До
1945 р. у Винниках діяла Винниківська райзаготконтора Львівського
молококомбінату. Приміщення контори було розташоване на вул. Танкістів, 10 (у
приватному будинку). 1945 р. Райвиконком вирішив виділити садибу господаря Маркевича Михайла для Райзаготконтори Львівського
молококомбінату, де директор був Тютько Григорій Петрович. Розмістилися Райзаготконтора і
молокоцех за адресою: вул. Крива, 2 (хата з 3-ох кімнат, кухня, стодола і стайня). Та
будівля, в основному, вся була зайнята трофейними коровами. Щоб звільнити
приміщення для переобладнання під молочний цех, доводилось довго «боротись» з
військовою частиною, щоб забрала з приміщення корови. У хаті жили дівчата, коли
їх переселили, то приміщення обладнали під Райзаготконтору. Коли приміщення
військова частина звільнила, тоді директор Тютько Т. П. домовився з
будівельниками, щоб зробили реконструкцію для цеху приймання молока. В тім
приміщення довжиною 15 м, шириною 6 м зроблено ремонт, виведено каналізації і
включено в колектор винниківської міської каналізації, викопано за цехом
криницю глибиною 5 м, з котрої ручним насосом подавали воду для охолодження
молока. Коли ремонт цеху закінчили, то, за згодою санепідемстанції, почали
приймати молоко. Найперше приймали молоко від корів винниківчан. До того часу
молоко приймали в однокімнатному приміщенні на вул. 1 Травня, у цьому ж будинку
був Райвідділ міліції. Відвозили молоко до молококомбінату у Львів на вул.
Головацьку, 19. Були сталі фірмани – п. Ханас і п. Влох. Коли поставили
холодильник відкритого типу, то почали направляти молоко з сіл Виннички,
Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль,
Кам’янопіль, В. Білка, Н. Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі,
Глуховичі, Кротошин.
При
Винниківському молокоцеху працювала лабораторія з визначення якості молока. За
графіком виїжджали на села аналізатори, котрі робили проби молока від
здатчиків. Їздили зі своїми центрифугами на підводах, котрі привозили молоко зі
сіл. Молоко, що поступало зі сіл Винниківського району, цех приймав, очищав і
охолоджував, потім машини з молококомбінату (бортові з флягами) приїжджали і
забирали продукцію на Львівський молококомбінат.
У
ті роки, коли в Винниківському районі організували колгосп, почали возили до
цеху в малій кількості молоко підводами і флягами. Разом з приватним сектором
молокоцех відправляв його до Львова (львівськими бортовими машинами). У 1952 р.
цех виробляв морозиво, сир і сметану. Перед 1960-ми рр. в автоколоні
молококомбінату з’явились спецмашини-молоковози. У зв’язку зі збільшенням
кількості молока, такий перевальний пункт, як у Винниках, потребував докорінної
реконструкції. Згодом він уже був переданий у підпорядкування Щирецькому
молокозаводу Пустомитівського району. Обласна рада вирішила у 1969 р. молокоцех
Винниківський Щирецького молокозаводу передати радгоспу «Винниківський».
1969
р. все молоко, котре мав обслуговувати Винниківський молокозавод, направлено на
Львівський молококомбінат.
З
1969 р. розпочато масштабну реконструкцію молокоцеху – збільшено довжину у 3
рази, ширину вдвічі, висоту в 3 рази, пробурили свердловину глибиною 70 м. Були
придбані нові потужні компресори, градільню, пастеризатор закритого типу. За
вимогами санепідемстанції стіни виклали скляною плиткою, обладнали холодильну
камеру для зберігання продукції, здійснювали транспортування продукції в
холодильну камеру і з камери на спецмашини. Молоковози постачали продукцію у 21
пункт торгівлі, в тому числі до 2 баз для обслуговування закритих установ.
Молоко коштувало 24 копійки, воно мало великий попит, скарг не було на
винниківське молоко.
З
1971 р. процес трудомістких робіт було механізовано (матеріал про молокоцех поданий
за спогадами Калатина Євстахія Івановича).
Молокоцех припинив свою діяльність на поч. 1990-х рр.
На поч. 2000-х
рр. на базі молокоцеху було створено підприємство з виробництва морозива – ТзОВ «Айя» (адреса: вул. Стрілецька, 2).
*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.
*Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. 180 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
На передньому плані зліва - молокоцех. 1960-ті рр. Фото О. Комендяк
Немає коментарів:
Дописати коментар