Мій дідо Соболь (Сабаль) Олег народився в мальовничому українському селі Улазів Любачівського повіту. За даними Володимира Кубійовича в 1939 р. у селі проживало 2 660 мешканців, в тому числі 2 070 українців, 20 поляків, 390 латинників і 180 євреїв. Село налічувало 350 господарств.
«В селі українці й поляки виключно спілкувалися українською мовою, жили дуже дружньо. На польське Різдво (так називав його дідо) 25 грудня ми йшли до них колядувати. У хаті звучали польські й українські колядки. Коли приходило наше Різдво (7 січня), ми запрошували поляків до себе. Було весело й щиро. Колядували всі разом. До латинників не ходили колядувати ні поляки, ні українці (латинники – це українці які перейшли на латинський обряд, але вважали себе українцями і розмовляли українською). Українці вважали їх зрадниками віри, а поляки не вважали їх поляками, і говорили нам – зрадили вас, зрадять колись і нас. Ні 25 грудня, ні 7 січня в селі тяжких робіт ніхто не виконував. Така ситуація була майже у всіх довкільних селах. Ми ходили до своєї церкви, поляки до свого костелу. Ми не переходили на їхню віру, а вони на нашу. Кожен дотримувався своєї давньої Віри й звичаїв».
УКРАЇНСЬКО-ЄВРЕЙСЬКА КОЛЯДА, Як УКРАЇНЦІ І ЄВРЕЇ колядували на УКРАЇНСЬКЕ РІЗДВО 7 січня
Сусіди були Євреями (як згадував мій дідо – дуже порядна родина). Наближалося свято Різдва 7 Січня, його колєги–євреї сказали йому: «Йдемо колядувати, до Ваших (тобто українців)" (до поляків 25 грудня – не ходили). Дідо їм: «Та ви що, колядок не знаєте, буду позоритися з вами».
А вони (два брати) (не пам'ятаю імені, пройшло майже 50 років, як дідо розповідав) відповіли: «Все буде файно. Ти Олько не знаєш скільки колядок, скільки ми»
І пролунала 7 СІЧНЯ на наше РІЗДВО українсько-єврейська КОЛЯДА.
На початку 1940-х рр. німці їх розстріляли. Вічна Вам пам'ять хлопчаки-євреї!!!
Українська греко-католицька церква в с. Улазів (закрита і частково понищена)
Немає коментарів:
Дописати коментар