Така формула вітання є (була) доволі звичною для нашого сьогодення після здобуття Україною незалежності та відновлення традицій святкування циклу зимових свят.
Але останнім часом в очах та словах багатьох українських патріотів - у запалі боротьби з московитськими окупантами - таке побажання де факто перетворюється ледь не на антиукраїнське гасло. Трапляється таке, коли такі патріоти у пошуку аргументів на користь відмови у святкуванні церковних свят від юліанського календаря звертаються до вигаданих ними ж або хибно розтлумачених "історичних" аргументів.
При цьому як правило забуваються справжні народні традиції у святкуванні циклу новорічних свят, а вся увага зосереджується на церковному календарі.
Тому й виникають абсолютно безглузді твердження, на кшталт: "Традиція святкувати Різдво 7 січня - видумка московської секти некрофілів, що називають себе РПЦ."
Це цілком хибна і вкрай шкідлива для українців теза.
Невже ті, хто підтримав цю та інші подібні тези, справді щиро вважають борців з совітами та їхніх духовних пастирів, привітання яких наведено у цьому пості, прихильниками "секти некрофілів, що називають себе РПЦ"?
Думаю, ні, не вважають. А просто, не знаючи історію, самі щось додумують. Не варто так робити.
Пропоную до уваги два скани з "Українських Вістей" від та 4 січня. «Українські вісті» — тижневик (у 1945—1960 роках — півтижневик) політики, економіки, культури й громадського життя, орган Української революційно-демократичної партії (УРДП), потім — Фундації імені Івана Багряного. Ініціатор і перший редактор Іван Багряний.
У першому скані - газети від 1 січня - витяг з привітання газети керівництву УНР в екзилі та низці провідних українських діаспорних організацій. Хіба може адекватна людина назвати їх прихильними до РПЦ?
У другому скані - з газети від 4 січня 1948 року - Різдвяне Архіпастирське привітання українців від митрополита УАПЦ Полікарпа.
У третьому - знову з газети від 4 січня 1948 року - привітання українців з прийдешнім Різдвом від о. Николая Вояковського - Апостольського Візитатора українців-католиків(!) в Німеччині.
І загалом перші дві сторінки - у привітаннях з прийдешнім Різдвом від різних діаспорних українських організацій.
Нагадую: якщо не знаємо, що означає то чи інший факт у минулому, звертаємося до тих, хто знає. Вигадування і додумування невластивих речей, тобто брехня, - то якраз є засаднича характеристика "руского міра", не варто у такому наслідувати ворогів.
Знову нагадаю: цей пост не проти переходу на новоюліанський календар.
Він проти необдуманих і де факто антиукраїнських тез про наше минуле.
І "за" те, щоб ті чи інші рішення ухвалювати з урахуванням реального досвіду минулого, а не вигаданих похапцем сьогоднішніх уявлень про те, що було раніше.
Вивчаємо історію України та українців - вона того варта!
Ну, і свого московитам теж не варто віддавати. (З матеріалів Геннадія Єфіменка; ФБ, 2022 р., грудень)
