Винники одними з перших на Україні
виконали свій обов'язок по стосовно полеглих січовиків. Для перепоховання
січових стрільців, які загинули у винниківських лісах під час облоги Львова і
лежали позакопуваними в різних місцях, де хто зустрів смерть, у Винниках був
створений Похоронний комітет під головуванням Андрія Курчака. До комітету
ввійшли о. Григорій Гірняк, доктор Ярослав Левицький, Павло Кіяк, Степан Ханас,
Василь Обаранець, Василь Дмитерко, Осип Гадус та дві місцеві вчительки
Панейківна і Грицківна. За одностайною згодою винниківської
громади 24 квітня 1921 р. відбувся великий стрілецький похорон, тіла 15
стрільців і чотаря Ганкевича перевезено на місцевий цвинтар і поховано
їх усіх у стрілецькій могилі на репрезентованому місці, де звичайно хоронили
найвизначніших людей Винник (між похованими не було ні одного винниківчанина)
(дані про загиблих – за краєзнавцем Михайлом Влохом).
Стосовно кількості похоронених бійців
УГА точної інформації немає.
Пам'ятник освятили 5 червня (неділя)
1922 р. Близько
десяти тисяч людей були присутні на церемонії, серед них Богдан та Леонід
Лепкі. Боячись заворушень, за наказом польської влади кладовище міста було
оточене трьома рядами армії та поліції.
Програма складалася з польової Служби
Божої на площі місцевого «Сокола», походу на цвинтар, відкриття пам'ятника і
покладання вінків. Хоча промови та виступи були суворо заборонені, та саме
покладання вінків (150!) з виголошенням від кого – викликали більше враження,
ніж будь-які промови.
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Винники туристичні:
Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники :
Друксервіс, 2016. — 312 с.
Байцар Андрій.
Історія
Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. —
Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар