Андрій Байцар: Давні поштові листівки і фото Старого Львова. Високий замок й околиці

Замкова гора (Гора Високий Замок) (413 м н. р. м.) — увінчана штучно насипаним конусоподібним горбом (36 м).

У XVII столітті гора отримала назву — Лиса гора (лат. Mons Calvus). За австрійських часів її називали Пісковою горою, а після відвідин у 1851 році цісарем — горою Франца Йосифа.

Під час розкопок, проведених у 1950-х роках Олексієм Ратичем, виявлено основу круглої вежі, яку датують межею XII—XIII століть, себто періодом правління галицько-волинського князя Романа Мстиславича. Ймовірно, це була південно-західна вежа дерев'яної фортеці, що мала дві муровані вежі.

З руських літописів і пізніших хронік XVI–XVII ст. (Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа, Бартоломея Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом короля Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. 1259 року на вимогу хана Бурундая, укріплення були розібрані, але в 1270 році відбудовані наново. Львівський історик Бартоломей Зиморович вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі. Цікаві свідчення дає подія 1287 р.: тоді хан Телебуга взяв в облогу Львів, проте після двох тижнів, згорнув облогу і відвів війська. З цього можна зрозуміти, що укріплення Львова на той момент були відновлені та перебували у хорошому стані.

У 1340 році, коли Львів вперше був захоплений Казимиром ІІІ, за словами хроніста Яна Длуґоша, було спалено дерев'яний замок. Повторно нашвидку відновлений замок, був спалений литовцями у 1353 році.

Новий мурований замок, постав на Замковій горі наприкінці XIV століття, вже після закріплення на цих українських теренах Королівства Польського 1387 року та перетворення галицьких земель Руського Королівства у Руське Воєводство. Він став резиденцією королівського старости й залоги. Його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені в битві під Ґрюнвальдом у 1410 році німецькі лицарі, згодом утримували княжну Гальшку Острозьку.

2021 р. ФБ. Лера Дорош

Закладення наріжного каменю та початок насипання копця на Замковій горі (11 серпня 1869 р.)

Насипання копця (1869 р.)

Руїни Високого замку, фото Т. Шайнока (1860-ті рр.)

1870 р.

Руїни замку, Наполеон Орда (1880-ті рр.)

1904 р. Вид на Високий замок, видавець – M.R.Lwow.

Копець Люблінської унії. 1906 р.
Рукотворний курган на вершині Високого Замку, насипаний з 1869 по 1900 роки з ініціативи польського політика Францішека Смольки на честь 300-річчя Люблінської унії. Його створення призвело до руйнування середньовічних фортифікацій Високого замку, але сьогодні це популярна туристична локація з оглядовим майданчиком на вершині.

Його висота, за різними джерелами, коливається в межах 410–413 метрів над рівнем моря, а над підніжжям гори копець височіє (з боку Підзамча) на 150–160 метрів.

1906 р. Руїни Замку, видавець – Klejn

Високий Замок початок ХХ ст.

Залишки мурів замку (вересень 1914 р.)

Високий замок (1920-ті роки)

1920-і роки

Пам'ятна таблиця Ф. Смольці на руїнах мурів з написом:
"Twórcy Kopca Unii Lubelskiej dr. Franciszkowi Spółce w osiemdziesiątą piątą rocznicę urodzin. 5 listopada 1895 mieszczaństwo lwowskie "
Фото періоду 1920-1930-х років.