субота, 1 липня 2017 р.

Німецька окупація м. Винники (30 червня 1941 р. - 27 липня 1944 р.). Хронологія подій.

30 червня 1941 р. німецькі війська ввійшли у Винники.
1 липня 1941 р. голова Управи міста С. Корецький.
1941 р. 1944 р. Львівський повіт ОУН(м) (включав райони Винники, Щирець і Брюховичі). Провідник Винниківського району Богдан Кипріян (1922 р. н., ймовірно 1943 р. вбитий бандерівцями). Після нього «Бистриця» (1924 р. н., родом з м. Винники, студент медичного і-ту, виїхав на еміграцію в 1944 р.).

3 липня 1941 р. Дорога на Винники (міст біля Винниківського озера)

1941 р. Личаків.  Дорога до Винник.  Рух німецьких військ

1944 р. Березень. Поштове відділення по вул. Галицькій у Винниках 
1941 р. — 1942 р. — друк підпільної газети ОУН «Сурма» (редактор — Роман Голіян, помічники — Галина Обаранець-Кияк, Євгенія Голіян).
1941 р. 1944 р. сільська ґміна Винники (пол. gmina wiejska), територія якої не включала до свого складу  м. Винники (але правління ґміни знаходилось у Винниках). До ґміни належали села: Чишки, Чижиків, Дмитровичі, Гаї, Глуховичі, Підберізці і Виннички.
27 липня 1941 р. повітове свято подяки Німецькій армії за визволення земель України з під більшовицького ярма.
1941 р. (липень) 1944 р. Українська міліція (з 15 серпня 1941 р. переорганізована в Українську допоміжну поліцію). Комендант Юрій Венгльовський. Приміщення поліції будинок на теперішній вул. Галицькій, 17.
1941 р. (липень – серпень) — 23 липня 1943 р. єврейський трудовий табір у приміщенні колишнього німецького казино (теперішній Будинок школяра; у ньому перебували близько 800 євреїв, яких привезли зі Львова, Сколе, Яричева та інших містечок).
1 серпня 1941 р. — у складі дистрикту Галичина.
1 серпня 1941 р. на тютюновій фабриці Українська міліція викрила польську терористичну організацію та вилучила антиукраїнські листівки.
1941 р. (серпень) винищення чоловічого єврейського населення (розстріляні у Лисиницькому лісі).
1941 р. (вересень) відкриті вселюдська (виділова) 7-класна школа з українською мовою навчання і 7-класна школа з польською мовою навчання. Школи знаходилася в сучасному приміщенні Школи мистецтв (вул. Ринок, 4). На першому поверсі вчилися поляки, а на другому українці. Така ситуація була лише один рік. Пізніше, зі школи німці зробили військовий шпиталь, а учні вчилися по приватних приміщеннях (переважно в будинках, де колись проживали євреї).
1941 р. (вересень) підпільна друкарня ОУН (Мирослав Прокоп куратор).
1941 р. (вересень) знаходилася «Школа молодших командирів СБ ОУН Винники»
1941 р. (вересень) 1944 р. — Ярослав Левицький (український правник, старшина УГА, син Володимира Левицького (Лукича) директор Винниківської української школи.
1942 р. пробільшовицька «Народна гвардія».
1942 р.  створений польський регіон «IV Сільський Винники АК» (кодова назва «Dalia» («Далія»). Комендант Єжи Венгерський (Jerzy Węgierski).
1942 р. — 1956 р. — проживав Володимир Грабовецький (український вчений, історик).
1942 р. (січень) почали викладати релігію в українській школі (отець Г. Гірняк і отець А. Поточняк).
1942 р. (весна) — цілковите винищення єврейського населення (розстріляні у Лисиницькому лісі).
1 квітня 1942 р. — Винники приєднали до Львова.
7 липня  (неділя) 1942 р. — святкування 100-го ювілею церкви Воскресіння ГНІХ. Богослужіння відправив Преосвященний Єпископ Миколай Чарнецький (24 квітня 2001 р. у присутності Його Святості Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Миколая Чарнецького. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі папи Івана Павла ІІ).
24 жовтня 1942 р. — контингентова нарада (по заготівлі продуктів) двох волостей: Винники-округ та Білка Шляхетська (було присутньо до 100 осіб).
1 лютого 1943 р. — створення у Великому Львові 11 дільниць. Винники разом з Лисиничами, Підбірцями та Кам’янополем ввели до складу VIII-ї дільниці Вайнберґен м. Львова (керівник VIII-ї дільниці колишній січовий стрілець п. Харкевич).
6  травня 1943 р. — перший відбір у Винниках в лави Першої Української дивізії «Галичина».
7 травня 1943 р. маніфестаційні збори  винниківчан (присвячені створення Першої Української дивізії «Галичина»).
7 червня 1943 р. заупокійна панахида в церкві Воскресіння (о. Антін Поточняк) з нагоди 100-річчя смерті Маркіяна Шашкевича.
1943 р. (літо) перебував Провід ОУН (б).
1943 р. (грудень) — нарада Крайового Проводу ОУН (б) у Винниках (нараду проводив Охримович, за Р. Шухевича доповідала К. Зарицька, присутній провідник Крайового проводу юнацтва Скаськів).
1944 р. (весна) демонтаж і вивезення з тютюнової фабрики сигаретних машин.
1944 р. (весна) німецький армійський склад постачання.
1944 р. (березень) підрозділи АК розпочали групові напади на села Винниківщини й масові вбивства цивільних українців під виглядом відплати за дії УПА та запобіжних заходів перед можливими нападами українських збройних формувань.
1944 р. (квітень) початок будівництва німцями лінії оборони у Винниках (бетонні окопи, бліндажі).
1944 р. (квітень) у районі Кривчиці-Чортова скеля-Винники розгорнуто перші три польських підрозділи лісового 14 Язловецького уланського полку (для боротьби з німецькими військами). Командир колишній капітан югославської армії Драган Сотірович (псевдонім «Дража»).
13 червня 1944 р. другий відбір у лави Першої Української дивізії «Галичина». Винниківчани, що боролися у різний час з окупантами у лавах дивізії «Галичина»: В. Банах, Ю. Богонюк, П. Брода, В. Брама, С. Голіян, Р. Голіян, В. Гнида, В. Грип, М. Гураль, В. Губка, Ю. Думка, Б. Дмитерко, В. Дмитерко, Є. Дмитерко, В. Котловський, К. Костюк, І. Крохмальний, М. Лучанський, Магаляс, О. Макар, Р. Михайлів, Л. Михайлів, Я. Маркевич, Р. Майхер, С. Олесів, Р. Обаранець, І. Опалінський, Я. Речевський, С. Рутар, М. Стефанишин, Р. Стефанишин, І. Патерейко, М. Паньків, В. Федів, С. Чепіль, З. Чепіль, М. Якубишин та ін.
1944 р. (літо) гітлерівці на тютюновій фабриці повністю розібрали і вивезли рейки трамвайної і залізничної колій, знищили лінію електропередач та вивели з ладу дизельний двигун і динамомашину, пограбували всі запаси тютюнових виробів.
1944 р. (червень)  в селах біля Винник (Чишках, Білці Королівській, Білці Шляхетній та ін.) були створені озброєні польські осередки, які розпочали напади на навколишні українські села.
22 липня 1944 р. німецькі війська, які відступали, знищили залізничну лінію на відрізку від Винник до Підгайців.
23—26 липня 1944 р. бомбардування Винник та околиць радянськими літаками.
23 липня 1944 р. початок операції «Буря» у Львові та довкільних селах.


1944 р. Березень. Поштове відділення по вул. Галицькій у Винниках 




1 коментар:

  1. цікава інформація. Зокрема тепер щодо поляків в АК, як ми їх бідних вбивали безневинних

    ВідповістиВидалити