пʼятниця, 25 жовтня 2019 р.

Українські історико-географічні землі на картах Генріха Кіперта (друга пол. XIX ст.)

Генріх Кіперт (Heinrich Kiepert; 1818-1899), німецький географ і картограф, член Прусської та Австрійської академій наук протягом 1860-1865 рр. видав атлас “Hand-Atlas”; друге видання “Hand-Atlas” – 1871-1891 рр.; третє видання – “Kiepert's Grosser Hand-Atlas” – 1892-1900 рр.

В атласах поміщена карта “Russland” (Росія) яка була створена ще в 1856 р. Масштаб мапи 1:8 000 000. Центральна Наддніпрянщина, Чернігово-Сіверщина та Слобожанщина позначені як Ukraine (Україна).

1852 р. Карта «Ungarn mit seinen Nebenländern und Galizien». Масштаб 1 : 1600000. Видавець: Verlag des Geographisches Institut. Перевидавалася  в 1857, 1858, 1859 рр.

У 1858 р. опублікована під назвою «Galizien, Ungarn und Nebenländer». Поміщена карта в атласі «Neuer Handatlas über alle Theile der Erde». Формат карти 45 x 54 см.

На карті показані: Королівство Угорщина, Велике князівство Трансільванія, Королівство Хорватія, Королівство Славонія, Королівство Далмація та Королівство Галичина.

На карті позначені: Винники (Wіnniki) та інші великі населені пункти.

1856 р. Мапа “Das Europaeische Russland, entworfen und gezeichnet von C.F. Weiland. Berichtigt von H. Kiepert” (Карта Європейської Росії). Автори – Г. Кіперт та Карл Фердінанд Вайланд (Carl Ferdinand Weiland; 1782–1847). 

На карті показано українські етнічні землі в межах тодішньої Російської імперії. Укладено карту 1847 р. й публіковано в атласі “Hand Atlaas 70 Karten. Weimar Geographischen Institut” Географічним інститутом (Geographisches Institut) у м. Веймар (Німеччина). Масштаб – 1:6 588 000. У легенді карти автори перелічили деякі етноси (серед них українці (Kleinrussische (малороси) та Südrussische (південноруси), козаки, великоруси, білоруси, поляки, фіни та ін.) та мовні групи й сім’ї. Центральна Наддніпрянщина, Чернігово-Сіверщина та Слобожанщина позначені як Ukraine (Україна).

1862 р. Мапа “Етнографічна карта Російської імперії". Видавництво Берлін. Титул розташовано у верхній частині по центру, легенду – у правому нижньому куті.

На мапі автор виділив один етнос – Russes (русів). До нього зачислив малорусів, тобто українців (Petits Russiens), великорусів (R. de la Grande Russie), білорусів (R. de la Russie Blanche), сибіряків (R. de la Siberie) та козаків (Kozaks). Ареал розселення українців проходить значно далі на північ від сучасного українсько-білоруського кордону. Усю Слобожанщину (майже до Курська), а також Рівнинний Крим показано як райони, що заселені українцями.

1869 р. Мапа “Völker und Sprachen Karte von Österreich und den Unter-Donau-Ländern” (Карта народів та мов Австрії та дунайських країн).Масштаб – 1:3 000 000. У легенді серед слов'янських народів автор виділив західних слов’ян (чехів, словаків, поляків); східних слов’ян (Russen (Русини) та Russniaken (Русняки), в дужках позначив Kleinrussen (малоруси), Ruthenen (рутени); південних слов’ян (словенців, сербів та хорватів, болгар). Russen та Russniaken на карті показані одним світло-зеленим кольором, межа між ними не проведена. На карті виразно показано державні та деякі адміністративні кордони, населені пункти й т. д. 

Надсяння (Ярослав, Перемишль) та Пряшівщина (тепер Словаччина) - українська етнічна територія.

Руснаками й русняками дотепер називають себе русини-українці Словаччини, Румунії, Польщі, та колишньої Югославії. Закарпатські ж долиняни, починаючи від межиріччя Тересва – Теребля на сході області та кінчаючи басейном річки Уж на її заході, у повсякденному вжитку (ще до 1920-их рр..) називали себе переважно давнім живомовним етнонімом руснаки (русняки). Корінні жителі гірських районів Закарпаття, тобто власне гуцули та власне бойки, які, як відомо, протягом ХVII-ХVIII століть переселилися на Закарпаття з сусідньої Галичини, називали себе тільки Русинами. О. Духнович: "Угро- или Карпатороссы сами себя именуют Русинами, Русаками и Руснаками".

1871 р. Мапа “Europa” (Європа) в атласі “Hand-Atlas” (карта складена в 1866 р.). Центральна Наддніпрянщина, Чернігово-Сіверщина та Слобожанщина позначені як Ukraine (Україна).

1871 р. Мапа “Monarchie Österreich-Ungern” (Австро-Угорська монархія) в атласі “Hand-Atlas” (карта складена в 1870 р.). Правобережна Наддніпрянщина позначена як Ukraine (Україна).

1876 р. Мапа "Етнографічний огляд Європейського Сходу" (Ethnographische Übersicht des europäischen Orients). Видана в Берліні. Масштаб мапи 1:3 000 000. Серед слов’янських народів показано: сербів, болгар, словаків та Russen. Автор поділив Russen на етнографічні групи: Ruthenen (в Галичині) та Russniaken.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

 

1869 р.


1856 р.

1856 р. (1871 р.)

1871 р.

1871 р.

1876 р. (1912 р.)

1876 р. (1912 р.)

1876 р.

  1862 р.


1892 р. «Етнографічна карта Австро-Угорщини та Румунії»

 

Немає коментарів:

Дописати коментар