Андрій Байцар: Червона Русь це Україна. Карти XVII-XVIII ст.

Географи та картографи Європи Червоною Руссю називали переважно територію Галичини. Інколи назву Червона Русь вони поширювали на всю Правобережну Україну (починаючи від Д. Гастальді (1548). На багатьох картах XVII-XVIII ст. назва Ukrainа (Україна) накладається на назву “Russiа Rubra” (Червона Русь), охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. Західна Україна теж позначена як “Russiа Rubra”.

Червона Русь (лат. Russia Rubra, Rus Rubra, Ruthenia Rubra; пол. Ruś Czerwona) – історична назва Галичини, Західної України. Вперше вжита в Хроніці Констанцького собору 1414–1418 рр. Ульріха фон Ріхенталя (бл. 1366 – бл. 1437), де згадується “посольство королівства Червоної Русі” (“das küngrich von rot Rusen”).

Широкого застосування ототожнення Червоної Русі з Україною набуло в першій половині XVIII ст. Це прослідковується на картах Абрахама Алларда (1710), Тобіаса Йоганна Маєра (1750) та ін.

Карел (Карло) Аллард (Carel Allard; 1648 р., Амстердам — 1709 р., Амстердам) — нідерландський картограф, син Уго Алларда. Проживав і видавався головним чином в Амстердамі. Карти здебільшого на основі даних Блау, Боплана і Ф. де Вітта.

1670 р. доопрацював і переробив карту батька «Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis Palatinatibus ac Confiniis» та видав її під назвою "Regni Poloniæ, Magni Ducatus Lithuaniae...," (Польща Велике князівство Литовське...). Ця карта неодноразово перевидавалася, з доповненнями та змінами, зокрема в 1696, 1697, 1703, 1705 рр. та ін. Назва «Ukrainа» (Україна) накладається на назву «Russiа Rubra» (Червона Русь), охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. Українські історико-географічні землі представлені Покуттям, Волинню, Поділлям. Південь України - Дике Поле. На Дніпрі позначено 13 порогів. Це одна із перших карт де Україна ототожнюється з Червоною Руссю.

1670 р. Карта «Regni Poloniæ, Magni Ducatus Lithuaniae...». Видавництво Амстердам. Формат карти 50 × 58.50 см. Опублікована в «Atlas Major». Назва Ukrainа (Україна) накладається на назву “Russiа Rubra” (Червона Русь), охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. Західна Україна теж позначена як “Russiа Rubra”.

Абрахам Аллард (1676, Амстердам - 26 грудня 1725, Амстердам), голландський гравер та картограф, довгий час працював в Лейдені.

1710 р. в Амстердамі видав карту «Sades Belli in POLONIA et in Moscovia…». Видавництво «Covens & Mortier». Напис Ukraina на карті займає Правобережжя та Лівобережжя. До України (Ukraina) належить Поділля (Podolia). Окремо виділено Волинь (Volhynia). Напис Russia Rubra (Червона Русь) зустрічається два рази: перший – для Галичини та Покуття (Pokutta); другий – накладається на напис Ukraina та охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На півдні України напис Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі). Напис Ukraina – від Поділля до Слобожанщини.

На карті нанесено кордони держав: Lithuania, Russia, Curlandia, Livonia, Tartaria Minor, Walachia та ін.

Тобіас Йоганн Маєр (Tobias Mayer; 1723 —1762) — німецький астроном та картограф.

1750 р. Тобіас Йоганн Маєр. Карта «МАРРА GEOGRAPHICA REGNI POLONIAE EX NOVI/JIMIS QUOTQUOT /UNT MAPPIS yPECIALIBUS COMPO/ITA ET AD LL. yTEREOGRAPHICAE PROJECTIONS REVOCATA A TOB. MAYERO S.C.S.» (Географічна карта Польського королівства, спеціально скомпонована з найновіших, які лише е, карт і повторена для стереографічної проекції Тобіасом Майером [географом] с[вященної] королівської] м[илості]). Видавництво: Амстердам. Видавець: “Спадкоємці Гоманна” (Homaniannos Heredes.)

Шкали лінійного масштабу: Milliaria Germ, com., Leucae gallicae

Мідерит (орнаментація - в техніці офорту).Багатоколірна. Папір

53 х 45,5 см. Масштаб бл. 1: 2 800 000 Мова: латинська, французька.

Опис карти подано за виданням М. Вавричин (2009) з доповненнями аора.

Заголовок у правому верхньому куті, у рамці, прикрашеній рослинним орнаментом, у нижній частині якої зображення двох монет: Polnifcher Tympfe. Карта у дволінійній рамці з вказаними градусами; нанесено картографічну сітку. У картуші із заголовком — видавнича примітка спадкоємців Гоманна з датою: Luci publicae tradita per Homan-nianos Heredes. Norimb. A. MDCCL. У лівому нижньому куті - багата декорація з орнаментом, зображенням ведмедя, дерев і палашів, увінчана королівською короною, на тлі якої два щити з гербами Речі Посполитої і Саксонії. У нижній частині декорації — дві шкали лінійного масштабу. Над верхньою рамкою карти другий заголовок: Carte des Etats de la Covronne de Pologne, nouvelle-ment deffmee par Mr- Tob. Mayer et publiee par les Heritiers de Homann, Гап MDCCL.

Карта охоплює територію від Ризької затоки (Sinus Livonicvs) на півночі до гирла Дністра (Dniefter) на півдні, від Ґлоґува (Glogau) на заході до Курська (Kursk) на сході.

Пунктирними лініями з кольоровими кантами на карті позначені державні кордони Польського королівства з Великим Литовським князівством (Magnus Dvcatvs Litvaniae), Російською імперією (Imperii Russici Pars), Угорщиною (Regni Hvngarici), Німеччиною (Germanise Pars), Османською імперією (Imperii Tvrcici Pars).

Умовними знаками на карті показано рельєф, гідрографію та населені пункти.

Позначено українські історико-географічні землі (на той час у складі Польського королівства): Волинь (Volhinia), що охоплює Волинське, або Луцьке, воєводство (Раї. Volhinioefive Lysvcens); Поділля (Podolia) з Подільським (Pal. Podolise) та Брацлавським (Palatinat. Braclaviensis) воєводствами; Київське воєводство (Palat. Kioviensis); на заході — Белзьке воєводство (Pal. Belzens) та Руське, або Львівське, воєводство (Palat. Russiae Jive Leopoliensis), південна частина якого названа Покуттям (Pokvtia). Землі Полісся (Polesia) окреслені в межах Великого Литовського князівства. Київська губернія (Gvbemivm Kioviense), яка лежить на Лівобережжі і охоплює Чернігівщину і Новгород-Сіверщину, показана у складі Російської імперії. Мала Татарія (Tataria Minor) — у межах Кримського ханства, частина Буковини — в межах Молдавії, Закарпаття — Угорщини.

Червона Русь (Russia Rubra) на карті займає територію Белзького, Волинського та Київського воєводств. Напис UКRAINА (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від Покуття до Дніпра. Це одна із перших карт де до України належить Галичина. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Червона Русь – територія від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Бєлгорода (тепер Росія).

У межиріччі Дніпра (Nieper F., Dnepr fi, Dnieper F.) і Дністра (Niester F., Dneftr Dniefter F.) підписано Дике поле (Dzike Pole і. e. Campi deferti), на якому відсутні населені пункти, окрім Запорізької Січі (Zaporozskaja Sjecza), яка зображена як місто на правому березі Дніпра.

Гідрографічна мережа українських земель представлена Дніпром, Дністром, Південним Бугом (Bog f.) з багатьма лівими та правими притоками та північним узбережжям Чорного моря (Mare Nigrom).

Підписані гори Карпати (Montes Carpathici Crapack), на території України показано багато пагорбів. Лісові масиви позначені в поріччі Дніпра і його приток.

Тобіас Майєр вперше опублікував цю карту 1750 р., замінивши нею карти Польщі Й. Б. Гоманна (J. В. Homann) 1705 р. (з картою-врізкою Саксонії) та Regni РоІопіае 1715 р. Карта створена на основі карти Курляндії 1747 року та карти Литви 1749 року Яна Непжецького (Jan Nieprzecki).

Карта друкувалася у багатьох атласах цієї фірми аж до кінця XVIII ст. Загалом відомо шість плит, виготовлених для друкування карти. У 1757 р. був надрукований варіант карти з частково зміненим заголовком над верхньою рамкою, 1772 р. карта з’явилася з позначеними новими кордонами Польщі з Австрією і Пруссією після першого поділу Польщі. У 1773 р. надрукований новий варіант зі зміненим картушем, продовженим зображенням ситуації на території Угорщини та русла Дунаю, а також багатьма новими містами і селами. Правдоподібно, що зразком для доповнень на цьому варіанті стала карта італійського картографа Джованні Антоніо Ріцці Дзнноні «Carte de la Pologne» (1772 p.). Наступний варіант карти T. Майєра, що вийшов 1793 р., демонструє кордони Польщі після другого поділу, а варіант 1795 р. — кордони після третього поділу Польщі.

Карта Т. Майєра набула великої популярності в другій половині XVIII ст. На її основі створювалися численні переопрацювання, зокрема карти Жана-Франсуа Домона (Jean-Fran<;ois Daumont) Les Royaumes de Pologne et de Prusse (Париж, 1757), Вінченцо Паґані (Vincenco Pagani) Марра geographica Regni Poloniae (Флоренція, 1771), Йозефа Антона Лідла (Joseph Anton Lidl) Марра geographica Regnorum Poloniae et Prussia: (Відень, 1772), Маттеуса Альбрехта Лоттера (Matthaus Albrecht Lotter) та Рігобера Бонна та ін.

1765 р. Тобіас Йоганн Маєр. Карта “Map of the Kingdom of Poland and the Grand Dutchy of Lithuania, from Tob. Mayer of the Cosmographical Society of Nuremberg,”. Видавництво Лондон, формат мапи 45.5 x 53.5 cм. Напис UКRAIN (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Дніпра. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Позначено українські історико-географічні землі: Russiа (Русь) – територія Західної України, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Pokutia (Покуття). Полісся позначене на карті як Podolіа (Поділля).