субота, 27 жовтня 2018 р.

ВИННИКИ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЙСЬКОЇ (з 1867 р. — АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ.1772 р. — 1918 р. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ. Частина II


1900-ті рр. (початок) — бургомістр Винник (голова міста) чех Почко (проживав по теперішній вул. Крушельницької).
 1900-ті рр. (початок) українське господарське товариство «Сільський господар» (організатор о. Григорій Гірняк).
1900-ті рр. (початок) руханково-пожежне товариство «Сокіл» (організатор о. Григорій Гірняк, голова — Омелян Влох).
1900-ті рр. (початок) польські товариства у Винниках: «Kolo Towarzystwa Szkoly Ludowej w Winnikach», «Polskie Towarzystwo gimnastyczne «Sokol» w Winnikach obok Lwowa», «Towarzystwo zaliczkowe w Winnikach», «Towarzystwo «Rodzina» w Winnikach», «Grupa w Winnikach Polskiego Zwiaku Chrzescianskich Robotnikow z Siedziba w Krakowie» (наведено дані на 1912 р.) та ін.
1900-ті рр. (початок) — у Винниках була своя аптека (Dz. Wr. J. Schetz).
1900 р. відомий інженер Карл Ріхтманн купив санаторій «Маріївку».
1900 р. перепис населення. У Винниках проживало 3 881 особа (з них 266 євреїв).
1900 р. — цегельний завод біля г. Жупан (посезонно працювало 40-45 робітників; на цеглі клеймо «ZUPAN», випуск 1200 тис.штук цегли на рік).
29 січня 1900 р. — народився Йона Ярослав Григорович (стрілець УГА з 01.1919 р.; козак 3-ї Залізної дивізії Армії УНР).
1901 р. дано концесію на проект будівництва залізниці Персенківка — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці (чотири роки велися перемовини з державою та потенційними інвесторами, в тому числі з Львівським магістратом, який за умову своєї участі в проекті поставив вимогу будівництва нового вокзалу неодмінно на території міста).
1902 р. народився Копач Степан (учасник Листопадового чину 1918 р. у Винниках, Почесний громадянин Винник). Помер 1991 р.
1903 р. розмальовано церкву Воскресіння ГНІХ і встановлено різьблений і позолочений чотириярусний іконостас рядової побудови (роботи Юліяна Макаревича, Модеста Сосенка та Антіна Манастирського).
13 грудня 1903 р. — народився Голіян Володимир (чотар УГА, діяч ОУН).
1904 р.  — у Винниках проживало 1920 українців.
18 серпня 1904 р. — постанова Ради громади Винник про утворення у народній школі паралельних класів з українською мовою викладання.
31 жовтня 1904 р.  — засідання Окружної шкільної ради у Львові про введення паралельних українських класів у винниківській школі.
1905 р. — 1908 р.  будівництво залізниці  «Підзамче — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці» (через реконструкцію станції Підзамче, яка тоді тривала, відкриття гілки відклали  на рік).
1905 р. (січень) — лист винниківчан до Міністерства віросповідань й освіти з проханням відкрити українську школу.
16 лютого 1905 р. і 2 травня 1905 р. листи винниківчан до імператора Франца Йосифа I  з проханням відкрити українську школу.
1 жовтня 1905 р. народився Врецьона Євген (провідний діяч УВО та ОУН, член УГВР).
1906 р.1921 р. — о. Григорій Гірняк заступник Винниківського декана.
1907 р. — профспілкова організація на тютюновій фабриці (голова —Григорій Домазар). На фабриці – 1470 осіб.
11 червня 1907 р. народився Врецьона Володимир (лікар, провідний діяч ОУН, член-засновник Українського Лікарського Товариства в США та Українського Інститу Америки).
1907 р. — активна участь винниківчан у виборах до австрійського парламенту (на основі загального виборчого права, українці Галичини здобули 27 мандатів; це було найбільше українське представництво Галичини в австрійському парламенті після 1861 р.).
1907 р. 1912 р. у Винниках та Чишках неодноразово перебував Святий Максиміліан Марія Кольбе (польський священик-францисканець, святий мученик, що загинув в Освенцимі, добровільно пішовши на смерть заради незнайомої йому людини).
1907 р. 1914 р. — Володимир Левицький голова «Просвіти».
1908 р. — візитація винниківської церкви Митрополитом Андреєм Шептицьким.
1908 р. (січень) вибори у Галицький крайовий сейм (антиукраїнська кампанія, розгорнута поляками, призвела до того, що українці програли місцеві вибори й опинилися у дуже скрутному становищі; у сейм потрапили 12 народовців і 8 москвофілів). У квітні 1908 р, студент М. Січинський вбив намісника Галичини Потоцького. Цей акт відчаю був сприйнятий як загроза всій Австро-Угорщині, примусив віденський уряд піти на поступки. Активізація українського життя у Винниках.
1908 р. (березень) 1912 р.Антін Рак  (український правник, громадський і політичний діяч) суддя у Винниках.
29 липня 1908 р. народився Рак Ярослав Антонович (псевдо «Мортик»; український пластовий і політичний діяч, правник).
15 грудня 1908 р. відкриття першої дільниці «ПідзамчеКуровичі»  залізниці  «Підзамче — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці» (потяги із 34 вагончиків; між Львовом і Винниками потяг курсував 23 рази на день, до Підгаєць і Бережан – раз на добу).
1909 р. «Товариство господарсько-кредитове» для Винниківського судового повіту (засновники  — Антін Рак і о. Григорій Гірняк).
1909 р.1910 р. — Володимир Левицький і Антін Рак займаються збором коштів на будівництво дому читальні (видають переписані листки з українськими гербами, з продажу яких дохід йшов на фонд будови; проводять дві лотереї).
1910 р. — читальня «Просвіта» налічувала 142 члени.
1910 р. — парова фабрика столярних виробів «Типія». Засновник Василь Рибак. З 1930-их рр. — цвяховий завод (управителі: Андрій В’ялий та Іван Дзюбик); з 1959 р. — ливарний цех.
1910 р. створено комітет по будівництву пам'ятника Т. Шевченку (збір коштів серед місцевого населення). Голова оргкомітету — Левицький Володимир Лукич; члени: о. Гірняк Григорій, громадський діяч і суддя у Винниках Рак Антін, Г. Грицай, Ю. Левицький, М. Ліщинський.
3 січня 1910 р. — народився Кияк Григорій (український вчений і педагог, член-кореспондент Академії наук УРСР).
31 липня 1910 р. — фестини, дохід яких призначено на будівництво дому читальні «Просвіта» (в цей період українці Винник придбали 2 га землі в центрі міста для будівництва читальні).
17 серпня 1910 р. Ухвала Ради громадської Винник, про переведення навчання в публічній школі з польської на українську мову.
26 листопада 1910 р. — віче поляків Винник (висловили протест проти запровадження в народній школі української мови замість польської).
1911 р. — страйк робітників на тютюновій фабриці; подання петиції про усунення фабричної адміністрації (вимоги були задоволені).
1911 р. — встановлення на тютюновій фабриці нових машин.
1911 р. присвоєння Винниківською міською радою назв вулицям (Маркіяна Шашкевича (теперішня вул. Л. Українки) й Тараса Шевченка).
18 березня 1911 р. — народився Дмитерко Любомир Дмитрович  (поет, прозаїк, драматург, літературний  критик, громадський діяч).
19 червня 1911 р. — активна участь винниківчан у виборах до австрійського парламенту; політична боротьба українців  Винник з москвофілами та поляками (виборчий округ 64 «Львів-околиця – Винники – Городок»).
3 грудня  1911 р. — посвячення меморіальної дошки М. Шашкевичу в церкві Воскресіння ГНІХ. У посвяченні взяли участь священики: Григорій Гірняк, Йосип Фолис (парох Скнилова, посол до австрійського парламенту), Радкевич, П’ясецький, Хомин і Новосад. Після відкриття пам’ятної дошки, в місті відбувся урочистий похід. На будинках українців-винниківчан майоріли національні жовто-сині прапори.
1912 р.1914 р. — форт «Винники» (знаходився біля підніжжя Чортової скелі, між Винниками і Лисиничами).
1912 р.1914 р. — парцелярний комітет по будівництву дому читальні «Просвіта».
1912 р. — скаутська організація «Пласт».
1912 р. — проведений ґрунтовний ремонт костелу (до цього часу належить чинний розпис храму, що був накладений на стінові розписи другої половини XVIII ст.).
30 липня 1912 р. — віче і вимоги українців про відкриття паралельних українських класів у Винниківській школі та передачі Львівського університету українцям (ведучий о. Григорій Гірняк). Доктор Євген Озаркевич відправив телеграму до Міністерства освіти у Відні з відповідними вимогами.
22 грудня 1912 р. — віче і вимога польського товариства «Родина» («Rodzina») про неможливість відкриття паралельних українських класів у Винниківській школі.
1 травня 1913 р. — українське віче (о. Г. Гірняк виступив про виборчу реформу; нотаріус В. Левицький — про клуб українських депутатів).
13 липня 1913 р. народився Домазар Зенон (псевдо «Діброва», «Аркадій»; крайовий провідник ОУН).
1913 р. (вересень) запрацювали у школі українські паралельні класи (директор школи українець Дмитро Вовків). Вчителі: Григорій Грицай, Михайло Вислобоцький, Іван Крайник, Йосип Сіцинський та п. Підлужний. Пізніше до них долучились: Марія Панейківна, Грицківна, Анна Бреславська, Павлина Левицька, Діониса Біленкевич-Куп’як.
1913 р. (вересень) — 1918 р. (вересень) — 4-класна українська школа та 6-класна польська школа (під єдиним керівництвом директора Дмитра Вовківа (помер 1918 р.).
28 вересня 1913 р. відкриття першого на Україні скульптурного пам'ятника Т. Г. Шевченкові (архітектор Олександр Лушпинський, скульптор Андрій Яворський).
1914 р. — «Польський Союз християнських робітників» на тютюновій фабриці.
1914 р. — закінчено будівництво нового головного корпусу тютюнової фабрики.
1914 р. о. Г. Гірняка призначено шкільним комісаром на Львівський повіт.
1914 р. припинив існування  підміський курорт «Маріївка».
1914 р. встановлено Хрест на обійсті при в’їзді у Винники зі Львова (вул. Галицька). У 1980-их рр. господар подвір’я п. Петро Олексів поновив Хрест.
1914 р. (червень) — епідемія плямистого тифу і дифтерії.
28 серпня 1914 р. організований похід винниківчан (з кіннотою, духовим оркестром, прапорами товариств) на  краєвий сокільсько-січовий здвиг у Львові.
28 серпня 1914 р. — арешт жандармерією Винник відомого адвоката москофіла  Черлюнчакевича Романа Сельвестровича (брата доктора Кирила Черлюнчакевича з Перемишля).
1914 р. (вересень)1915 р. (червень) — окупація Винник московськими військами.
1914 р. (вересень) — згоріло головне приміщення тютюнової фабрики.
8 травня 1915 р. — народився Юзеф Фльорко (польський римо-католицький священик, Слуга Божий Католицької Церкви).
1915 р. (червень) — визволення Винник австро-угорськими військами.
1918 р. — у школі вже діяло 4 паралельні класи з українською мовою навчання.
1918 р. — Крайова шкільна рада реорганізувала чотирикласну українську школу в шестикласну.
27 березня 1918 р. — народилася Твердохліб-Банах Ірина (українська художниця, графік, ілюстраторка книжок, майстриня народної вибійки). 
1918 р. (вересень) — створення 5-го класу в українській школі.

                                                             Поч. ХХ ст.
 
                                                            Поч. ХХ ст.  
                                                              Поч. ХХ ст.  
                                                                    Поч. ХХ ст.  
                                                                      
                                                                      Поч. ХХ ст.
Джерела.
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312с.
Влох Михайло. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: історико-краєзнавчий збірник. -  1970, Чикаго (США).

Немає коментарів:

Дописати коментар