В останні приблизно 20-25 років тема «Зміна клімату» захопила всі ЗМІ по всьому світі. Це головна тема у планах та бюджетах глобалістів-марксистів з цілого світу.
Людям завжди комфортніше усвідомлювати, що зміна клімату в сприятливий для людства бік залежить від їхніх власних дій, ніж визнавати, що вона може відбуватися через дію непідвладних їм природних чинників, які можуть викликати непередбачувану катастрофу. Зміни клімату мають природно-циклічний характер. Глобальних чинників лише два: це енергія Сонця і внутрішня енергія Землі. Щодо сонячної активності більш-менш визнано лише 11-річні цикли Швабе. Моделей інших циклів сонячної активності тривалістю в декілька десятиліть, декілька століть або декілька тисячоліть, не існує. Також не існує способів точно виміряти величину енергії Сонця, яка досягає Землі в певний період часу. На жаль, уряди цілої низки країн, і перш за все держав Євросоюзу, не лише повірили у виключно антропогенний характер глобального потепління, а й перетворили його на найважливіший політичний чинник. Спочатку під прапором боротьби з кліматичними змінами, за задумом ряду європейських та північноамериканських політиків, мав відбуватися перерозподіл коштів, за допомогою купівлі квот на викиди, від багатої Півночі на бідний Південь, хоча абсурдність ситуації полягала в тому, що головні забруднювачі атмосфери парниковими викидами — Китай та Індія жодних зобов’язань щодо їх скорочення не підписували й купувати квоти на них не збиралися.
У 70-ті роки всі ЗМІ говорили, що нам загрожує період замерзання, але нічого не сталося. В останні 25 років нас лякають глобальним потеплінням. Але такі зміни клімату відбуваються протягом сотень тисяч років, а не пару десятків. Це методи глобалістів-марксистів постійно підкидати суспільству теми, які весь час будуть зайняті мізками людей. Таке було в СРСР. Тоді весь час вони з чимось боролися. Спочатку з опозицією, потім з буржуазними пережитками, потім з церквою, потім були битви за врожай, проти пияцтва, битва за якість продуктів, в Китаї билися з горобцями та всіх винищили. Сьогоднішні глобалісти-марксисти борються з Covid і з кліматом.
В історії нашої планети були і льодовикові періоди і кліматичні оптимуми (потепління). Для прикладу - Римський кліматичний оптимум, коли відбувалося потепління в Європі з 250 по 400 роки н.е та Малий льодовиковий період, під час якого кілька століть знижувалась температура з XIV століття. Клімат періодично змінюється, це факт. Але цей процес триває мільярди років. У нас було кілька льодовикових періодів. Останній льодовик покинув нас лише 12 тисяч років тому. Після цього також були короткі періоди потепління та похолодання. Чорне море було озером. Коли останній льодовик розтанув, рівень океану піднявся, і води Середземного моря вилилися в Чорне море.
Гроші це головна мотивація «борців з кліматом». Останні роки ідея «клімату як бізнес» впроваджується на Світовому Економічному Форумі та різноманітними лівими силами За останні три роки США позичили 7 трильйонів доларів; 25% цих грошей пішло на проєкт «зміни клімату», всі ці гроші вони просто викинули на сміття.
Чи варто витрачати трильйони доларів; на «боротьбу» з кліматом і CO2, які не дадуть ніяких результатів? Адже на нашій землі існує набагато більша проблема. Це забруднення. В багатьох регіонах нашої планети тотальне забруднення. Але для ініціаторів «боротьби» з кліматом це не вигідно. Щоб очищати планету від забруднення там потрібно виконувати реальну брудну роботу. А цього робити як не хочеться. Шкідливою та нереалістичною є політика нульового викиду CO2, запропонованої до 2050 року.
Малий льодовиковий період закінчився лише в 1850 році. Тому не дивно, що зараз ми переживаємо період потепління.
Подивіться, як змінився клімат тільки за останні п'ятсот тисяч років, і ви все зрозумієте.
Коротко про те, що було в минулому і те що сучасна наука може підтвердити.
В недалекому минулому на нашій землі було чотири льодових періоди:
• І льодовик (близько 500-400 тис. рр. тому).• II льодовик (близько 280–260 тис. рр. тому).
• III льодовик (близько 190—130 тисяч рр. тому).
• IV льодовик (близько 70-11 тис. рр. тому).
Процес потепління відбувається тепер в наш час. Він лише почався. Згідно з попереднім досвідом, цей процес потепління може ще тривати 50 000-60 000 років.
Понад 1600 вчених підписали декларацію «Ніякого кліматичного надзвичайного стану не існує».
Так тепер відбувається закономірний процес потепління. Тануть сніги й льодовики. З’ясовується, що на території Сибіру, Канади колись проживали теплокровні динозаври та мамонти. При чому тут CO2? Тоді не існувало ні нафтових заводів, ні людей можливо, але процес потепління відбувався. Близько 1 600 вчених підписали до урядів листа, в якому заперечують ту пропаганду яка ведеться лівими силами в ЗМІ. Але проти них піднялася величезна «буря» та звинувачення в усіх гріхах. Це те, що відбувалося за часів Радянського Союзу, коли на будь-яку заувагу проти чинної комуністичної влади лилася лавина бруду та репресій. Відомо, що CO2, є «їжею» для нашої зеленої планети. Земне життя не може існувати без CO2,
Розглянемо вислів Крістін Стюарт (федеральний міністр навколишнього середовища Канади (1997-1999) в уряді Кретьєна (ліберала) яка була підписантом від Канади під Кіотський протокол у грудні 1997 року. Кіотський протокол є міжнародним договором, який став результатом Саміту Світових лідерів в Ріо-де-Жанейро 1992 року (Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку), яка ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН). Стюарт натякнула, що фабрикувати кліматичну статистику в політичних цілях дозволяється. Стюарт наполягала на діях щодо Кіотської угоди від імені Канади, вдосконаленням канадського Закону про охорону навколишнього середовища, Закону про види, що знаходяться під загрозою, та Канадського Закону про екологічну оцінку. Однак вона також розпалила вогонь скептиків щодо зміни клімату, коли в [грудні] 1998 року сказала редакторам і репортерам Calgary Herald: «Неважливо, чи наука про глобальне потепління є фальшивою… зміна клімату [надає] найкращу можливість запровадити справедливість і рівність у світі».
За словами канадського федерального уряду, не розв'язання проблеми зміни клімату є расизмом. У своєму фінансовому звіті за 2023 рік до Палати громад міністр фінансів Христя Фріланд заявила, що несправедлива екологічна політика, закони та рішення, які не визнають зміни клімату, є формою «екологічного расизму», який непропорційно впливає на «різні расові групи та спільноти».
Наука, що стоїть за антропогенною (техногенною) зміною клімату, є політично вмотивованою вигадкою та масовим марним витрачанням грошей.
Використано матеріали: FB Mykola Vorotylenko
Немає коментарів:
Дописати коментар