папи, але це не так. Площа має ім’я Степана Бандери. І ніхто рішення сесії не відміняв.

понеділок, 2 грудня 2019 р.

Винники. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Світлина 1996 р.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та дзвіниця  належать до   пам’яток архітектури XVIII–XIX ст. Костел розташований у центральній частині Винник, на південь від магістральної дороги, що проходить через місто, в наріжнику вулиць Т. Шевченка та Львівської у глибині ділянки, на схилі г. Лисівка. Будівництво костелу почалося у 1738 р., і тривало до 1766 р., бо власне в тому році до нього перенесено чудотворну ікону.

Винники. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Дзвіниця. Світлина 1992 р.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та дзвіниця  належать до   пам’яток архітектури XVIII–XIX ст. Костел розташований у центральній частині Винник, на південь від магістральної дороги, що проходить через місто, в наріжнику вулиць Т. Шевченка та Львівської у глибині ділянки, на схилі г. Лисівка. Будівництво костелу почалося у 1738 р., і тривало до 1766 р., бо власне в тому році до нього перенесено чудотворну ікону.

Винники. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії 1766 р.

Українські Винники в останній чверті XVI ст. в етнічному складі населення  зазнали змін. Впродовж XVII–XVIII ст. чисельність поляків та їхня вагомість постійно збільшувалися.
Активізувалася польська громада в 1756 р. (липень) коли С. Ґловінський передав Винники у тимчасове користування ордену піарів (піари з'явилися у Львові у 1718 р.). Отці-піари почали обслуговували новостворену римо-католицьку парафію (1766 р.) у Винниках. До парафії було прилучено латинників з Лисинич, Підборець, Миклашева й Винничок.
Процес олатинення та сполячення винниківських українців пришвидшився з 1779 р., коли австрійський уряд заснував у місті тютюнову фабрику.
      Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та дзвіниця  належать до   пам’яток архітектури XVIII–XIX ст. Костел розташований у центральній частині Винник, на південь від магістральної дороги, що проходить через місто, в наріжнику вулиць Т. Шевченка та Львівської у глибині ділянки, на схилі г. Лисівка. Будівництво костелу почалося у 1738 р., і тривало до 1766 р., бо власне в тому році до нього перенесено чудотворну ікону. 
Початки винниківського костелу пов’язані з культом ікони Матері Божої Винниківської. Винниківський образ Божої Матері є однією з копій Ченстоховської, зробленої, на думку польського дослідника Петра Красного, перед урочистою коронацією Белзької (Ченстоховської) у 1717 р., бо на ній намальована корона вже Владиславівська, а не папська – Климентівська.
В архітектурі костелу є багато елементів, схожих на мотиви творців так званого радикального чеського бароко І-ї половини XVIII ст., зокрема, Кристофа і Кіліяна Ігнаца Дінтцгоферів; нагадує костел Божого Різдва (чеськ. Kostel Narození Páně (Praha)) в Санктуарії «Лорета» на Градчанах у Празі (архітектори Кіліян Іґнац Дінтцгофер, Йоган Ґеорґ Ахбауер-старший (нім. Johann Georg Achbauer der Ältere), 1733—1735 роки). Схема фасаду костелу дуже близька композиції фронтальних сторін костелу в Годовиці, фари в Тарноґруді (1751—1771 роки). Тому дуже ймовірно, що архітектором був Бернард Меретин (цит. за Пйотр Красний (Piotr Krasny), 1996 р.).