вівторок, 14 листопада 2017 р.

Україна – Кіммерія, Скіфія та Сарматія (на картах французького картографа Гійома Сансона). Друга половина XVII ст.







1665 р. французький картограф Гійом Сансон видав мапу під назвою “Кіммерія, пізніше Європейська Скіфія або Мала Скіфія” (Cimmeria qua postea Scythia Europaea Seu Parua Scythia) де показано українські землі. Лівобережна та Південня Україна – Скіфія (Scythaе), Північна Україна та Слобожанщина – Сарматія Європейська (Sarmatia Europaea).

У географічній та картографічній традиції українські землі часто називали Кімерією, Сарматією Європейською, або Скіфією. Для географів та істориків існували ще й "Азійські" Скіфія і Сарматія. Що ж до античних часів, то частіше вживалося Scithia inferior (Скіфія нижня), у значенні "ближча". На більшості географічних карт XIV—XVI ст. українське Наддніпров’я позначається як Cimmeria, Scythia Europaea, Parua Scythia, Sarmatia, Ruthenia, Russia, Cumania, Commania та ін.
Кімерія (Κιμμέρια), Кімерійська земля (країна).
Перший народ на території України, письмові відомості про якого сягають глибокої давнини – кімерійці. Про них писав ще легендарний давньогрецький поет Гомер у своїй «Одісеї» (друга половина VIII ст. до н. е.). Також згадки про них містяться в урартських, ассирійських та іудейських письмових джерелах. Назва племені кімерійців не є їх самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я. Кімерійці населяли територію України (межиріччя Дону й Дністра) з близько 1500 р. до н. е. аж до VII ст. до н. е. Кімерія згадується давньогрецьким істориком Геродотом в описі Скіфії як давня назва (до приходу скіфів у Пн. Причорномор'я) однієї з її складових земель. Є кілька гіпотез щодо локалізації цієї землі – в Пн. Причорномор'ї, на Кавказі, в Малій Азії. Археологічні дослідження у степовій частині Південної України виявили тут численні пам'ятки генетично пов'язаних між собою сабатинівської культури (15–13 ст. до н. е.), білозерської культури (12 – 10 ст. до н. е.) та поховань пізніх кімерійців (9–7 ст. до н. е.). На думку українських археологів, результати цих досліджень засвідчують, що територія Кімерії поступово розширювалась, а її ядром була степова частина України від пониззя Дунаю до Приазов'я, включаючи Крим.




Немає коментарів:

Дописати коментар