У
вересні 1944 р. було організовано
Винниківську швейно-взуттєву фабрику по вул. Комінтерну (тепер вул. С.
Крушельницької, 3) у будинку, що належав до 1939 р. польському судді. Початково
на швейно-взуттєвій фабриці, яка підпорядковувалася обллегпрому працювало 34
особи. Оскільки, рішення про створення фабрики було прийнято, штат сформований,
а матеріально-технічна база (із зі зрозумілих причин – повоєнна
відбудова, нестача коштів, інше) була відсутня, то працівники фабрики приносили
власні швейні машинки на робочі місця. Саме на них і виготовляли у перші роки
різні швейні вироби, в переважній більшості –
військову форму. Як було сказано вище, фабрика мала назву
«Швейно-взуттєва» і у її взуттєвому цеху виготовляли пів чоботи, мешти.
1949
р. відбулася часткова спеціалізація, в ході якої взуттєвий цех передано
«Львівській взуттєвій фабриці», а у Винниках залишився швейний цех, який
продовжив свою діяльність під новою назвою «Винниківська швейна фабрика
Львівського обллегпрому». У цьому ж році на фабриці встановлено 3 агрегатні
поточні лінії, де працювало 60 машин. На одній поточній лінії працювало 26-28
осіб. Крім цього, діяв розкрійний механізований цех. Кількість робітників через
5 років після заснування зросла майже в п’ятеро і становила 166 осіб.
Асортимент виробів значно розширився: виготовляли пальта чоловічі і жіночі,
костюми чоловічі, штани, дитячі костюми, комплекти для немовлят.
Особливо
активно фабрика розвивалась починаючи з 1953 р. У цьому році на підприємстві
працювало 243 робітники і випуск виробів щороку зростав майже на 8 %.
У
1962 р. відбулася чергова реорганізація, яка торкнулася швейної промисловості.
Всі швейні фабрики Львівської обл. були злиті у швейне об’єднання під назвою
«Львівська швейна фірма «Маяк». Це покликало за собою як позитивні так і
негативні зміни. Різко зменшився асортимент виробів, з 1963 р. виготовляли лише
дитячі костюми й чоловічі піджаки. У 1964 р. на фабриці працювало 112
універсальних машин і 28 спеціалізованих машин для виробництва окремих деталей.
На підприємстві працювало 364 робітники. Продуктивність праці за період 1953—1963 рр. зросла на 184,5 %.
У
1968 р. чергова зміна підпорядкування – передача Винниківської філії фірми
«Маяк» фабриці текстильно-художніх виробів, яку у 1970 р. перейменовано на
«Львівське текстильно-галантерейне об’єднання «Юність», а Винниківська філія
відтепер отримала назву «Швейний цех №3».
Швейний цех припинив свою діяльність на поч. 2000-их рр.
Колишній клуб швейної фабрики (тепер магазин "Рукавичка")
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Винники туристичні:
Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники :
Друксервіс, 2016. — 312 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар