|
Період |
Основні події |
|
1 |
2 |
|
Пізній кайнозой (альпійське гороутворення) |
Почалося близько 15 млн років тому. У Передкарпатті, Закарпатті та Причорноморській западині ще деякий час існували басейни внутрішньоконтинентального моря, яке одержало назву Паратетіс і простягалося від Каспійського моря до передгір'я Альп (це удвічі більше за сучасне Середземне море). Наслідком зникнення Паратетіса стало формування солей у Передкарпатському прогині й Закарпатті та вапняків черепашкових у Причорномор'ї . Саме такими вапняками утворена основна частина території Одеської області та Криму |
|
Друга половина крейдового періоду - частина кайнозою (90 -15 млн років тому) |
Морські площі були найпоширеніші, мілководні моря займали Причорноморську западину, значну частину Криму і Південноукраїнську монокліналь. Найглибшим (100 - 400 м) було море у Дніпровсько-Донецькій западині. У цьому теплому басейні за рахунок відмирання дрібніших водоростей спершу відбувалося накопичення добре нам відомої писальної крейди. Коли у палеогеновий період море стало більш холодним, почали формуватися глауконітові піски і глини. Біля південно-західної окраїни моря існували басейни вугленакопичення, які з часом утворили Дніпровський буровугільний басейн. Найцікавішою подією цього періоду стало формування «Нікопольського басейну», де утворилися одні з найбільших у світі покладів марганцю. У Карпатах протягом крейдового та палеогенового періодів існували глибоко розчленовані морські басейни з островами, де формувався фліш (ритмічне чергування пісковиків та глинистих порід - аргілітів). Це було результатом землетрусів, що зривали зі схилів басейну своєрідні мутні потоки |
|
Середина мезозою (пізня юра - рання крейда, 165 - 90 млн. років тому) |
На території України переважали континентальні умови, морські басейни існували тільки у Закарпатті та Причорноморській западині. Лише в окремі інтервали цього періоду море епізодично наступало, слідами чого, зокрема, є вапняки на півдні Харківської області (гора Кременець) |
|
Ранній мезозой (тріас - середня юра, 245 - 165 млн. років тому) |
Майже на всій площі України переважали континентальні умови. Морські басейни існували лише в Криму і Закарпатті, про що свідчать флішеві товщі у Кримських горах і вапняки - на крайньому заході країни. Іноді море наступало на Дніпровсько-Донецьку западину, де накопичувалися червонокольорові породи |
|
Пізній палеозой (середній карбон - перм, 325-245 млн років тому) |
Час найвиразнішого гороутворення - герцинського, яке в Україні охопило її південно-західну окраїну і Закарпаття (наземний вулканізм, вторгнення гранітів). Уздовж Донбасу і Дніпровсько-Донецької западини простягався внутрішньоконтинентальний басейн - величезна затока океану Палеотетіс, де накопичувалися уламкові товщі величезної потужності, вапняки, а наприкінці періоду — гіпси й солі. Вугленосні товщі середини кам'яновугільної системи утворюють великі вугільні басейни — Донецький, Львівсько-Волинський |
|
Середній палеозой (девон - ранній карбон, 400-325 млн років тому) |
Найвиразніший період існування океану Палеотетіс, що розділив материки Гондвана і Лавразія. У зоні Донбас — Дніпровсько-Донецька западина у цей період на місці величезного рифтового прогину утворилася затока, де формувалися як морські відклади, так і лагунні (солі). Ця затока нагадувала сучасне Червоне море тим, що соленакопичення у ньому відбувалося за рахунок випаровування морської води |
|
Пізній докембрій і ранній палеозой (700-400 млн років тому) |
Переважали континентальні умови і денудація. Морські басейни існували лише на західній окраїні України, переважно у Волино-Поділлі. У силурійський період тут накопичувалися вапняки, у попередні часи - глини і пісковики |
|
Архей — протерозой |
Розшифровка подій зазначеного часу базується на вивченні
будови Українського щита. В інтервалі |
Немає коментарів:
Дописати коментар