Коптська Церква - одна з орієнтальних православних Церков. Різдво 7 січня. Богоявлення 19 січня.

Коптська православна церква Александрії — орієнтальна православна християнська церква, яка поширена в Єгипті, Африці та на Близькому Сході. Главою церкви та Александрійського Престолу є Александрійський патріарх на Святому Престолі Святого Марка, який також носить титул Коптського папи. Престол Александрії є титульним, і сьогодні Коптський папа очолює Коптський православний собор Святого Марка в районі Абассасії в Каїрі.

Коптська Православна Церква (як і решта давньосхідних Церков) визнає рішення лише перших трьох Вселенських Соборів; вона не належить до числа помісних православних церков (візантійської традиції); так само вона не перебуває у євхаристійній єдності з Католицькою Церквою. Коптська Православна Церква має натомість євхаристійний зв’язок із Вірменською Церквою, Сирійською Православною Церквою та іншими Східними Церквами. Коптська Православна Церква є автокефальною (власна незалежна Церква). Вона має послідовників серед єгипетських емігрантів у інших країнах Африки та по всьому світі, включаючи США, і «дочірні Церкви» в Ефіопії та Еритреї. Коптські православні християни користуються Юліанським календарем. Сьогодні центром Коптської Православної Церкви є собор св. Марка у Каїрі, хоча символічним центром коптського християнського життя залишається Александрія.

До поділу християнства на східне і західне патріарх Коптського престолу в Александрії вважався, з огляду на вік Церкви, «primus inter pares» (першим серед рівних). Вважається, що першого александрійського патріарха висвятив сам святий Марко. Як і єпископ Рима, коптський православний патріарх протягом декількох поколінь іменувався «pappas» («отець»), тож і сьогодні патріарх має звання папи.

Слово «копт» походить від давньоєгипетського слова, яке описує людину з Єгипту. Копти пов’язують заснування своєї Церкви з місіонерськими подорожами святого Марка у 42 році. Згідно з традицією, св. Марко провів свої останні дні в Александрії, що згодом стала столицею Єгипту, а завдяки грецьким впливам — центром знань і культури в середземноморському світі. Перші послідовники Євангеліста Марка — місцеві єгиптяни, відомі як копти. Народ отримав свою назву від мови, якою говорив. Це була остання збережена форма давньоєгипетської мови.

Через суперечки щодо природи Христа, вона відкололася від решти християнського світу після Халкедонського собору 451 р., що призвело до суперництва з грецькою православною церквою Александрії.

Коптська православна церква, будучи однією з історичних спадкоємниць стародавньої Александрійської церкви, не прийняла рішення Халкедонського собору, і як інші стародавні східні православні церкви з другої половини V століття знаходиться в розколі з Православною церквою Візантійського обряду. Церковний розкол та конфлікт із Візантією призвів до створення в Єгипті альтернативної, грецької за етнічним складом, халкедонської Александрійської кафедри з грецьким обрядом.

Після Халкедонського Собору коптських православних християн переслідували візантійські православні, що вважали їх єретиками. Попри тортури, ув’язнення та загрозу життю коптські православні залишилися вірними своєму розумінню христології.

З появою ісламу і після завоювання омейядами Єгипту велика частина населення зберегла традиції коптського християнства. Збільшення податків та обмежені можливості, що були ціною за стійкість у християнстві під ісламським пануванням, спонукали багатьох єгиптян прийняти іслам. Поступово Єгипет стає переважно мусульманською країною, і сьогодні копти становлять лише 10%‑20% населення. Зі зростанням ісламського мілітаризму копти (і православні, і католики) зазнали жорстоких переслідувань.

Традиційно коптська мова використовувалася в церковних службах, а Писання писалися коптським алфавітом. Однак через арабізацію Єгипту служба у церквах стала свідком посиленого використання арабської мови, тоді як проповідування здійснюється повністю арабською. Рідні мови, разом із коптською, використовуються під час служб за межами Єгипту.

Літургійний календар Коптської православної церкви — це коптський календар (також його називають александрійським календарем). Цей календар оснований на єгипетському календарі Стародавнього Єгипту. Коптські православні християни святкують Різдво 29 Кояка, що відповідає 7 січню за григоріанським календарем та 25 грудню за юліанським календарем. Коптське Різдво Господнє було прийнято як офіційне державне свято в Єгипті в 2002 році.

Копти — нащадки давніх єгиптян, до арабської навали у VII столітті складали основне населення Єгипту. Значна частина коптів, навернувшись до ісламу, асимілювалася з арабами, вплинувши на етногенез єгипетських арабів.

Мусульманські завойовники як у адміністративний, так і економічний спосіб добивалися ісламізації коптів: землі монастирів передавалися мечетям, немусульман обкладали більш високими податками, у тому числі земельними. Саме тому монофізитство більшою мірою затрималося в містах, де копти навпаки являли економічно сильну потугу, зайняті переважно в секторі роздрібної і дрібногуртової торгівлі.

Єгипетський перепис 1897 повідомив, що відсоток немусульман — 14,7 % (13,2 % християн, 1,4 % євреїв). Єгипетський перепис 1986 повідомив відсоток немусульман — 6,1 % (5,7 % християн, 0,4 % євреїв). Зниження в єврейському поданні інтерпретується через створення держави Ізраїль, і подальшу еміграцію єгипетських євреїв. Там немає пояснення для зниження відсотка християн на 55 %, було висловлено припущення, що єгипетські переписи, проведені після 1952 були сфальсифіковані.

Олександр Бродецький:

📄 Коптська Церква діє в Єгипті, і налічує там нині 10-12 мільйонів вірян, є й кілька мільйонів православних коптів поза Єгиптом.

📄 Цікаво: сучасні копти - носії арабської мови, як і інші громадяни Єгипту. Але в літургійній практиці використовується давня своя, коптська мова, що є історичним етапом єгипетської мови. Правда, її письмо не ієрогліфічне, а являє собою модифіковану грецьку абетку. Коптську мову знають у наш час лише люди, які спеціально її вивчають для богослужбових та наукових цілей.

📄 У Коптській Церкві, як і загалом у християнстві, свято Водохреща означає Богоявлення: Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Предтечі (насправді ж сам освятив водну стихію та - ширше - земне буття, ушкоджене Адамовим і Євиним гріхом), давши запоруку подальшого хрещення людей в ім'я Бога-Отця, і Сина, і Святого Духа заради спасіння.

📄 Новий Завіт описує сходження під час Ісусового Хрещення Духа Святого в образі голуба та Отцеві слова з небес: "Це Син мій Улюблений, у якому моє благовоління", - отже, явлення людству Бога як Святої Трійці.

📄 Ідея Божої любові до людини і всього створеного - в тому, що тримаючи весь світ у своїх руках, Бог під час Водохреща схиляє голову перед руками людини.

📄 І от у коптів є цікава традиція. Саме на Водохреще вони готують страви із кореня рослини, що зветься тáро. Інші назви цієї рослини - колоказія стародавня, кокоямс тощо.

📄 Підземність кореня і його неїстівність, токсичність у сирому виглядів сприймається як зрима метафора новозавітних слів: "...Хто хрестився в Христа Ісуса, хрестилися в смерть Його... Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя".

📄 Варіння у воді кореня тáро й очищення його від шкірки робить неїстівне - їстівним та самчним. І копти сприймають це як увиразнення спасенної ролі для людини хрещення: сирий та неочищений від шкірки стан рослини - образ гріховності, а вже приготована страва маніфестує надію на вивільнення від гріха.

📄 І є ще одна промовиста традиція в коптів на Водохреща: діти вилучають із помаранча м'якуш, вирізують на шкірці хрестик та засвічують всередині маленьку свічку. До цедри прив'язуються мотузочки і з такими ліхтариками рушають до води, ходять у гості тощо. У першому коментарі - лінк на відео, де діти дають майстер-клас виготовлення цих світильничків.

📄 Тут є образ лона (цедра), а вогник у цедрі символічно асоціюється з Іваном як Предтечею повноти Світла, і Ісусом як Світлом спасіння. Адже в Євангелії йдеться про те, що невдовзі після звіщення архангела про непорочне зачаття Марією від Святого Духа вона відвідала вагітну Іваном Єлизавету та почула від неї: "Благословенна ти між жонами, і благословенний плід лона твого".

📄 До речі, 18-19 січня Водохреща відзначають, наприклад, і в Грузинській Православній Церкві, і в Ефіопській та Еритрейській Православних Церквах (де разом є понад 50 мільйонів вірян, з урахуванням батьківщини і діаспори)...

📄 А на світлинах: 1) давня коптська ікона Хрещення Господнього; 2) сучасна коптська дитина з богоявленським апельсином-ліхтарем; 3) картина Якоба Стрюба "Зустріч Марії та Єлизавети"; 4) коренеплід тáро.