Андрій Байцар: Україна на картах Тобіаса Конрада Лоттера (друга пол. XVIII ст.)

Тобіас Конрад Лоттер.

Тобіас Конрад Лоттер (Tobias Conrad Lotter; 1717–1777), німецький картограф, гравер та видавець карт.

Жив і працював у Аугсбургу (Німеччина). Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Був одружений з дочкою М. Зойтера.

У 1750 р. видав атлас з 35 картами (Atlas Geographicus. Augsburg).

У 1757 р. син М. Зойтера Альбрехт Карл (1722–1762), після смерті батька, продовжував одноосібно керувати компанією. Коли через кілька років він теж помер, видавничі фонди в рівних частках придбали Тобіас Конрад Лоттер і видавець мистецтв Йоганн Міхаель Пробст Старший (Johann Michael Probst der Ältere; 1727–1776), який також був близьким родичем. Вони видалили ім'я Зойтера з більшості карт і атласів, замінили його власним.

За підтримки своїх синів Маттеуса Альбрехта (1741–1810), Георга Фрідріха (1744–1801) і Густава Конрада (1746–1776) Тобіасу Конраду Лоттеру вдалося побудувати успішний картографічно-видавничий бізнес.

Однак під керівництвом двох старших синів компанія почала поступово занепадати. Після смерті Матеуса Альбрехта (1810) вона остаточно занепала під керівництвом його синів Габріеля (1776–1857) і Георга Фрідріха (1787–1864), поки повністю не зникла в середині XIX століття.

Видавнича спадщина ранопомерлого сина Тобіаса Конрада Лоттера Густава Конрада була придбана в 1789 році аугсбурзьким художнім видавцем Йоганном Мартіном Віллом (Johann Martin Will) та його зятем Йоганном Вальхом (Johann Walch), який таким чином заклав основу для своєї власної перспективної компанії з видання карт.

Карти.

1756 р. Карта «Polonia seraphico-observans, juxta domicilia propriae & alienae jurisdictionis geographice delineata». Перше видання карти 1753 р. 1756 р. друге видання карти, в картуші прізвище Матеус Зойтер (M. Seutter) змінено на Тобіас Конрад Лоттер (Tob. Conradi Lotter, Chalc. et Geogr. Aug. Vind).

Підпис “Червона Русь” (Russia Rubra) поданий на території Руського, Волинського та Київського воєводств, Покуття, охоплюючи Лівобережжя та Правобережжя.

1759 р. Карта «MAPPA GEOGRAPHICA, EX NOVISSIMIS OBSERVATIONIBUS REPRÆSENTANS REGNUM POLONIÆ ET MAGNUM DUCATUM LITHUAN1Æ. CURA ET SUMPTIBUS TOBIÆ CONRADI LOTTER. GEOGR. AUG. VINDEL» (Географічна карта Королівства Польщі й Великого князівства Литовського, виготовлена за найновішими спостереженнями старанням і коштами географа Тобіаса Конрада Лоттера у Аугсбурзі).

Шкали лінійного масштабу: Milliaria communia Germanica, Milliaria com-munia Polonica, Milliaria Prussia, Milliaria Ukrania.

Мідерит. Багатоколірна. Папір 58,5 x 48,5 см. Масштаб бл. 1: 2 500 000. Мова: латинська.

Опис карти подано за виданням М. Вавричин, 2009 р.

Заголовок у фігурному картуші, оформленому в стилі рококо, з трьома постатями обабіч, у лівому нижньому куті. Карта у дволінійній рамці, з вказаними градусами та сторонами світу: Septentr:, Meridies, Occidens, Oriens. На карту нанесено картографічну сітку. Внизу справа, між лініями рамки карти, - підпис гравера: Т. С. Lotter, fculpf. Внизу посередині - чотири шкали лінійного масштабу у картуші, оформленому в стилі рококо, увінчаному гербом Речі Посполитої: Scale.

Карта охоплює територію від Ризької затоки (Sinus Livonicus) на півночі до Хотина (Choczyn) та Очакова на півдні, від Відня (Wien) на заході до Твері (Twer) та Полтави (Puttawa) на сході.

Пунктирними лініями з кольоровими кантами позначені державні кордони Польщі з Угорщиною (Hungaria; Р.), Німеччиною (Germania; Pars), Пруссією (Prussia Regnuv), Трансільванією (Transylvanix Pars), Молдавією (Moldavia; P.), Московією (Moskaviae Pars), Очаківською (Tartaria Oczacoviens.) та Малою (Tartariee Minor) Тартаріями та межі воєводств і земель.

Художніми малюнками на карті відображені гірські хребти, лісові масиви малюнком у вигляді поодиноких дерев. Пунсонами зображені населені пункти, вилічені центри земель, воєводств, католицьких і православних єпископств і архієпископств. Показані також річки та болота.

Українські землі представлені такими адміністративно-територіальними одиницями: Поліссям (Polesia), Холмським (Palatinat Chelmensis), Белзьким (Palatinat Belzensis), Волинським (Palatin. Volhyniae), Руським або Львівським (Palatinatus Ruffiae sive Lembergensis), Подільським або Кам’янецьким (Palatinatus Podolia sive Kamenienfis), Брацлавським (Palatinat. Braclavienfis) та Київським (Palatinatus Kiovienfis) воєводствами.Підпис “Червона Русь” (Russia Rubra) поданий на території Холмського, Белзького та Руського воєводств. Цей підпис подано ще раз на півночі від цих земель і займає землі Волинського та Київського воєводств, охоплюючи Лівобережжя та південь Чернігівщини. Брацлавське воєводство, а також центральна частина Київського по обидва береги Дніпра, названі Україною (Ucrania).

Східні українські землі представлені Чернігівським (Due. et Palat. Czernicoviens.) та Новгород-Сіверським (Ducatus Novogardiae) князівствами у складі Російської імперії. Південна частина Руського воєводства названа Покуттям (Pokutia). Тут кількома хребтами зображені Карпати (Montes Carpathici, Crapack), вздовж них позначено кордон Польщі з Трансільванією та Угорщиною.

В межиріччі Південного Бугу (Bog Fl.) та Дніпра (Nieper оu Borysthenes Fl.) позначене Дике поле (Саmрі Deferti alias Dzike Polie) та місце Нової Січі (Isles оu se retirent les Cosaques). На Дніпрі, нижче Кодака (Kudack), лініями, що перетинають русло річки, зображені 13 Дніпровських порогів (Les 13 Porovys du Borysthene).

Гідрографічна мережа українських земель подана доволі схематично, вона представлена басейнами Дніпра, Південного Бугу, Дністра (Niester Fl.), Вісли (Weichsel Fl.) з притоками, назви яких здебільшого не підписані.

Т. К. Лоттер вигравіював цю карту 1759 р. для атласів, які видавала його майстерня в Аугсбурзі, замінивши нею карту Польщі М. Зойтера (М. Seutter) Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae (1720). Але, як і карта М. Зойтера, новостворена карта Т. К. Лоттера не базувалася на нових географічних даних чи математичних розрахунках, а була компіляцією з праць попередників та тогочасних картографів. В бібліографії відомі сім варіантів карти, які мають незначні відмінності у географічному зображенні території. На варіанті карти, опублікованому 1772 р., позначено перший поділ Польщі і додано легенду з чотирма кольорами, що відображають цей поділ. На останньому варіанті карти, який у 1793 р. опублікували спадкоємці Т. К. Лоттера, подано державні кордони після другого поділу Польщі.

1769 р. Карта «Carte Geographique representant le Théatre de la Guerre entre les Russes, les Turcs, et les Polonois Confédérés C'est à dire: Les Provinces d'Ukraine, de Nouvelle Servie, de Moldavie, Valachie, Krimée, le Gouvernement de Woronez et d'Astracan comme aussi la Tartarie de Kuban» (Географічна карта, що представляє театр війни між росіянами, турками та польськими конфедератами, тобто: провінції Україна, Нова Сербія, Молдавія, Валахія, Крим, Воронеж і Астрахань, а також Тартарія Кубанська). Брацлавське та Київське воєводства (по обидва береги Дніпра) названі Україною (Ukraine). На картуші карти подано опис подій 1736, 1737, 1738, 1739, 1769 рр.

1770-і рр. Карта «Географічна карта Сибірського царства на три частини розділеного: а саме Тобольську, Єнісейську, Іркутську, і що містить деякі інші частини Тартарії» (Carte géographique contenant le Royaume de Sibirie, divisée en trois départemens, savoir: Tobolskago, Ienisseiskago, Irkutskago, et quelques autres parties de la Tartarie), Аугсбург. Тобіасом Лоттером було випущено кілька атласів. Дана карта була виготовлена для одного з них, як джерела - використані карти Деліля. Карта належить до типових зразків продукції фірми Лоттера, вона прикрашена розкішним картушем. Гравіював карту Маттіас Альберт Лоттер (син Томаса Лоттера). На карті показано Сибір від Уралу до Далекого Сходу, що розділений на три намісництва: Тобольське, Єнісейське, Іркутське. Території намісництв розділені на повіти (уезды).

1775 р. Карта «Carte Nouvelle des Royaumes de Galizie et Lodomerie, avec le District de Bukowine». Видана в м. Аугсбург. Масштаб в милях. Мова – французька, частково латинська. Це мапа з фондів Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Мапа цікава тим, що на ній подано адміністративно-територіальний устрій Галичини, Лодомерії та Буковини в період 1775-1782 рр.

На карті позначені: Винники (Wіnniki) та довкільні села. Винники в цей період належали до дистрикту Жовква.

Історична довідка. Наприкінці 1773 р. територію Галичини було поділено на 6 циркулів (округів, крайсів): Львів, Галич, Белз (центр – Замостя), Самбір, Величка, Пільзно (центр – Ряшів). Циркули ділилися на 59 дистриктів (нім. distrikt), кожен з яких мав свій номер (дистрикти проіснували до 1782 р.). Їхніми центрами ставали міста, містечка і навіть великі села. До складу Львівського циркулу входило десять дистриктів: Рава, Жовква, Броди І, Броди ІІ, Городок, Бібрка, Золочів, Зборів, Бережани, Теребовля.Територія Львівського циркулу (округу) відповідала приблизно Львівському і Теребовлянському повітам Руського воєводства з невеликою прикордонною частиною Белзького воєводства (Рава) та частиною Кременецького і Луцького повітів Волинського воєводства.

11 жовтня 1774 р. львівський губернатор представив проєкт нового адміністративного поділу, затверджений 14 березня 1775 р. Число й розміри циркулів не змінилися, число дистриктів зменшено до 19. Змінилися лише деякі назви циркулів (Галич – Станіслав, Величка – Казімєж). Проєкт нового адміністративно територіального поділу був уведений в дію 1777 р. Відповідно до нього, Львівський циркул розділено на дистрикти з центрами у Жовкві, Бродах і Бережанах.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.