пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

Винники. Будинок колишньої автостанції (1946 р. — 1950-ті рр. ). Вул Галицька, 40.

            1946 р. (березень) 1950-ті рр. автостанція по теперішній вул. Галицькій, 40 (навпроти теперішнього ресторану "Гетьман"). 
      За споминами корінного винниківчанина п. Ігоря Секети (1939 р. н.): "Станція займала ліву половину, там де крайнє ліве вікно була каса, на місці другого були двері до "почекальні" в якій кутом вздовж двох стін стояли масивні лави, під лавами підлога була трохи вище, туди ставили багаж. Двері були подвійні - внутрішні засклені (не було вікна), а зовнішні глухі".
            Першими повоєнними автобусами, які курсували зі Львова до Винник, були трофейні автобуси, а також «маршрутки» з відкритими кузовами (на дерев’яних лавках вміщувалося 14 осіб). Пізніше появилися автобуси моделі ЗІС 154 та ЗІС 155.
 Починаючи із середини 1950-их рр. на маршрут почали виходити автобуси львівського виробництва – ЛАЗ 695. У 1960-их рр. зявилися автобуси ЗіЛ 158 (потім вони виготовлялися під маркою ЛіАЗ 158 у м. Лікіно-Дульово під Москвою). ЗІЛ 158 випускався на Лікінському автобусному заводі з 1959 р. до 1970 р.
1956 р. (лютий) — побудований перший автобус «ЛАЗ» (ЛАЗ 695). Це був двовісний, зі зварним кузовом 9-метровий автобус з механічною коробкою передач, та двигуном ЗіЛ 124, деталі були узяті від автобуса ЛіАЗ 158 (ЗіЛ 158). Максимальна швидкість становила 65 км/год, а узяти «на борт» він міг 67 пасажирів, зокрема 33-х сидячих.

30 серпня 2019 р.
 

Трофейний німецький Opel Blitz. Це - єдиний трофейний автобус, який був в радянському автопарку після війни

Немає коментарів:

Дописати коментар