субота, 27 липня 2019 р.

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Мис Айя

Айя (грец. Аут. крим. Аууа) — мис на Південному березі Криму. Назва походить від грец. Аут - Святий. Мис має форму стрімкого виступу Головної гряди Кримських гір, і територіально йде до основи г. Куш-Кая. Найвища точка мису Айя — г. Кокія-Кая. На вершині скелястого мису видно сліди будівлі, яка могла бути маяком або церквою. Саме з останнім і пов’язують назву. На схід від мису розташована бухта Ласпі, а за нею — мис Ласпі; на північний захід - урочище Аязьма з невеликою затокою поблизу підніжжя гір Аскети (362 м) і Мандрамале (482 м). Скелі мису Айя складені верхньоюрськими мармуроподібними вапняками. В основі мису є гроти. Частину мису використовували моряки імператорського Чорноморського флоту Росії для пристрілки корабельних гармат. Досі на скелях збереглися сліди від ударів ядер. Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, багато з яких занесені до Червоної книги України. Гірські схили вкриті реліктовим середземноморським рідколіссям. У районі мису - реліктовий гай сосни Станкевича. Ці сосни, вкриті темно-зеленою довгою хвоєю і великими поодинокими шишками, «видряпуються» крутими скельними підйомами мису Айя, досягаючи висоти 300 м н. р. м., чіпляючись за будь-яку, навіть найменшу, тріщинку. Мис Айя обмежує із заходу Південний берег Криму, з його особливими, близькими до середземноморських рисами природи. Належить до Державного ландшафтного заказника «Мис Айя».
ЛІТЕРАТУРА
                 Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
                 Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с. 




Немає коментарів:

Дописати коментар