Український Нострадамус, перший український доктор медицини - Юрій Дрогобич (Котермак)

ЮРІЙ ДРОГОБИЧ (КОТЕРМАК) - мислитель-гуманіст, астроном, астролог, математик, географ, доктор медицини та філософії, ректор першого Болонського університету. Також він відомий як перший виходець з українських земель, який видав друком свою книгу,

До ХХ ст. його справжнє ім'я та національність були невідомі, натомість його знали як Джорджо да Леополі (лат. Georgius Drohobicz de Russia), себто Юрій зі Львова. Тепер ми знаємо, що при народженні його ім'я було Юрій Донат-Котермак і він народився у 1450 у Дрогобичі в сім'ї солевара.

Освіту почав при церкві св.Юра, потім навчався в Яґеллонському університет і у Кракові, де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Згодом вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482). Тоді ж він почав викладацьку діяльність, читав лекції з астрономії у Болоньї з 1478 р. Причому отримував за них подвійну платню — 200 лір, що засвідчувало його неабиякі здібності.

В 1481 р. Юрій Дрогобич вже був ректором найстарішого в Європі Болонського університету, в історію якого він увійшов як Джорджо да Леополі. Згодом був професором Яґеллонського університету (з 1487 р.) та віце-канцлером Істрополітанської академії у Братиславі. Також він мав чин королівського лікаря.

7 лютого 1483 року у Римі вийшла його книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III) - перша відома друкована книга, написана українцем. Крім астрологічних прогнозів, тут були викладені відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Цікаво, що автор подав визначені ним координати Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова та низки міст Італії й Німеччини, а також певною мірою ознайомив європейців з країнами Східної Європи. Зокрема, у розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» - колишні володіння галицько-волинського короля Данила, які згодом опинилися під владою Польщі.

Деякі твори Юрія Дрогобича дійшли до нас у вигляді копій. Так, у Парижі збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г.Шеделем.

Серед найвідоміших студентів Юрія Дрогобича був майбутній видатний астроном Миколай Коперник.

Помер Юрій Дрогобич у м. Кракові 4 лютого 1494 року.

Його іменем названі вулиці у Дрогобичі, Львові, Винниках (Львівщина), Калуші, Краматорську, Смілі. У 2011 році на фасаді Болонського університету було відкрито меморіальну дошку Юрію Дрогобичу.

4 лютого - День пам'яті  Українського Нострадамуса ЮРІЯ ДРОГОБИЧА (КОТЕРМАКА).

Використано матеріали Diaspora.ua.

Три Святителі. Іван Златоуст, Василій Великий та Григорій Богослов

Іван Златоуст, Василій Великий та Григорій Богослов - найбільш шановані з поміж Отців Церкви, бо ж їх внесок в розвиток християнства, утвердження догматики Святої Трійці, богослужіння і організації Церкви важко переоцінити. Вони вважаються авторами трьох найпопулярніших літургій. Попри те, що в честь кожного з них є окремі свята, 12 лютого святкуємо день їх спільної пам'яті - Собор Вселенських учителів і святителів.

За їхні заслуги Східна Церква (православна) називає їх у своїх Богослужіннях рівноапостольними, органами Святого Духа, колонами Церкви та вчителями вселенної. Всі вони жили в четвертому столітті — золотому віці християнської віри. Св. Василій і св. Григорій — сини славної Каппадокії, що в Малій Азії, друзі і майже однолітки. Св. Іван Золотоустий — з Антіохії, він молодший за них на 20 років.

 Свято виникло внаслідок суперечки, що велися в Цариграді за сімсот років після смерті святителів - за правління Олексія I Комніна. Суперечка полягала в тому, хто ж з них зробив більший внесок, а отже має вважатися головним серед святителів. Врешті, за церковними переказами, в 1084 році митрополиту Євхаїтському Івану наснився сон. Усі святі отці Григорій, Іван та Василій з'явилися йому і сказали, що нема між них "ні першого, ні другого" і наказали, щоб з'єднав в одному дні пам'ять про всіх трьох. І щоб служили в той день особливу службу.

Свято Христового Різдва відділили від Богоявлення спочатку в римській Церкві, яка за папи Юлія І (337-352) почала святкувати Христове Різдво 25 грудня.

За прикладом Західної Церкви згодом і Східні Церкви починають святкувати Христове Різдво 25 грудня. Вирішальну роль у цій справі мали три великі Отці Східної Церкви: святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Іван Золотоустий. Святий Василій Великий († 379) був першим, хто почав святкувати Христове Різдво 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками. Йому приписують одну проповідь на Христове Різдво. Під його впливом святий Григорій Богослов († 390) запроваджує це свято у Константинополі. 25 грудня 379 року він починає свою проповідь словами: "Христос народжується — славте! Христос з небес — зустрічайте: Христос на землі — величайте!" А відтак далі говорить: "Сьогодні свято Богоявлення або Різдва, бо так і інакше зветься цей день і дві назви даються одному святові тому, що Бог з'явився людям через народження... Від з'явлення — назва Богоявлення, а від народження — Різдво. Ось таке торжество святкуємо сьогодні — прихід Бога до людей... ". Святий Іван Золотоустий († 407) з великою ревністю започатковує свято Христового Різдва в Антіохії 386 або 388 року.

 ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ боровся проти єресей аріанства та поширював християнське вчення; його богословські праці, такі як "Шестоднев" і "Про Святого Духа", стали основою православного віровчення; за ревність і турботу про людей названий Великим.

ГРИГОРІЙ БОГОСЛОВ під час служіння написав знамениті "П’ять богословських слів" – пояснення догмату про Святу Трійцю, що принесло йому ім’я Богослов;його проповіді, сповнені поетичної витонченості, глибини та любові, змогли об'єднати Церкву і привели людей до віри.

ІВАН ЗОЛОТОУСТИЙ. За свої натхненні проповіді отримав прізвисько Златоуст. Є автором Божественної літургії, яка й досі є основою православного богослужіння. Боровся з розкішшю духовенства та закликав до милосердя й турботи про бідних. 

У це свято люди моляться святим, турбуються про ближніх і просять у ГОСПОДА здоров'я.