УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Байдарська яйла

Байдарська яйла - щитоподібний гірський масив на південному заході Головного пасма Кримських гір. Висоти до 682 м. Простягається від с. Тилове (хребет Донгуз-Орун) до Байдарських Воріт (хребет Фороз-Богаз). Найвищі вершини: г. Ільяс-Кая (681,9 м), г. Челебі-Яурн-Белі (657 м), г. Форос (639 м), г. Каланих-Кая (623 м). На південь обривається уступом заввишки 150—200 м.  

Яйла складена переважно верхньоюрськими мармуризованими вапняками. Вкрита чорноземоподібними гірсько-лучними ґрунтами. На поверхні  розвинуті карстові форми рельєфу: лійки, карри.

Переважають гірські лучні степи, мало виражені дубово-грабові та соснові рідколісся. Трапляються бл. 20 видів орхідей (майже половина відомих у Криму) та ін. види, занесені до Червоної книги України (зокрема кримські ендеміки: пирій щетинистий, сон кримський, тринія Біберштейна).

В ландшафтній структурі переважають нахильно-яйлинські місцевості з розрідженою  лісовою рослинністю, поширені також карстові котловини й лійки з лучно-степовою рослинністю, на урвищах — скелясті місцевості з поодинокими угрупованнями рослин. Трапляються карстові поля з розрідженою  трав’янистою рослинністю.

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.

 Ена В. Г., Козин Я. Д. Орографическая схема Крыма // Изв. Крым. отдела Геогр. об-ва СССР. Сф., 1960. Вып. 6. 

Ена В. Г. В горах и на равнинах Крыма. Сф., 1973.