Підвищення цін на продукти в 1962 р.: пропоганда фантастичних обіцянок «світлого майбутнього» невпинного реформатора і утопіста, лідера КПРС і прем'єр-міністра СРСР Микити Хрущова.

 

1961-1964 рр. - унікальний, більш ніж своєрідний період в історії радянського суспільства. На офіційному рівні - під впливом невпинного реформатора і утопіста, лідера КПРС і прем'єр-міністра СРСР Микити Хрущова — йшла пропоганда фантастичних обіцянок «світлого майбутнього». Явна більшість людей підходили до ідеологічного «дива» Хрущова з принаймні глузливою іронією і навіть презирством, хоча «дива» тоді проголошувалися на найвищому рівні. Десятками, сотнями промов гучного Хрущова, і, головне, були офіційно закріплені в третій Програмі КПРС.

Про що саме йдеться? У програмі правлячої і єдиної партії в СРСР, прийнятій на його XXII з'їзді в жовтні 1961 року, було зазначено, що до 1980 року комунізм в Радянському Союзі буде «в основному побудованим», забезпечення «достатком матеріальних і культурних благ для всього населення».

У 1971 році, як було офіційно обіцяно, СРСР мав обігнати «найбагатшу країну капіталізму» - США за обсягом виробництва на душу населення та продуктивністю праці. Але особливо вражаючими були щедрі обіцянки, дані як партією в цілому, так і її тодішнім лідером! Наприклад: до 1980 року в СРСР «зникне важка фізична праця», «робочий день буде найкоротшим у світі», «реальний дохід на душу населення зросте в 3,5 рази», «у кожній радянській родині буде комфортна квартира», «безкоштовне користування житлом, громадським транспортом, відпуск ліків тощо».

Хрущовські реформи (ліквідація «неперспективних» сіл, кампанія по освоєнню цілинних і перелогових земель (1954-1960 рр.) і повсюдна «кукурудзяна лихоманка») дезорганізували колгоспне виробництво. На початку 1960-х років економіка СРСР переживала кризу. Бюджет не виконувався. Брак хліба був настільки відчутний, що Хрущов вперше наважився закупити зерно за кордоном. Полиці в магазинах були практично пусті.

17 травня 1962 року Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про підвищення закупівельних (скоригованих) цін на велику рогату худобу, свиней, овець, птицю, тваринну олію і вершки та роздрібних цін на м'ясо, м'ясопродукти і тваринну олію», яка передбачала підвищення заготівельних цін для колгоспів з 1 червня 1962 року:

*на худобу та птицю — 35%,

*на тваринну олію - 10%,

*на вершки - 5%.

При цьому для радгоспів закупівельні ціни на м'ясо були знижені на 10%.

1 червня 1962 року постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про підвищення закупівельних (скоригованих) цін на велику рогату худобу, свиней, овець, птицю, тваринну олію і вершки і роздрібних цін на м'ясо, м'ясні продукти і тваринну олію» була опублікована в головних газетах, що передбачало підвищення цін на м'ясо і м'ясні продукти на 30% в середньому (яловичина - 31%, баранина - 34%, свинина - 19%), ковбасні вироби - 31%, масло вершкове — 25%.

Отже, 1 червня 1962 р. у СРСР «на прохання трудящих» підвищено ціни:

*молоко (з 18 коп. до 24 коп. за літр),

*масло (з 2 руб. 50 коп. до 3 руб. 50 коп.),

*м’ясо (з 1 руб. 80 коп. до 2 руб. 20 коп.)

*м’ясні продукти (найдорожча ковбаса «Невська» – 5 руб. 20 коп.).

Мінімальна пенсія тоді дорівнювала 20 руб., пенсія за загиблими на Другій світовій – 12 руб.50 коп.

2 червня 1962 року в російському місті Новочеркаськ силовики жорстоко придушили демонстрацію робітників. За офіційними даними тоді загинуло 26 людей.

Поштовхом до страйку стало різке підвищення цін. А за три дні до трагедії оголосили, що роздрібні ціни на м'ясо зростуть на третину, масло та олію — на чверть. Одночасно на заводі Новочеркаська підняли норми виробітку втричі. Це відповідно означало ще менші зарплати.