четвер, 27 липня 2017 р.

Перша польська окупація м. Винники (1387-1772 рр.). Хронологія подій. Частина II




1648 р. Винники, Млинівці та Підберізці були спустошені козаками і татарами.
1650 р. 1682 р. Стефан Замойський (син Вацлава Яна Замойського; київський каштелян (1662 р.), 1655 р. брав участь в обороні Ченстоховського монастиря від шведів) володар Винник.
4 квітня 1653 р. Стефан Замойський має в оренді село Миклашів, його піддані повинні працювати по три дні на тиждень для дідичного села Винники, де є фільварок.
25 вересня 8 листопада 1655 р. друга Львівська облога (табір Богдана Хмельницького знаходився у Винниках).
1660 р. згадка про Стефана Замойського як володаря Винник у судовому позиві львівського старости Я. Мнішека.
1660 р. згадка про Стефана Замойського як володаря с. Млинівці у скарзі возного Мартина Іздебського з Никловичів.
17 травня 1666 р. польський король Ян II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши йому Магдебурзьке право. З Підтвердної грамоти: «...Вибори ж у цьому містечку у всі роки, скільки їх буде відпущено фундаторові цього містечка, а потім за його спадкоємців і власників, мають відбуватися на свято Івана Хрестителя, і на них мають вибирати одного бурмистра й чотирьох райців, яких має вибирати й затверджувати згаданий фундатор, а війта призначати й у всі роки в це свято так вільно має чинити фундатор». Влада міста могла самостійно провадити судові процеси і приймати рішення, окрім тих, які належали до юрисдикції короля. Двічі на рік (на Михайла та Зелені свята) у Винниках мали відбуватися великі ярмарки; утворилися купецьке братство і ремісничі цехи, проводились щотижневі торги. Крім цього, з метою розвитку міста мешканці отримали на 10 років звільнення від податків і мита.
1672 р. (вересень-жовтень) облога Львова турецько-татарською армією і військом гетьмана Петра Дорошенка (перебування в околицях Винник турецько-татарсько-українського війська).
1675 р. (серпень) розташування польського війська на позиціях від Високого замку до Винник (загроза татарського нападу на Львів).
1682 р.   1696 р. Дорота Замойська (Лешчковська) (вдова по Стефану Замойському) володарка Винник.
1695 р. (лютий) спустошливий набіг татар на навколишні села.
1695 р. (лютий) підготовчі роботи у Винниках та околицях, під керівництвом коронного гетьмана С. Яблоновського, до вирішальної битви з татарами (передовою позицією мали служити укріплення Винник).
1696 р. король Ян III  дозволяє Дороті Замойській зректися Миклашева, Дворищ і Садкова на користь Адама Тарло і його дружини Дороти (Дунін-Борковської), що на той час, напевно вже володіли Винниками та Підберізцями.
1696 р. 16 січня 1730 р. Тарло (спольщений український шляхетський рід гербу Топор) володарі Винник і Підберізців.
1696 р. 1719 р. Адам Петро Тарло (воєвода люблінський (1706–1719 рр.), стольник коронний (17031706 рр.), староста стежицький (1695 р.), люблінський, солотвинський, янівський, блонський, новінський) володар Винник.
XVII ст. (кінець) XVIII ст. (початок) перебудова Винниківського замку у вигляді бастіонних укріплень.
1700 р. перехід в унію Винниківської парохії.
1703 р. — згадка про родину Тарло, як володарів Винник, у подимному податку Львівської землі.
1704 р. (вересень) — перебування шведського війська Карла XII в околицях Винник.
1719 р. — 1749 р. Маріанна Потоцька (Яблоновська, Тарло) володарка Винник (з перервами), після смерті чоловіка Адама Петра Тарло. Двічі виходила заміж, перший раз у 1701 р. за Станіслава Кароля Яблоновського, який помер у 1702 р. і в цьому ж році за Адама Петра Тарло.
1720-ті рр. Кароль Тарло (16971749 рр.; син Адама Петра Тарло і Дороти Дунін-Борковської; каштелян люблінський (1748 р.), староста стежицький, ленчинський) володар Винник.
16 січня 1730 р. 16 січня 1750 р. Потоцькі (гербів Пилява, спольщений український шляхетський рід) володарі Винник.
Герб Срібна Пилява.

16 січня 1730 р. Станіслав Владислав Потоцький (белзький староста, рідний брат Маріанни Потоцької) викупив Винники за 370 тис. гульденів у Кароля Тарло.
16 січня 1730 р. 3 квітня 1732 р. Станіслав Владислав Потоцький володар Винник.
3 квітня 1732 р. Станіслав Потоцький подарував Винники разом з селами Виннички і Підберізці своєму племінникові Франциску Салезію Потоцькому.
3 квітня 1732 р. 16 січня 1750 р. Франциск Салезій Потоцький володар Винник.
1733 р. «Протестація Маріанни Тарлової проти просесора с. Сихова за шкоду в лісах с. Винників».
1736 р. у хроніці львівських вірменських бенедиктинок записано: у Винниках, миля від Львова, образ Найсвятішої Панни Марії Ченстоховської кривавими слізьми плакав.
1738 р. 1766 р. будівництво костелу (архітектор Бернард Меретин).

17 березня 1741 р. перша генеральна візитація винниківської парафії.
1740-ві рр. 30 грудня 1753 р. о. Іван Струмилович парох.
1750-ті 1780-ті рр. о. Іван Слоньовський парох.
16 січня 1750 р. Франциск Салезій Потоцький продав Винники і Підберізці за 400 тис. гульденів львівському суфрагану Самуелю Ґловінському.
16 січня 1750 р. 1775 / 1776 рр. — Самуель Ґловінський  володар Винник.
10 серпня 1755 р. Самуель Ґловінський  закріпив ерекційною грамотою за церквою її прадавні землі.
1756 р. (липень) С. Ґловінський передав Винники у тимчасове користування ордену піарів, а сам став настоятелем монастиря.
1756 р. (липень) 1784 р. — піари у Винниках.
1764 р. Михайло Коваль війт у Винниках.
3 лютого 1764 р. друга генеральна візитація винниківської парафії (о. М. Шадурський). У Винниках – 52 ро­дини парафіян з мельниками.
1766 р. — завершено будівництво костелу і створення римо-католицької парафії (прилучено латинників з Лисинич, Підборець, Миклашева та Винничок).

Немає коментарів:

Дописати коментар