пʼятниця, 27 серпня 2021 р.

Україна це Русь, а Росія - Московія. Алегоричні карти Генріха Бюнтіна. 1581 р.

У ХVI ст. зображення карт в алегоричній формі було популярною формулою картографічного вираження. В цей час появилися алегоричні карти (атропоморфні, зооморфні, фітоморфні).

Алегорична карта – це географічна карта на якій за допомогою алегорії зображаються ті чи інші географічні об’єкти (континенти, частини світу, держави, регіони, міста і т. д.). Алегорія (дав.-гр. λληγορία іносказання або приповідь утілення двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного.

Атропоморфна карта - це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до людини.

Антропоморфізм (грец. ανθρωπος — людина, грец. μορφή — вигляд, форма) — уподібнення будь-чого, що не є людиною, до людини або перенесення її фізичних та інтелектуальних властивостей на істот, речі та явища навколишнього світу.

Зооморфна карта - це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до тварини.

Фітоморфна карта - це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до рослини.

Генріх Бюнтін (Бантіус, Бантінг; Heinrich Bünting; 1545-1606) — німецький протестантський пастор і теолог. Відомий своєю книгою — збіркою ксилографічних мап під назвою «Itinerarium Sacrae Scripturae» («Мандрівка Святим Письмом»), вперше опублікованій 1581 року.

Генріх Бюнтінг народився у Ганновері 1545 року. Вивчав теологію у Віттенберзькому університеті, який закінчив 1569 року, і став протестантським пастором у місті Лемґо. З цієї посади його звільнили 1575 року, після чого він переїхав до Гронау-ан-дер-Ляйне. 1591 року його призначили суперіндепендентом (лідером протестантської громади на регіональному рівні) у Ґосларі. 1600 року розпочалася дискусія з приводу правильності його викладання, через що його відправили у відставку. Решту життя провів як приватна особа у рідному Ганновері, де помер у 1606 р.

1581 р. видав книгу «Itinerarium Sacrae Scripturae» з образними емблематичними ілюстраціями. «Мандрівка Святим Письмом») — колекція ксилографічних мап Генріха Бюнтінга, що була вперше опублікована 1581 року в Магдебурзі і була дуже популярною свого часу. Кілька разів книгу передруковували і перекладали. До кінця XVIII ст.. книга перевидавалася понад 60 разів.

Книга містить найповніший виклад біблійної географії та описи Святої Землі і подорожей різних видатних церковних діячів зі Старого та Нового Заповітів. Окрім звичайних карт, колекція містить три образні карти: «Світ — трилисник» (вважається, що таке зображення символізує Святу Трійцю), Європа у вигляді Королеви-Діви в мантії та Азія у вигляді крилатого коня Пегаса.

Карта світу й карта Азії представляють концепти, пов'язані не так з політичною, скільки із сакральною географією. Характерним чином карта, що промальовує світ у вигляді пелюстки конюшини, відноситься  до середньовічної, у XVI ст. вже була архаїкою, формою mappae mundi, де в центрі розташований Єрусалим, навколо якого скомпоновані Європа, Азія та Африка. Такі карти не призначалися для географічного застосування, їх функція полягала «насамперед у тому, щоб під виглядом географії візуально уявити розгортання християнської історії, а не в тому, щоб транслювати географічні чи космографічні факти [WOODWARD, D., 1985. Reality, Symbolism, Time and Space in Medieval World Maps. Annals of the Association of American Geographers 75 (4), 510–521].

Карта Європи «Europa Regina». Алегорична, атропоморфна карта. Це карта-картина де європейський континент зображений у вигляді королеви. Європу показано у вертикальному положенні. На карті українські землі позначено як RVSSIA (Руссія, Русь). Територія теперішньої Росії на карті – Moscovia.

Карта світу «Die ganze Welt in einem Kleberblat» (Світ у вигляді пелюстки конюшини). Алегорична, фітоморфна карта. Зараз карта зберігається у колекції карт Eran Laor Національної бібліотеки Ізраїлю в Єрусалимі. Мозаїка карти зображена на місці єрусалимської ратуші на площі Сафра.

Карта є образною ілюстрацією, створена на манір середньовічного формату mappa mundi, за якого світ зображували у формі листка конюшини — трилисника. Трилисник символізує християнську Святу Трійцю і також зображений на гербі Ганновера, де народився Бюнтінг. Місто Єрусалим розташоване в центрі і оточене трьома континентами; деякі інші частини світу розташовані окремо від конюшини.

Опис карти. Розмір карти — 30 × 38 см. Дана карта зокрема, є даниною рідному місту Бантінга - Ганноверу, оскільки текст над картою говорить: «Die ganze Welt in einem Kleberblatt welches ist der Stadt Hannover meines lieben Vaterlandes Wapen» (Цілий світ у трилиснику, який є гербом Ганновера, моєї дорогої Вітчизни).

Єрусалим зображений у центрі й оточений трьома континентами — Європою, Азією та Африкою, які розміщені на трьох частинах трилисника. Верхній листок зліва, зафарбований у червоний колір, означає Європу, верхній зелений листок справа — Азію, жовтий нижній листок — Африку. На трьох континентах є підписи назв країн та ілюстрації деяких міст, розміщених на них. На листку Європи розміщене зображення Рима, на листку Азії — 3 міста, серед яких є Александрія, на листку Азії — 9 міст.

Трилисник оточений океаном, на якому зображені корабель, морські істоти та монстри. Англія і Данія зображені окремими островами окремо від конюшини. Червоне море розташоване між Африкою та Азією і замальоване червоним кольором. Америка розміщена в нижньому лівому куті, зафарбована зеленим кольором, зображена частково, підписана «Die Neue Welt» («Новий Світ») [Hiatt,Alfred. 2008. Terra Incognita: Mapping the Antipodes Before 1600; ].

Українські землі позначено як REUSSEN (Русь). Територія теперішньої Росії на карті – Moschatv (Московія).

Карта Азії «Asia Secunda Pars Terrae in Forma Pegasi» (Азія є другою частиною землі у вигляді Пегаса). Алегорична, зооморфна карта. На карті українські землі позначено як RVSSIA (Руссія, Русь). Територія теперішньої Росії на карті – Moscovia.

На полях підписані сторони світу: septentrio, meridies, occidens, orientis (Північ, Південь, Захід, Схід).  В "Пегасі" морда коня відповідає Анатолії, груди - Святій Землі, передні ноги знаходяться на Синайському півострові. Голова представляє Малу Азію з верхньою губою в Стамбулі. Крила зображують Центральну Азію й Сибір. Каспійське море ми бачимо лежачим горизонтально між крилами та сідлом. Персія розташувалася на попоні, а Аравія на передніх ногах. Задні ноги відповідають півострову Індостан і Малайському півострову.

З історії. Зооморфна карта «Leo Belgicus» – це карта колишніх Нижніх країн (Історичних Нідерландів: Нідерланди, Люксембург, Бельгія та невелика частина північної Франції) у формі геральдичного лева (зображеного на гербах окремих нідерландських провінцій і на гербі Оранської, або Орансько-Нассауської династії (нід. Oranje-Nassau; королівська династія Нідерландів з 1815 р.). Бельгікою в XVI-XVII ст. називали всі Нижні землі (територія сучасних Бельгії та Нідерландів).

В середньовіччя Нижні країни містили в собі різні графства, герцогства та єпархії, що входили до складу Священної Римської імперії. Вони були об'єднані в одну державу під владою Габсбургів в XVI ст. Після поширення кальвінізму настала Контрреформація, що привела до розпаду країни. Намагання іспанського короля Філіппа II централізувати державу призвели до повстання проти іспанського панування під керівництвом Вільгельма I Оранського. 26 липня 1581 р. була проголошена незалежність країни, офіційно визнана іншими державами тільки після Вісімдесятирічної війни 1568–1648 років. У роки війни за незалежність почалася Золота доба Нідерландів, період економічного та культурного процвітання, яке продовжувалось все XVII ст.

Було чотири різні варіанти карти.

Перший варіант карти «Лев Бельгікус» був складений фламандським та німецьким живописцем, гравером та картографом Франсом Гогенбергом (Frans Hogenberg; 1535-1590) та опублікований австрійським істориком та публіцистом Мішелем фон Ейтцінгом (Айтцингером) (Michael von Eitzing (Aitzinger; 1530-1598) у 1583 році. У цей час Нідерланди вели вісімдесятирічну війну за свободу. На цій карті голова лева розташована у верхньому правому кутку і відповідає північно-західним провінціям Нідерландів.

Другий варіант карти. Найбільш відомою версією є карта авторства голландського гравера, картографа та друкаря Ніколаса Йоанніса Вісшера (Клаас Янсзон Вісшер; нід. Claes Jansz Visscher 1587, Амстердам — 1652, Амстердам). Він мав власну друкарню в місті. Друкарня Вісшера стала відома в Голландії та в Європі під перекладом латиною його прізвища — Піскатор, під яким і увійшов в історію друкарства Європи. Карта виготовлена з нагоди укладення в 1609 р. Дванадцятирічного перемир'я.

Третій варіант карти (1611 р.) був складений голландським картографом і видавцем Йодокусом Гондіусом-батьком (1563–1612). На відміну від двох попередніх карт лев дивиться в протилежну сторону (на захід).

Четверта версія карти була зроблена наприкінці війни. На час укладання Вестфальського миру (1648 р.), що залишив Південні Нідерланди в руках іспанської корони, картографи стали наносити на карти у формі лева лише Республіку Сполучених провінцій (7 провінцій). Такі карти відомі під назвою «Лев Голландик», «Голландський лев» (Leo Hollandicus). Карта Клааса Янсзона Вісшера «Comitatus Hollandia denui forma Leonis» 1648 р.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

  





Немає коментарів:

Дописати коментар