Ресторани. Бари.
Кінець XIX ст. Німецьке казино. Ресторан по вул. Галицькій (колишній будинок німця Мюллера; тепер бібліотека для дорослих). Мюллер будинок надав в оренду п. Крижановському, й останній влаштував тут ресторан. Під час німецької окупації в будинку було офіцерське казино і ГЕСТАПО (нім. Geheime Staatspolizei).
1930-ті рр. — ресторація К. Достала (початок сьогоднішньої вул. Крушельницької, ліва сторона, між будинком, що межує з Рукавичкою й аптечним складом).
1979 р. — бар «Весна» (колишня їдальня «Чайна») на вул. Леніна (тепер вул. Галицька). До кінця 1989 р. бар і їдальня знаходилися в одному приміщенні. Рік проходив ремонт приміщення. З січня 1991 р. і до 1995 р. (закриття) - тільки бар.
1979 р. — ресторан та бар «Винники» (тепер супермаркет «АТБ») по вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка). На вході був пан Гєник, який вирішував, за 1 руб., чи вас пускати далі..., а далі, маєш 3 руб. то направо - в бар, а є більше то наліво - до ресторану. Але потім «праві» і «ліві» зажди «мастилися» по середині (в курилці), або на вулиці.
1970-ті рр. Їдальня по вул. Галицькій (біля Кільцевої), тепер – ресторан-бар «Околиця».
Кнайпи. Буфети.
Кнайп було багато, як тоді говорили «на кожному кроці». Переважна більшість їх була розміщена ще в старих польських і австрійських будинках. Кнайпи були розраховані переважно на «трудяг», хоча часто навідувалася і «трудова інтелігенція». Особливо «життя» вирувало в дні зарплат і на «совєтські паради». Були у Винниках випадки, що до буфету приходили з прапорами і «революційною» атрибутикою, а при виході їх забували… (правда на другий день з самого ранку вже забирали, а то на роботі були б великі проблеми і не тільки). При вході в приміщення дим стояв переважно стовпом, інколи навіть за сусіднім столиком не всіх зразу можна було впізнати. Атмосфера була щира й цікава, адже всі майже зналися між собою. Кнайпи переважно працювали з самого ранку до пізнього вечора.
У кнайпах популярністю користувалися такі холодні закуски, як в'ялена риба (вобла, тарань), сушена риба, солоні горіхи. Часто подавалися сир, ковбаса, варені яйця, а також різні солоні та мариновані овочі. Горілку, вино і сік наливали у гранені склянки («гранчаки»), пиво – у гальби. Гальби, як правило, були об'ємом в півлітра, характерного стандартного дизайну, масивні, із товстого скла без кольору, із простою масивною ручкою. Окрім горілки, пива і «чорнила», в кнайпі у ті часи можна було випити також радянське «шампанське», біле сухе вино («кисляк») і кріплене виноградне марочне вино. За гальбу «Жигулівського» платили 22 копійки, а за пляшку такого ж об'єму – 37 копійок.
1950-1980-і рр. Кнайпа знаменита на всі Винники – «Під зеленою кришою», на вул. Франка (не під дахом, а під «кришою»), будівля не збереглася. Дешеве пиво, люди спілкуються. В буфеті була пивниця, там бочки з пивом чекали свого часу, хлопи «викатулювали» бочку, були «специ» які вміли гарно, без втрат забити і закрутити пивну рурку з краником. То було фест! Тут завжди були свіжосмажені карасі й карпи і дуже смачніші варені раки з зеленню на великому підносі.
Поч. 1950-х рр. Кнайпа біля пам’ятника Шевченку, на розі, називалася «Мала 2». Торгували там сестри Ярош. Постійно сиділи за 25-ю гальбою п. Обаранець з вусатим дегустатором тютюну з фабрики. Нарід кнайпу називав «Пивний бар», «Плакуча іва» (біля кнайпи проростала велетенська верба).
Поч. 1950-х рр. - 1970-і рр. Кнайпа «Довоєнна», «У Вовка», «Під хрестом», «В Ярошової». Знаходилася на з’єднанні Шевченка і Ломоносова, з лівої сторони, як йти від церкви. Там була буфетчиця Марія Михайлівна Ярошова, всі чоловіки її любили. Особливо в день зарплати вона на них чекала до ночі, варила яйця в «змятку», ковбасу на «гарячо» і вони там кайфували. В пані Ярушовоі були дуже смачні горячі котлети і печінка (вона там готувала).
Поч. 1950-х рр. Кнайпа біля колишньої перукарні (тепер вул. Галицька). На розі тютюнової фабрики висів годинник як тазик (до початку 1990-их рр.). Через вулицю зі старих часів стояла простора, стильова дерев'яна буда з «піпою» пивною, потім там Опалевичі продавали м'ясо.
Поч. 1950-х рр. Кнайпа (їдальня) «Чайна». Побудована за типовим райцентрівським проєктом.
Поч. 1950-х рр. Кнайпа на території «Райспоживспілки», за німецькою кірхою, пиво там пили «на стояка» на хіднику.
1950-1960-і рр. Буфет на вул. І. Франка (навпроти теперішнього готелю «Святослав»). Знаходився на куті де тепер італійський магазин, а поруч був вхід до старої лазні (бані).
1950-1960-і рр. Дерев'яна будка з пивом (на «колонії») «вуйка Маслякевича» по вул. Галицькій (не доходячи до теперішнього ресторану «Василина», потім там стояв павільйончик «фото»; тепер магазин по продажу дверей та вікон).
1960-1970-ті рр. Кнайпа «Гвозділка» (за теперішнім рестораном «Гопак» (кут. колишньої вул. Свердлова). Споруда збереглася. В 1970-1980 рр. це був молочний магазин.
1960-ті-1970-ті рр. Буфет «Кільдим» (на «Камчатці», навпроти колишньої вул. Космонавтів).
1960-ті-1970-ті рр. Буфет №6 (на автобусній зупинці) (тепер ресторан «Гетьман»). Після буфету там знаходився магазин канцтоварів.
1960-ті-1970-ті рр. Буфет «Барабан» (кругла металева споруда, навпроти міськради).
Середина 1970-х рр. (до початку 1990-их рр.). Кнайпа «Жіночі сльози», або «Акваріум» (на місці вже колишньої «Винничанки»; по вул. Івана Франка.
У всіх перечислених кнайпах, пиво було бочкове, тільки в «Жіночих сльозах» було «інакше трохи», бо приїжджала пивмашина і закачувала в баки, о там і «бадяжили»! (за споминами Зеновія Грися).
Кафе
1974 р. — кафе «Карпати» (тепер ресторан «Гопак») на вул. Свердлова (тепер вул. Миколайчука).
1980-і рр. (середина) — поч. 1990-х рр. Кафе «Веселка» по вул. Галицькій (навпроти міської ради).
Поч. 1990-их рр. Кафе (народна назва «Капкан») біля «бойні» на вул. І. Франка.
Джерела
*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.
*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.
Джерела
*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.
*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.
1930-ті рр. Ресторація К. Достала і автівка "Praga".
Немає коментарів:
Дописати коментар