Вони боролися за Незалежну та Соборну Україну. Видатні винниківчани. 1914-2024 рр.

Банах Павло Ілліч (псевдонім – Розлавецкий; 6 квітня (18 квітня) 1869 р., м. Винники — 6 жовтня 1935 р., м. Львів) — український педагог, літератор, громадський та політичний діяч.

Бялий Андрій Іванович  (1894 р., Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область - 25-26 червня 1941 р. замордований в тюрмі НКВС на Лонцького) - командир почетної сотні УСС яка зістрічала делегацію ЗУНР на пероні в Києві під час Злуки 22 січня 1919 р. (до війни мешканець Винників, керував меблевою фабрикою "Титан").    Служив десятником в 1916 р. у 6 сотні 1 полку українських січових стрільців. Проживав у Винниках до 1941 р. У Винниках був активним діячем гуртка «Рідної школи» ім. А. Гладишовського (22 лютого 1925 р. — перші загальні збори).  

Баран Петро Семенович (22 серпня 1904 р., с. Сушно, Радехівщина  — 24 червня 1986 р., м. Винники) — український священик, діяч «Просвіти», член ОУН, багатолітній парох у Винниках, Почесний громадянин Винник (посмертно).

Винників Наталя Сидорівна (2 лютого 1920 р., м. Винники — 9 лютого 1944 р., м. Київ, Бабин Яр) — провідний діяч ОУН.

Влох Михайло (15 вересня 1896 р., м. Винники — 15 вересня 1978 р., м. Саут-Баунд-Брук, США) — краєзнавець, поручик австрійської армії, старшина УГА, автор регіонального збірника про Винники «Виники. Звенигород. Унів та довкільні села» (1970 р. Чикаго, США).

Влох Орест-Степан Григорович (2 липня 1934 р., м. Винники — 5 травня 2009 р., м. Львів) — український фізик і громадсько-політичний діяч, професор, академік АН ВШ України, член Міжнародної спілки кристалографів, Міжнародного товариства оптичної техніки та Українського фізичного товариства, голова західного регіонального відділення АН Вищої школи України.

Возьний Ярослав Якович — націоналіст, секретар винниківської філії товариства "Просвіта". 26 червня 1941 року був розстріляний НКВС у львівській тюрмі "на Лонцького". Будучи студентом-юристом, він провадив активну громадську та просвітню діяльність у Винниках. Неодноразово мав доповіді на виховні та ідеологічні теми для близько 90-та людей, навчив читати й писати 18 дорослих винниківчан на курсі для неписьменних. Завжди підкреслював важливу роль освіти. З приходом радянської влади потрапив під пильне око спецслужб, а однієї ночі за ним таки приїхало каральне НКВС. До в'язниці потрапив за статтею 54-10-11 КК УРСР, тобто за "антирадянську діяльність", а саме за антирадянську пропаганду та агітацію і за участь в контрреволюційних організаціях. Був вбитий під час масових розстрілів політв'язнів у в'язницях Львова у віці 27-ми років. Місце поховання невідоме. Кримінальної справи не збереглося (за матеріалами Остапа Булича).

 Возьний  Володимир Якович (13.12.1910 р. Новосілка —  1948 р. м. Винники) — мешканець м. Винники, учасник ОУН-УПА, член виділу товариства "Просвіта" у Винниках.  Пам'ять Ярослава Возьного та Володимира Возьного є вшанована сквером родини Возьних у Винниках (за матеріалами О. Булича). 

Врецьона Володимир (11 червня 1907 р., м. Винники, вул. Піддіброва, 5 — 4 вересня 1967 р., Бей-Шор, США) — український  політичний діяч, учасник українського національно-визвольного руху, активний член ОУН, керівник санітарної служби Повстанського штабу ОУН у Кракові від березня 1940 р.

Врецьона Євген (1 жовтня 1905 р., м. Винники, вул. Піддіброва, 5 — 4  лютого 1975 р., м. Базель, Швейцарія; псевда: «Беран», «Волянський», «Ґенко (1)», «Ґанді», «Турчишин») — український  політичний і військовий діяч, один із найближчих сподвижників Є. Коновальця, провідний діяч УВО і ОУН, керівник розвідувального відділу Штабу Карпатської Січі, член УГВР.

Голіян Володимир  (13 грудня 1903 р., м. Винники — 30 травня 1996 р., Австралія) — воїн УГА, діяч ОУН.

Голіян Роман Теодорович (17 вересня 1899 р., м. Винники — 17 грудня 1966 р., м.  Гонтуаз (біля Парижа) — старшина УГА і Армії УНР, журналіст, активний діяч Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО), член  Президії Української Національної Ради.

Дзюбик Євген (1919-10.03.1945 р.;  син Андрія і Євдокії Дзюбик). Студент львівської політехніки, розвідник СБ ОУН. Трагічно загинув разом ще з двома побратимами в криївці між селами Чишки та Підберізці. Їх тіла роздягнули й виставили для упізнання в селі біля сільради. Ніхто не признався, що знають їх, рідні теж.
Дмитерко Юліан (21 березня 1913 р., с. Підберізці Львівського повіту, нині Пустомитівського району Львівської області – 1944 р.) – учасник українського визвольного руху, член ОУН.  Був запідозрений польською владою у переході на бік Карпатської України і поданий на позбавлення громадянства Польщі у 1939 р.

Домазар Антін Іванович (4 вересня 1899 р., м. Винники — ?) — військовий  та громадський діяч, просвітянин, стрілець УГА.

Домазар Зенон (Зиновій) (псевда: «Діброва», «Аркадій»; 13 липня 1913 р., м. Винники — 1943 р. (вересень), м. Київ, Бабин Яр) — крайовий провідник ОУН на Українських землях, 1940—1941 рр. — військовий референт Окружної Екзекутиви ОУН(м) Ярославського округу.

Зубрицький Гнат Антонович (20 березня 1897 р., с. Комарники, Турківський повіт — 18 грудня 1989 р., м. Винники) — учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 рр., учасник бою під Крутами.

Йона Володимир Григорович (1890 р., м. Винники — 1969 р., м. Винники; рідний брат Йони Ярослава) — стрілець УГА, в’язень сталінських концтаборів.

Йона Ярослав Григорович (29 січня 1900 р., м. Винники — 1970 р.,  м. Винники) — стрілець УГА (з 1 січня 1919 р.), козак Третьої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, активний діяч винниківської «Просвіти».

Кипріян Богдан Володимирович (1922 р., м. Прага, Чехія — 1943 р., м. Винники) — член ОУН(м), редактор і видавець самописного журналу для молоді «Дитячий шлях».

Кияк Роман-Андрій (псевда: «Кривоніс», «Фігурка»; 17 травня 1920 р., м. Винники – 27 грудня 1998 р., м. Івано-Франківськ) — діяч українського визвольного руху та Української Греко-Католицької Церкви .

Козак Михайло (1888 р., м. Винники — 1942 р., (?) м. Станиславів (Івано-Франківськ) — сотник УГА, доктор.

Копач Степан Титович (1902 р., м. Винники —1991 р. м. Винники)  — січовий стрілець, активний учасник Листопадового чину у Винниках в 1918 р., в’язень сталінсько-російських концтаборів, Почесний громадянин Винник (1999 р., посмертно).

Красівський Зеновій Михайлович (12 листопада 1929 р., с. Витвиця, Івано-Франківська обл. — 20 вересня 1991 р., м. Моршин) — український націоналіст, поет, літератор, член Українського національного фронту (УНФ) та Української Гельсінської групи (УГГ), останній Крайовий провідник ОУНР у Радянській Україні.

Левицький Богдан  (21 червня 1886 р., с. Березовиці Великі, Тернопільщина — 8 січня 1962 р., м. Лос-Анджелес, Каліфорнія) —  політичний діяч, радник  суду, адвокат у Винниках.

Левицький Ярослав Володимирович (14 квітня 1897 р. м. Винники – 28 січня 1961 р. м. Трентон; син Володимира Левицького) — громадський і політичний діяч у Винниках, натхненник національної ідеї, правник, старшина УГА.

Липа Іван Львович (літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик; 24 лютого 1865 р., м. Керч – 13 листопада 1923 р., м. Винники) — громадський і політичний діяч, письменник, лікар, співзасновник таємного товариства   «Братство тарасівців» (1891 р.), перший український комісар Одеси  від ЦР УНР (1917 р.), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр управління культів (грудень 1918 р. – лютий 1919 р.), міністр віросповідань УНР (1919 р.).

Липа Юрій Іванович (5 травня 1900 р., м. Одеса — 20 серпня 1944 р., с. Шутова, Яворівський район, Львівська область) — громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму, інструктор першої Старшинської школи УПА в Карпатах.

Лиско Володимир (21 вересня 1882 р., м. Кам'янка-Струмилова  (тепер м. Кам'янка-Бузька, Львівська область) — 19 вересня 1964 р., м. Винники) — священик УГКЦ, релігійний, політичний і громадський діяч.

Магаляс Семен (17 травня 1885 р., м. Винники — 1978 р., м. Нью-Йорк.) – український культурно-освітній і військовий діяч, співорганізатор Державного Секретаріату Військових Справ ЗУНР, сотник Армії УНР, начальник закордонного відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР, начальник мобілізаційного відділу Головного управління Генерального штабу УНР, діяч «Просвіти», один із засновників УВО.

Мисько  Пилип (23 листопада 1882 р., м. Винники – березень 1959 р., м. Київ) — вчитель гімназії, директор «Торгової Спілки», повітовий комісар Винник у листопаді 1918 р.

Мороз Володимир Іванович (25 квітня 1913 р., с. Добромірка, Збаразький повіт, Тернопільщина — 25 лютого 1996 р., м. Винники) — український греко-католицький священик, в’язень польських і сталінських концтаборів, Почесний громадянин Винник (посмертно).

Нагляк Яків (1889 р., м. Стрий — 11 вересня 1959 р., м. Винники) – лікар, підхорунжий УСС, громадський та політичний діяч.

Николаєнко Лев («Винниченко»; 1916, м. Винники — 24 січня 1949, біля с. Грушка Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА. Вояк УПА, бунчужний сотні УПА «Залізні» (1945), бунчужний куреня «Смертоносці» ТВ 22 «Чорний Ліс» (1946—1947). Технічний референт СБ (1947), а відтак керівник (1948-01.1949) Отинійського районного проводу ОУН. Тяжко поранений під час сутички з опергрупою Тлумацького РВ МДБ, дострелився, щоб не потрапити живим в руки ворога. Старший булавний УПА (?); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (14.10.1946).

Огієнко Іван Іванович (Митрополит Іларіон) (2 січня 1882 р., м. Брусилів, Житомирщина —  29 березня 1972 р., м. Вінніпег, Канада) — український вчений, науковець-енциклопедист, перекладач Святого Письма, міністр освіти й віросповідань Української Народної Республіки (УНР), митрополит Вінніпезький і всієї Канади, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922 р.).

Підлісецький Володимир (2 липня 1898 р., м. Винники — 2 грудня 1972 р., м. Винники) — січовий стрілець, підхорунжий УГА, керівник Листопадового чину 1918 р. у Винниках.

Поточняк Антін Григорович (1912 р., м. Стрий — 28 травня 1984 р., м. Львів) — священик Української греко-католицької церкви, активний учасник «Просвіти».

Рак Ярослав Антонович — (псевдо «Мортик»; син Антіна і Софії  Раків; 29 липня 1908 р., м. Винники — 10 вересня 1989 р., м. Нью-Йорк) — український пластовий і політичний діяч, правник, один із перших членів ОУН.

Ференчук Юрій Дмитрович (псевдо «Хрущ»; 14 червня 1923 р., м. Винники — 4 жовтня 2014 р., м. Берегомет) — член ОУН, воїн УПА, політв'язень, учасник Кенгірського повстання, краєзнавець.

Циньовський Степан (1898 р., м. Винники — 1992 р., м. Винники) — січовий стрілець. 1 листопада 1918 р. під керівництвом Дмитра Вітовського роззброював австрійські загони у Львові.

Щуровський Володимир (23 лютого 1890 р., Нижній Струтин, Долинський  повіт — 4 травня 1969 р., Дрезден, Німеччина) — громадський діяч, член Українського лікарського товариства, дійсний член НТШ, хорунжий Легіону УСС, сотник-лікар УГА.

Щуровський Євген Іванович (1884 р., с. Ілемня, Долинський повіт — 22 листопада 1969 р., м. Дрезден, Німеччина) — український військовик, поручник УГА, адвокат, громадський та політичний діяч.

Поіменний список винниківчан, які служили в 1 полку УСС (дані на 1 червня 1916 р.):

Підлисецький Володимир, 1898 р. н. – підхорунжий;

Гаврилюк Омелян, 1893 р. н.;

Федишин Григорій, 1899 р. н.;

Голіян Василь, 1892 р. н.;

Олексів Василь, 1897 р. н.;

Голіян Омельян, 1898 р. н.;

Філь Юрій, 1889 р. н.;

Бойчук Іван, 1895 р. н.;

Гарапа Дмитро, 1894 р. н.

Це безумовно не весь список винниківчан, які служили в УСС.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. зібралися  повстанці у будинку «Просвіти». Серед них були: Григорій Пивовар, Василь Олексів, Василь Обаранець, Іван Весна, Теофіл Дмитерко, Степан Копач, Дмитро Пивовар, Микола Губка, Теодор Домазар, Григорій Швець, Пилип Мисько, Теодор Гуль, Володимир Домазар, Василь Губка, Володимир Губка, Петро  Обаранець,  і правдоподібно Володимир Голіян та ін.

Винниківчанин Семен Магаляс був одним із засновників УВО і ОУН.

Провідним діячем УВО й ОУН був винниківчанин Євген Врецьона. У 1942 р. брав активну участь у створенні УПА.

Видатними діячами ОУН були винниківчани Володимир Врецьона,   Ярослав Рак, Домазар Зенон, Винників Наталя, Дмитерко Юліан, Кипріян Богдан, Кияк Роман-Андрій та ін.

Винниківчани, члени ОУН-УПА: Богдан Кіпріян, Роман Кияк, Ольга Банах, Стефа Банах, Йосиф Сефанишин,  Дарія Бедрило, Роман Білінський, Г. Вільчинський, Володимир Верходай, Євген Верходай, Л. Вовк, Ярослав Возьний, Ірина Готь, Андрій Гуль, Василь Гуль, І. Дмитерко, О. Дмитерко, В. Дмитерко, Григорій Дмитерко, Йосип  Йона, М. Климко, Р. Курчак, Ярослав Кульчицький, Б. Леочко, Богдан Магаляс, З. Магаляс, Т. Маркевич, Б. Микитів, Омельян Микитів, Я. Микитів, В. Мисько, С. Обаранець, Д. Опалевич, Я. Опалевич, Євген Пивовар, С. Пивовар та ін.

 Йосиф СТЕФАНИШИН - учасник визвольних змагань у Другій світовій. Освічена людина, як на ті часи, казали що закінчив Варшавську політехніку, був за фахом інженером - електриком, ще навчався у консерваторії грі на акордеоні. Але, замість інструменту довелось у руки взяти зброю. По завершенні війни, як і багато наших хлопців, довгенько не виходив з лісу. Після віроломного сталінського указу про те, що всім, хто повернеться, буде збережене життя і вони зможуть зажити мирно у сім'ях. Прийшов додому, до батьків, замельдувався. Згодом його запросили на роботу на тютюнову фабрику для налагодження електрогосподарства. Та тільки завершили, як Йосифа відразу заарештували та відправили етапом. Взяв в дорогу перше необхідне і акордеон. Казали, що за цей інструмент його в дорозі і убили. Де спочиває не знаю, хоча, колись давно, мій батько називав населений пункт в росії. Так було зруйноване життя Йосифа, його батьків та нареченої - моєї тітки Гелени. І не тільки (зі спогадів винничанки п. Дани Зегельбах).

У катівнях НКВС протягом 1939—1941 рр. загинули винниківчани: Андрій Бялий,  М. Захарків, В. Кобзан, С. Корецький, Б. Кондира, В. Лема, Є. Москва, Т. Олійник, П. Хруник, Ярослав Возьний та ін.

13 червня 1944 р. у Винниках проходив другий відбір у лави Першої Української дивізії «Галичина». Відбір у дивізію проводився в приміщенні Народного дому «Просвіта». Медична комісія визнала такими, що можуть служити у війську 15 винниківських юнаків. Серед новобранців був Василь Якович Банах (28. 05. 1928 р.н.), Володимир (?) Голіян (загинув у Австрії у 1944 р., біля м.Лінц.) та ін.

Список дивізійників: Юрій Богонюк, П. Брода, В. Брама, С. Голіян, В. Грип, Р. Голіян, Володимир Гнида, М. Гураль, В. Губка, Ю. Думка, Б. Дмитерко, В. Дмитерко, Є. Дмитерко, В. Котловський, К. Костюк, І. Крохмальний, М. Лучанський, О. Макар,   Лесько Михайлів (13 років сталінських концтаборів), Я. Маркевич, Р. Майхер, С. Олесів, Р. Обаранець, І. Опалінський, Я. Ричевський, Стефан Рутар (04.01.1909 р. н.), М. Стефанишин, Роман Стефенишин, Іван Патрайко (повернувся з радянських концтаборів у 1968 р.), М. Паньків, В. Федів, С. Чепіль, З. Чепіль, М. Якубишин; Роман Михайлів (1916—1944 рр.), Богонюк Юрій (1927—1944 рр.), Лесько Михайло (1923—1944 рр.), Стефанишин Роман (1923—1944 рр.) загинули в липні 1944 р. під Бродами (там і поховані).  

Михайло Скремета (29 жовтня 1923 р. н., м. Винники — ?) — був студентом політехніки у Львові, служив в дивізії «Галичина», а по війні у 1945 р. попав у Францію і вступив до Французького іноземного легіону (Légion étrangère)  під іншим іменем. До 1950 р. брав участь у війні в Індокитаю (теперішній В'єтнам). Подальша доля невідома.

Ігор Федорович Маркевич (1927 р. н., м. Винники — 2018 р., м. Винники) — вступив  у дивізію «Галичина» 1945 р. в Німеччині. Після війни проживав у Винниках. Родичі  — Богдан Маркевич (двоюрідний брат) — відомий український тренер. Дід Михайло, мешкав там, де зараз стоїть пам’ятник митрополитові Іванові Огієнкові. У діда і квартирував Іван Огієнко. Прадід, Михайло Маркевич, був війтом у Винниках (помер 1928 р.), проживав в урочищі «Піддіброва».

 

Загиблі Герої, що народились чи проживали у м. Винники. Вічна Вам пам’ять і слава!!!

1.Кабаков Дмитро (22.10.1963 – 25.02.2022);
2.Костів Андрій (10.12.1985- 29.03.2022);
3.Корольов Сергій (06.07.1973 – 13.06.2022);
4.Тимків Назар (07.10.1995 - 15.07.2022);
5. Варлам Микола (22.10.1969 – 03.09. 2022);
6.Гриновець Ігор (30.05.1971 – 12.09.2022);
7.Пелеш Василь (10.02.1995 – 18.09.2022);
8.Ушков Віктор (27.12.1985 – 21.09.2022);
9.Ковальський Іван (13.02.1992 – 23.09.2022);
10.Кутний Тарас (17.11.1997 – 17.12.2022);
11.Наконечний Ростислав (06.07.1970 – 28.01.2023);
12.Березій Богдан (11.06. 1993 – 29.01.2023);
13.Дейнега Зеновій (26.08.1986 – 05.02.2023);
14.Шуліпа Юрій (14.08.1974 – 10.02.2023);
15. Губ’як Юрій (21.04.1986 – 19.02.2023);
16.Королишин Назар (05.06.1997 – 05.03.2023);
17.Красуцький Петро (27.02.1978-11.03.2023);
18.Змислий Василь (29.03.1980 – 30.03.2023);
19.Матис Андрій (07.03.1996 – 21.04.2023);
20.Богдан-Михайло Хомик (14.11.1994-17.06.2023);
21.Яремко Володимир (15.04.1986-14.07.2023);
22.Віталій Чеховський (20.08.1984 - 30.07.2023);
23. Володимир Лашин (13.05.1983 - 01.08.2023);
24. Назар Мурдза(13.07.1994-19.09.2023);
25. Дмитро Лазуркевич(8. 11. 1974 - 20. 09. 2023);
26. Олександр Сулімов(16. 12. 1991 - 26. 09. 2023);
27. Назарій Андрушків (20. 08. 1990 - 18. 10. 2023);
28.Володимир Гнатюк (28. 05. 1972 - 27. 10. 2023);
29. Андріан Ковальський (19. 09. 1981 - 2. 11. 2023);
30. Френцер Олег (28.02.1985 - 05.11.2023);
31. Володимир Лемішка (позивний “Бандьора”) (23.07.1978 — 08.03.2024).
32. Сергій Шпілька (22. 12. 1983 - 19. 05. 2024);
33. Павло Борсук (12.02.1989 - 29.05.2024);
34. Богдан Обоїст (31.05.1988 -18.08.2024);

35. Юрій Березюк (12.08.1992 – 03.09.2024). 

36. Ігор Польовий (позивний “Слон”) (20.10.1996 — 23.10.2024).  

 *Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.